Фраза дня

Жінка потребує ласки, а машина ~ змазки

 

"Я сповідую віру,
У якій оточують німбом
Не святих, не пророків,
А просто щасливих людей."
ЛІНА КОСТЕНКО

 

Я це - людина, яка може за кілька хвилин побудувати у себе в голові логічний ланцюжок з ілюзій і впасти через неї у депресію...

"Депрессия не признак слабости — это признак того, что вы пытались быть сильным слишком долго."
© Зигмунд Фрейд

 

На сьогодні важливіша кастрація, ніж асоціація!

 

"Україно,мовчи!Україно,затихни!
Не така ти багата,щоб тратить слова
Хай бреxя твоє слово дугою не вигне
Хай не вірить твій розум в убогі дива"
В.Симоненко

 

Выражение "протянуть руку братской помощи" теперь имеет новое основное значение - схватить соседа за горло (с)

 

Дорожи кожною секундою життя. Любиш - люби. Скучаеш - скажи. Ненавидиш - забудь ... І чекай. Обов'язково чекай ... але тільки тих, хто прийде, і говори - тільки тим, хто чує, і мовчи - тільки з тими, хто розуміє.

 

...наша позиция, не находит должного понимания! (Лукашенко)

 

- У тебе є шрами?
- Я повністю ними покритий.
- Але я не бачу жодного?!
- А ти просто зазирни мені в душу.

 

Куме, де це ваш собака ?
- Та, я його зарiзав.
- О-о ! А за що ?
- Бо москалям продався !
- Як !?
- А ось так ! Приходжу додому - а вiн менi з будки: "Гафф, гафф !"

 

Ви помиляєтеся, якщо кажете, що знаєте мене. Кожен знає мене настільки, наскільки я дозволяю себе пізнати ...

 

Вибирай ту можливість яка дає більше можливостей...

 

- Бабо, купіть мені пістолет, буду москалів стріляти.

(3-х літній хлопчик)

 

"Сожалеть, это не главное.
Главное найти то, что поможет тебе обрести душевный покой."

"Ради того, что важно, стоит рисковать."
ф.("Белый плен")

 

Есть такая проверка на гнилость...
На вопрос:
-Любил ли ты кого-нибудь?
Если ответит, подумав минуту и утвердительно скажет, что "возможно",
Значит лет 10 назад ты его неосторожно потеряла...

С. Спруогис. "Падомью Яунатне" 1987.(с)

 

Потрібно бути дуже сильним, щоб забути ту, яку обрало серце.

 

«— Денщик нашого капітана, — відізвався Юрайда, — розповідав, буцімто він чув, що ми дійдемо до кордону Галичини і далі вже не рушимо ані на крок. Після цього росіяни почнуть переговори про мир.
— Заради такого не варто було й воювати, — сказав твердо Швейк. — Коли вже війна, то хай і буде війна. Щодо мене, то я рішуче заперечую проти миру, аж поки не будемо у Москві і в Петрограді. Інакше, яка ж з цього користь? Іде світова війна, а ми будемо тільки хвостами метляти біля кордонів»

Гашек, Ярослав. «Пригоди бравого вояки Швейка.»