Мені 27 років. Моя життєва позиція жити і насолоджуватись кожнім днем життя. Сприймати все навколо таким яким воно є. Не надумувати собі чогось чого нема і може і не бути. Не заморочуватись на дурниці які можуть руйнувати відносини. Мені добре сьогодні з людиною і це чудово. а що буде завтра чи через місяць я гадати не хочу. Життя покаже. Бо якщо думати про те що було чи про те що буде можна не помітити щастя яке вже є. Якщо це буде спільне рішення обох людей чому б ні. Але думати про це весь час і прагнути цього будь якою ціною це не про мене. Ні Не всі звичайно. Але переважна їх більшість. Особливо якщо шлюб відбувся в молодому віці. Років в 18-20. Тому що: 1.це свідчить про те що дівчині внушили що їй треба заміж бо потім може і не вийти. А це вже не особливо розумна людина раз попадає під вплив чужих думок. 2. Вона завагітніла. І чим людина думала. Теж тут розумом не пахне. 3. Найшла старшу людину яка про неї піклується. Знову ж таки вигода від того що хтось взяв відповідальність за тебе на себе.Можна список продовжувати і дальше. Звідки такі твердження...Достатньо глянути на більшість жінок і їх реакцію при появі жінки самодостатньої, не заміжньої або ж за мужем але вільною і щасливою в шлюбі Шепотіння за спиною, осуд і затравлений погляд. Я побувала в достатній кількості жіночих колективів і компаній і всюди одне і те ж. Обговорення своїх чоловіків, обговорення хто з ким переспав, кому яку одежку купив чоловік, кого куди звозили на відпочинок...Все б нічого як би це не було в форматі вихвалянь і подражнити співрозмовниць. Ну хіба це можна назвати розумною поведінкою ? Ради чого роблять ці жінки покупки, подорожі? раді власного задоволення чи щоб повихвалятись потім...А страждають від таких жіночих заморочок їхні ж чоловіки. Коли здається треба хреститись. Кажуть допомагає Заміжжя для мене тема не актуальна. Якщо мені добре з чоловіком і якщо я захочу мати з ним дитину то мені байдуже є штампік в паспорті чи нема. Живуть з людиною а не з штампом. А перед людьми вихвалятись штампом чи перстенцем з діамантом на пальчику це тупо. Почуття вони в душі. Можна ніколи від чоловіка не почути "Я тебе люблю" . Але можна бачити це бачити, відчувати кожний день.
полностью согласна с night! сама придерживаюсь таких же принципов, и замужем уже была - чтобы сразу ответить на вопрос! объясните, зачем нужен брак? и когда в него необходимо вступать? это позиция НЕЗАВИСИМОЙ женщины, а не девочки, оторая с рук родителей пересела на шею мужу и после росписи с чувством выполненного долга начинает превращаться в такую домашнюю клушку! БЕЗ ОБИД!!!
А взагалі можна назвати хоч одну людину, яка не попадає під вплив чужих думок? Всі попадають. Тільки переосмислити і зупинитись можуть по різному а це як зрозуміти? Я би відніс вагітнення більшості молодих пар швидше до недосвіду ніж до нав'язливого бажання завагітніти -Чи бувають шлюби по розрахунку щасливими? -Бувають. Якщо розрахунок вірний Тому кожному своя філософія в цьому питанні. В одних присутній романтизм, в інших прагматизм, ще інші поєднують і то і інше в собі...
А я відношу це до безвідповідальності. Ми живемо в 21 столітті. І не знати як не завагітніти якщо цього не плануєш...то два варіанти: 1.Безвідповідальність. 2. Хочеться любими методами захомутати хлопа Звісно бувають для того хто розраховує І наскільки довго людина витримує жити по розрахунку.
