Вау, а що чоловіку пасує?! Пиво пити, футбол ся дивити і підпираючи пузом стіл іншим дядкам лапшу вішати, скільки він дівок переграв за небіжки кавалєрки?! Якщо баба успішна і щось собою являє, вона хоче відповідного хлопа коло себе, а не одоробло в розтянутих трєніках, де чоловіком лише в назві чути... Якщо хлоп за собою слідкує, щось собою являє, і навіть у віці затримує на собі жіночі погляди, якщо він успішний і файно грає кубіту - то нічого дивного нема в тому, що вона за нього тримається і готова його підтримати. Хоче коло себе мужчину мати, а не одну назву - може і чимось пожертвувата. А шо - рівноправіє палов. Модерне життя.
Ромку, жиґоло тут ні при чім, бо Успішний - це коли він чогось досягнув в житті, і не отим самим місцем, а головою. Я б не хотіла мати хлопа, який в інтелектуальному плані нічого собою не являє, ну хоча б тому, що він мене не вартує, а те, що мені не цікаво з ним - то вже діло десяте. Я на хлопа хочу вверх дивитись. Інакше то для мене не хлоп.
Ромку, а якщо в один момент вашій дружині запропонують роботу із зарплатою в 4 рази більшу за вашу то ви її будете відмовляти, бо в такому випадку можете себе відчути ....?
йой мечта )) ы що не будете відчувати себе не комфортно, адже дружина може вам купити коштовніший подарунок ніж ви їй;?
Памперси колись закінчаться. Я розумію що завжди мона знайти куда потратити гроші, але факт залишається фактом... Просто я змоделював одну ситуацію і не маю бажання моделювати іншу, а задуматись завжди варто, бо я писав один форумчанин є речі від яких не треба зарікатись.
Ставити мене,як приклад вкрай невдячна справа. Наш бізнес ми починали разом з дружиною,вона в мене була бухгалтером на "Електроні". Спершу виписували деталі зі складів - покривали людям заборгованість. Потім я почав мотатись по Україні,по складах з неліквідами,на Любі була бухгалтерія. Потім ота ситуація з малою...витрати,витрати,витрати... Якби не допомога людей(і форумлян,в тім числі,то не потягнув б ні Польщі,ані Німеччини). Але про насущне мусив і мушу дбати сам Зараз,фактично замовлень не маю,живу на проценти з того,що позакидував колись на фірми... Шо незивається - бобік здох. Треба починати щось нове...а ні сил,ні часу... Живу по Писанню - дасть Бог день - дасть хліб.
Правильно, тому що не важливо хто заробляє більше а хто менше, бувають і інші випадки(наприклад травматичні) але до поки сім"я одне ціле, то все переживеться і перетреться.
Коли сім"я одне ціле, то кращого бути не може. Знаю випадки, коли чоловік не встиг зігрітись в хаті після заробітків, а дружина жаліється коліжанкам, що чоловік вже дістав її і ніяк не дочекається поки знову поїде, бо хата потребує грошей, а з любові ситий не будеш... .
Заробітки - то окрема книга. Нічого не руйнує сім'ю стільки, як заробляння грошей в чужині на благо сім'ї.
В нас заробляє чоловік, але всі гроші віддає мені, а я вже розподіляю, що куди. А так хочеться, щоб він сам розпоряджався, але він не може, в нього вони дуже швидко розходяться бо він не економний.
---нічого дивного , так воно і є. Наприклад я являюся основним спонсором у сімї, і це мене цілком задовільняє, і не потрібно мені як декому на хлопа дивитися вверх тому що мене цілком задовільняє коли дивлюся вниз. Так як життя не побудовано на грошах а на відношеннях