Я також не люблю стригтись. Мене впізнають по відсутності стрижки. При тому думають, що це вона і є. ))) Ви просто ще не жінка, Рибко, без образ. Бути жінкою - не означає мати вторинні жіночі ознаки.
Жінка може бути чудовою господинею, хорошим працівником, відповідальною мамою і т.д. Але в кожній цій сфері вона має залишатись Жінкою з великою літери. Тобто доглянутою, стильною, сильною характером, в гармонії з собою. Доглянута жінка поводиться себе зовсім інакше в будь якій сфері . Вона готує доглянутими руками і робить це по особливому...На роботі (не важливо від професії) доглянута жінка почувається особливою, важливою. А яка краса дивитись на доглянуту маму з дитиною а не на замучене створіння озлоблене на пів світу. Тому не варто нам жінкам заперечувати свою сутність бути красивими, жіночними і стидатись що цьому ми віддаємо занадто багато часу чи уваги. А особисто про себе можу сказати що висидіти в салоні краси для мене не з приємних задоволень. Але раз в тиждень укладка, манікюр це святе.
Як я вам щиро заздрюЯ приміром люблю ходити до перукарні,і на манекюр ходила б,але є одне але.................Фобії і щераз фобії(боюсь заробити при манікюрі якусь заразу),хоч раніше в силу професії доводилось мало не кожних 3 дні ходити в салонБо руки то був (образно кажучи) мій хліб,і вони повинні були бути ідеальні..........Я і зараз не проти манікюрів,але боюсь,маю хороший ман.наб. дома Але я все ж не проте...............шось від теми ухилилась Не всім жінкам в силу різних обставин вдається виглядати ідеально...................І моя думка проста,як і моя житейська філософія..............Ідеальна має бути средина жінки її серце повинно вміти любити,а не капризувати,довіряти,а не вказувати,підтримувати,а не зраджувати.Тоді така жінка може зватись жінкою в повному обсязі цього слова,тоді таку жінку будуть жадати,не дивлячись,яка у неї кольорова обгортка,а заглянуть до середини,де тело і затишно..................Так що фантики,цяцьки то все зайве.....................Головне внутрішнє начиння..............Хтось казав,що я ше замала і не доросла до жінки, то сміх......мені реально певно більше літ ніж ,тому хто жінку оцінює,як яскраву особу,я переросла................не те щоб не доросла до цінностей які облагороджують жіноче єство................................Повірте з віком міняється природа самої жінки,прицьому її сутність не змінюється,змінюється тільки образ.Ось так.
Жінка має залишатися жінкою і дивитися за собою. Друге питання, що не потрібно півдня сидіти перед дзеркалом і вибирати колір помади, це лишнє. Але жінка має бути акуратно одіта, причесана, намальована. Щоб ті, хто знають , що ми християні, не жахалися нашого зовнішнього виду і не говорили в собі "Я не хочу ставати християнином, бо буду така як вони" Навпаки ми маємо бути світлом для людей навколо нас. І маємо бути прикладом для навколишніх. Щоб у всьому прославлялось Боже імя.
Вибачте,але хіба Бог не має бути світлом?Ви трохи перегнули палку,краще говоріть своїми словамиІ ще довкола,не всі такі сірі,отож особливо не потрібно виділятись.
Згадалась свого часу хітова тема на ЛФі однієї пані, яка хотіла стати мрією автослюсаря Скажу про себе: по салонах краси не ходжу, в сорярію ніколи не була, з косметики маю тільки туш і молочко; люблю готувати і тримати вдома порядок, віддаю перевагу зручному одягу, аніж шпилькам і іншим незручностям.. І попри то все не відчуваю себе обмеженою чи зачуханою, уваги від чоловіків теж не бракує, а особливо від свого чоловічка, який вже третій рік дивиться на мене закоханими очима і чомусь вважає мене красививою навіть зрання, коли волосся розкуйовджене та очі заспано-запухші. Цього мені достатньо Натомість, якщо мова про розваги, то вважаю, що життя треба максимально ними насичити, щоб були приємні емоції і спогади. Так як не ходжу по салонах краси, не купую косметики, біжутерії і всяких там жіночих шмоток, волію витратити гроші на своє хобі, яке приносить велике задоволення, а також на солодощі і всякі смаколики. Також я швидше проходжу кілька років з однією сумкою, зато дозволю собі поїхати просто так до коліжанки в інше місто провідати її. Та й таке..
Що для когось - талмуд, для іншого - звичайні слова. Ви з тих жінок, що виросли, нірванко, бо не переймаєтесь уявною філософією.
Домашніх панусь більше поважаю, інші їздять маршрутками або до Таїланду єгипетського, заразу чіпляють й до хати привносять. Домашні киски усяк кращi аніж вуличні коткi.
Йой, Чупаго, та не узагальнюйте! Можу Вас запевнити, що є й такі, що цитують Бодлера коло плити. Маршрутки - це непристойно?
Знаю i тацих ^ Зараза там сяка.Прйдут дохати, чхати почнуть, сякатися.А ти лікуй їх заморскiми пiгульками , ще від тих таблеток іншими засобами лiкуй , саме руйнуванне у господарстві.
То ви, певно, з домашніми тваринками жінок переплутали. Є така чоловіча філософія, коли чоловіку не жінка, а собака потрібна.
Нато, а що робить чоловікам, якщо жінки самі себе на таке місце відсувають? В чеській мові навіть визначення є "put'ka domácí"...
Я рецептів не роздаю Лиш скажу, що такі жінки кимось є виховані і такі чоловіки (що прагнуть саме таких жінок) також кимось були виховані. Просто у мене особисто таки чоловіки не викликають поваги. А так, кожному своє. Чем бы дитя ни тешилось, лишь бы по обоюдному желанию (с)
До речі, не обов'язково. Наприклад, оті чоловіки з Західної Європи, виховані емансипованими матерями, шукають собі дружин з Росії, з України. Бо впевнені, що тут отакі собі хатні тваринки-дружини. Маю двох таких знайомих чоловіків в Україні. Це їх вибір. Нема одного рецепту для всіх. Тут не в інтелекті, не в зайнятості справа, не в кар'єрі, не в хобі.... А у духовному контакті між батьками (обома!) і дітьми.
Перш ніж писати про філософію(правильніше було психологію) слід розібратись в біологічних, зокрема соціобіологічних особливостях жінок.