Я з Вами погоджуюсь на всі 100%. Я свого часу працювала виключно в чоловічому колективі(працювалось легко не вимушено,тобто я знала свою роботу і займалась тільки нею) коли довелось працювати у жінчому ставлю три крапки.... звісно довго не втрималась,із своїми думками,ідеями.я не влаштовувала співпрацівниць,і ми з подругою вирішили змінити роботу (оскільки перемивання кісток дійшло нестерпної фази).В основному я з вами згідна,сама народила відносно пізню дитину,але бажану.....хоча в моєму випадку інколи задумуєшся,а може б залетіла в ранньому віці і все було б добре і дитинка здорова...Хоча я розумію марити такими дурними ілюзіями ( в минулому)то пуста трата часу.Хоча все відносно у кожного своя правда,і це його життя і мусолити одне і теж не варто. А Ви молодець,що дотримуєтесь такого "демократичного" способу життя.То правильно.Хоча не можу в одному погодитись до кінця,іноді бездумність в почуттях потрібна,знаєте особливо коли бувають такі моменти як, "і в ....з головою",аби відчути всю повноту пристрасті....Мені теж далеко не 20, і навіть вже не 30,тому я можу собі дозволити розмірковувати так...виходячи з власного досвіду. Особисто я ніколи не сиділа в чоловіка на шиї,допомагала йому в усьому і він в свою чергу те саме...тому осуджувати чи виправдовувати жінок,яким не повезло з чоловіками (це ,як на їх думку) я не берусь,бо сама не знаю,що таке поганий чоловікя знаю,що таке бути мудрою(прийшло з віком),аби не створювати конфліктні ситуації,чи ще гірше виказувати своє,чисто жіноче "фе"безпідставне "фе",ігноруючи при цьому бажання і почуття чоловіка... Хороші стосунки - це взаємні стосунки,коли одні сімейні пріоритети замінюються іншими сімейними пріоритетами,це як циклічна реакція порозуміння,якщо такого немає,то відносини зводяться до нуля і починаються притирки,маячня така,як: то моє,а ти мені винен, а твоя мама така.....у нас такого немає в сім"ї,тому боюсь перегнути палку у судженні,шоб не заоффтопили.
Для реалізації себе у житті, щоб бути потрібною і коханою. Це не залежить від віку. Головне зустріти людину, з якою можна прожити все життя і який не дасть привід пожалкувати про зв’язок із нею.
Чув таку досить повчальну історію. Іде свято міста. Мер з дружиною стоять на підвищенні. Мер готується до промови і раптом його погляд вихоплює з натовпу одного бомжа. Мер вдоволено киває до дружини: "Бачиш свого однокласника, до чого він докотився! Правда, тобі повезло, що ти вийшла заміж за мене, а не за нього!" На що дружина усміхаючись відповідає:"То тобі повезло, любий, якби я вийшла була за нього, то він би став мером..." Дружина відіграє дуже велику роль в тому ким стане її чоловік!
Ви мабуть ніколи не переживали почуття, коли хочеться належати Йому кожним квадратним сантиметром тіла, віддати, розчинитись, подарувати кожну хвилину, розділити його ім"я, і з благоговінням дивитись на свідоцтво про одруження ще з 10 років по тому. Вийти заміж - не означає втратити незалежність. Більше того, насправді незалежна людина її не втратить - її це не буде влаштовувати. Не можу погодитись з тим, що і зараз дівчата в більшості своїй хочуть заміж. Виросло покоління доньок тих мамів, котрі не бачили нічого, або бачили мало, котрі не хочуть той досвід отримувати, котрі мають більше можливостей. Але погоджусь, що купа з нас, жінок, ще не вміє змиритись з успіхом (кар"єрним чи особистим) іншої жінки. От просто на власній шкірі відчула. І навпаки також. Процитую вкотре Оксану Забужко. У вагоні метро Це подружжя навпроти колишеться згідно, плече до плеча, О повіках однаково склеплених, як у недужної курки (Від обвислости варґ в підборіддях — одутлість м'яча, Що спустивсь одним здихом, проколений, — навіть не муркнув). Пообіддя, сієста — чи спека — стоїть нагорі: Не з безсонної ночі їзда, не з любовної змори, Не втулившись у себе навзаєм аж так, що візьми розірви — То заточиться світ, і убійнику зробиться сором! — Висисаючий душу, хиткий, монотонний маршрут, Вічне поруч-спання з тими самими сірими снами, Вічна станція Нуд, скільки їдь, — вічна станція-Тут — До кінцевої, котра постійно присутня між нами... Десь кобіті за тридцять — ну тобто, іще нестара, Хоч у викоті сукні вже хлянуть підв'ялені дині, І лице її — пляма цементу, яким заліпилась діра, Де тунельно висвистує протяг по давній (дівоцькій!) гордині, — Тільки губи зобиджено-звислі, і в кутиках ледь пузирять Вигасаючі соки, із тіла втікаючі сили... Ця кобіта — навпроти: помилено долею ряд — Це могла б бути я. Коли б вийшла за тебе, мій милий
внимание вопрос: а при чем здесь ШТАМП?! я была замужем, и я не видела и сейчас не вижу смысла в регистрации отношений с точки зрения отношений между людьми! если вас любят, то любят что со штампом, что без! а если с его проставлением чтото меняется - то это уже не любовь! а если девушка так хочет проставить штамп, значит либо она глупенькая и думает что все, паспорт в порядке - мужик в кармане, лио хочет нга нем нажиться) то есть без штампа вы себя любимой не чувствуете, и реализоваться не можете - это как?
