Форумні стереотипи: чи то правда, а чи ні?

боюсь я вас...
все-таки владна людина, модератор...
жарт
насправді більше не хочу віртуальних суперечок... мені реальних непорозумінь вистачає

 

То дуже важко все тримати в собі.Інколи краще "зірватись", ніж бути отим чорним квадратом ..з цяточкою.

Олю, постарайся зрозуміти, а якщо ні, то краще промовчати.Для мене теж багато чого не дуже зрозумілого в історії ЗУ , але я поважаю цих людей , їхню історію, минуле...
Самойловичу, а стосовно мене у Вас не виникло ніякого стереотипу?

 

Прикольненько!
Значится, что любить Львов БЕЗ разделения идей рагулей и нащадков бандеровцев не представляется возможным?

 

а папріколу?

 

Все-таки потомків бандерівців в нас подавляющєє большинство...
Як би не старалися ваші ..гм...предки...
не всіх вистріляли і в Сибір загнали...
Про рагулів...
то лишаю на вашій совісті...

 

Ага... наш Ромко виявляється - Малєвіч!

 

а папріколу всехда гатова

 

то певно близькі в вас вдались, чи ви в них...

 

Не надо говорить, если в жизни вы меня не видели.

 

Та вже, напевно, кожен форумлянин може сказати:
"Плавалі, знаєм!" (с)

 

Ошибаетесь. В жизни я не такая.
П.С. А вам я чем не угодила?

 

А я скажу,що тут,на форумі ми якраз є справжніми..
Маю на увазі постійних форумлян...
Можна прикидатись якийсь час,грати роль,носити маску...але недовго...

 

угу - а в реалі віртуальними?
може, є сенс вийти з інтернету на вулицю, троха озирнутися, троха поприслухатися - а як там воно?

 

Згодний з Афтерстепом. Якщо б у віртуалі все було на 100% як у реалі, віртуал не був би потрібний. Принаймні, то стосується "трепологічних" ресурсів, спеціалізовані (особливо на професійні теми) тут не завжди показові.

 

Як і в реалі.так і у віртуалі ми залишаємся собою..
Ми сходимся з певними людьми,з іншими менше,до декого з самого знайомства відчуваєм стійку антипатію...
і ці відчуття є нашими....
Справжніми...
і в реалі..і у віртуалі...
це є в кожному колективі...в кожній родині...всюди..де є люди..

 

То звісно, але ж "бути собою" -- не є "бути завжди однаковим"

 

Ви впізнаєте свого друга?
Коли він не в настрої?
Коли йому боляче?
Коли йому сумно?
Чи це для вас різні люди?

 

...коли він грає роль
...колі він клеїть дурня
etc. etc. -- купа ситуацій.

Здається, все, як завжди, зводиться до термінологии Звісно, що свою натуру у віртуалі цілком ані приховати, ані змінити. Але також правда, що багато хто спілкується і поводиться у віртуалі трохи інакше, ніж у реалі. Причому це процес обопільний: ми приходимо у віртуал із якимись начебто сталими звичками, стереотипами, стилем спілкування і "самоподачі", а через якийсь час бачимо, що ця сталість була порушена багатьма годинами віртуального спілкування. Абсолютно нормальний процес, імхо.

 

Якби я не зустрічався з багатьма форумлянами в реалі,на форумівках і так,я б може і згодився з Вами..
Але..
ні..
ми тут такі.як і в реалі..
з нашим настроєм,з нашими думками...
І.можливо тут ми і є справжні...

 

Якщо кажете лише про ЛФ, то не буду сперечатися. Я розмірковував більш глобально, щодо віртуальних середовищ взагалі.

А поза форумом - ні?