боюсь я вас... все-таки владна людина, модератор... жарт насправді більше не хочу віртуальних суперечок... мені реальних непорозумінь вистачає
То дуже важко все тримати в собі.Інколи краще "зірватись", ніж бути отим чорним квадратом ..з цяточкою. Олю, постарайся зрозуміти, а якщо ні, то краще промовчати.Для мене теж багато чого не дуже зрозумілого в історії ЗУ , але я поважаю цих людей , їхню історію, минуле... Самойловичу, а стосовно мене у Вас не виникло ніякого стереотипу?
Прикольненько! Значится, что любить Львов БЕЗ разделения идей рагулей и нащадков бандеровцев не представляется возможным?
Все-таки потомків бандерівців в нас подавляющєє большинство... Як би не старалися ваші ..гм...предки... не всіх вистріляли і в Сибір загнали... Про рагулів... то лишаю на вашій совісті...
А я скажу,що тут,на форумі ми якраз є справжніми.. Маю на увазі постійних форумлян... Можна прикидатись якийсь час,грати роль,носити маску...але недовго...
угу - а в реалі віртуальними? може, є сенс вийти з інтернету на вулицю, троха озирнутися, троха поприслухатися - а як там воно?
Згодний з Афтерстепом. Якщо б у віртуалі все було на 100% як у реалі, віртуал не був би потрібний. Принаймні, то стосується "трепологічних" ресурсів, спеціалізовані (особливо на професійні теми) тут не завжди показові.
Як і в реалі.так і у віртуалі ми залишаємся собою.. Ми сходимся з певними людьми,з іншими менше,до декого з самого знайомства відчуваєм стійку антипатію... і ці відчуття є нашими.... Справжніми... і в реалі..і у віртуалі... це є в кожному колективі...в кожній родині...всюди..де є люди..
Ви впізнаєте свого друга? Коли він не в настрої? Коли йому боляче? Коли йому сумно? Чи це для вас різні люди?
...коли він грає роль ...колі він клеїть дурня etc. etc. -- купа ситуацій. Здається, все, як завжди, зводиться до термінологии Звісно, що свою натуру у віртуалі цілком ані приховати, ані змінити. Але також правда, що багато хто спілкується і поводиться у віртуалі трохи інакше, ніж у реалі. Причому це процес обопільний: ми приходимо у віртуал із якимись начебто сталими звичками, стереотипами, стилем спілкування і "самоподачі", а через якийсь час бачимо, що ця сталість була порушена багатьма годинами віртуального спілкування. Абсолютно нормальний процес, імхо.
Якби я не зустрічався з багатьма форумлянами в реалі,на форумівках і так,я б може і згодився з Вами.. Але.. ні.. ми тут такі.як і в реалі.. з нашим настроєм,з нашими думками... І.можливо тут ми і є справжні...
Якщо кажете лише про ЛФ, то не буду сперечатися. Я розмірковував більш глобально, щодо віртуальних середовищ взагалі. А поза форумом - ні?