Там фраза була про свідоцтво. (Якщо Ви про перший абзац цитати). Якщо Ви про другий - це відповідь на репліку незалежної жінки.
Законне оформлення шлюбу сприєя відповідальності Не знаю як це є в російському законодавстві але згідно українського ШСК якщо буде підверджений факт спільного веденя господарства то незалежно від того чи був укладений шлюб вразі розриву жінка вправі вимагати частину майна. ---------- Додано в 20:27 ---------- Попередній допис був написаний в 20:23 ---------- співчуваю, оскільки білфак це переважно жіночий колектив добре вас розумію та чоловіки теж винні - відразу ставляься до жінок в яких закохані як до богинь, хоча вони здебільшого ставляться до них як до ганчірок. Ми розбещуємо жінок своєю увагою а потім бідкаємось чому нас не помічають. Класики світової літератури ( а більшість хлопців формує свій погляд на жінок саме з того як описують жінку в літературі, кіно тощо) описують жінок як ніжних, добрих, лагідних створінь. Проте не практиці молодий чоловік стикається з іншим - жінка чи дівчина це вкрай егоїстична та самозакохана істота, яка за будь яку ціну отримує бажане і якій начхати на почуття чоловіка,якщо він їй не подобається. Жінки це жорстокі створінні і з цим слід рахуватись і дуже немудро цілковито довіярти жінкам Сьогодні нам намагаються навязати міф про рівність чоловіків і жінок. Це не так лскількі психологічні і біологічні відміності між статями дуже глибокі. Але вульгаризована жіноча емансипація ці відмінності ігнорує від чого страждають і жінки і чоловіки і людство в цілому. Зауважте сьогодні бурхливо розвиваються саме традиційні суспільства, Європейська цивілізація після усіх нововведень занепадає.
мОжливо ви прав але форум непогана можливість виговоритись-)))) Крім того знаючи жінок з такого боку я навряд чи захочу ставати успішним
Ви будете дивуватись, але я і чоловіків таких знаю. Проте чогось не підвожу усіх під загальний знаменник. Таке враження, що Ви з іншої планети. Або я. (Або ж мені просто з оточенням пофортунило).
Так то воно так, але трішечки не так. Є один дуже суттєвий нюанс. Особливо це стосується власності на нерухомість. Коли людина перебуває в зареєстрованому шлюбі, то вона не може зробити відчуження (продати, подарувати, та й навіть дати під заставу в банк) ні квартири, ні дачі, ні землі без письмової нотаріальної згоди свої дружини (чоловіка). А у разі громадянського шлюбу, коли немає того нещасного штампика в паспорті, на які більшість дописувачів радять не звертати уваги, будь-хто із супругів (коли запахне смаженим, або знайде собі свіженьку молоденьку співмешканку) запросто продає нажиту за багато років громадянського шлюбу (по російськи: "сожительства") квартиру і каже па-па. Звичайно дехто скаже, що то негідний вчинок. Згоден, але достатньо багато людей здатні на негідні вчинки, особливо коли "седина в висок, а бес в ребро".
Успішним треба ставати для себе Сергію. Через силу. Боюся деяким жінкам важко зрозуміти, що чоловіки повинні мати надхнення, щоб щось взагалі робити. Робити щось просто так, або для себе - в падло. Як сказав колись один мій колега - творити дива можна лише для когось. Але це вже філософія чоловіків... ---------- Додано в 22:21 ---------- Попередній допис був написаний в 22:17 ---------- Свій до свого по своє Я думаю люди оточують себе однодумцями. Вам таки пощастило, бо важковато знайти хороших людей. Але вони існують (це з реклями)
Яким чином цікаво? Хіба що починають пилити більше один одного. А розлучатись ліньки (купа документів, поділ майна і т.д.). по суті оформлення шлюбу це нюанс щоб важче було людям розійтись якщо такі думки виникають. Дають місяць на роздуми. Але ж якщо такі думки вже виникають то штамп в паспорті це лише питання часу і троха мороки. егоїскою і самозакоханою істотою має бути кожна людина в певній мірі. Інакше не вижити в світі. Не будеш егоїстом, будеш звертати на все увагу...та нервів ніяких не вистарчить. Щодо начхати на почуття то це в жінок присутнє які по розрахунку з чоловіками або ж через свої дурні переконання вискочили заміж за першого ліпшого і мучаться без гармонії і розуміння в сім'ї. як і будь кому в тому світі
Це спільне для всіх . Щоби щось робити, треба мати мотивацію. Той, хто хоче, шукає можливості. Той, хто не хоче, шукає виправдання (с)