То не є кохання - то закоханість, захоплення, словом більш плиткі емоції. Поверхневі, базовані переважно на чисто зовнішніх рисах об"єту. А от справжнє кохання вже включає в себе і повагу, і дружбу, і відданість, і розуміння...багато різних чинників, але всі вони мають вже глибоке коріння. Навідміну від закоханості. Щоб справді покохати людину - її треба добре пізнати.
Знаю такого, бл. буду! Його один день життя іншим на ціле життя би хватило... P.S. Бувало сам так жив. Певно в нього набрався.. ---------- Додано в 22:48 ---------- Попередній допис був написаний в 22:44 ---------- Прецедент існує, думаю і фактів подібних купа! Але програє той, хто купиться - як не крути...
То означає, що люди від А до Я "свої". Їхня миттєво виникша симпатія переросла в закоханість і стала коханням. Тобто пройшла всі етапи розвитку почуттів.
Можна багато сперечатись яка різниця між коханням і закоханістю- якісна чи кількісна. На мій погляд швидше кількісна
Що означає "кількісна"? І навіщо сперечатись - то відома річ, що кохання і закоханість "двє бальшиє разніци".
Як писав Агатон (я просто був вражений шляхетністю вислову) - не можу знайти аргументів, щоб захистити вашу позицію, а дослівно - "важко цей аргумент оборонити". На мою думку - закоханість - це просто перша стадія кохання. Яка може і не перерости у другу стадію. Засохне, не дозрівши. Тобто, закоханість - це початок кохання. А кохання - це кінець закоханості... (напівжартую) Бо люблять уже "тверезо", і не "за все", а за щось конкретне.
І в чому тут суперечливість між тим, що ви кажете і я? Мені видається, що я саме так і сказала. А те що закоханість може так і не перерости у кохання, то і створює різницю між ними.
В житті є випадки, коли прийшло кохання (комусь, може, це несправжнє кохання), а закоханості не було.
Не обов'язково. Подібні розлади можуть минати, який би прояв вони не мали. А закоханість, дійсно минає. І цьому є пояснення. Ось є науково-популярний переказ серйозного наукового дослідження. Закоханість не може тривати довше року http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/4478040.stm
самостійно? майже ніколи ---------- Додано в 21:45 ---------- Попередній допис був написаний в 21:45 ---------- ОКС - один найскладніших нервозів який вкрай важко лікується
Мені також. А ще мені шкода, що він не слідкує за власною граматикою. Для аспіранта трохи соромно... Недопрацьовує. Якщо буде "допрацьовувати", в тому числі і на "особистому фронті", то все налагодиться.