ОК. Зустрічаємось з тим інь-янь часто. В чому цілісність полягає? Що таке єдине ціле - не абстрактне, конкретне?
Так по біблії. І мені подобається. Я розумію, що пара - (див. сім'я) - живе разом, думає, про одне, переживає про одне, живе як одне - в унісон. Кожен довіряє половинці як собі. Розуміються з пів слова...
Думати і переживати про одне може кожний на свій спосіб, маючи при тому ціль однакову, як в партнера. Без унісонності.
Таки стосується - це ж складова жіночої філософії. Для мене унісон - не головне. І ідеальність не в тому, аби думати однаково.
Коли жінка або чоловік "відстоює" свою "самостійність" в родині - це нещаслива родина. "Жіноча" чи "чоловіча" філософія тут ні до чого.
Ні. У нас з чоловіком на певні речі взагалі діаметральні погляди. Але ми їх поважаємо навзаєм, толеруємо і поступаємось, коли відчуваємо, що так треба. Тобто для мене не мусить бути "унісон" - я б певне знудилась. А от вміння співпрацювати - дуже суттєве. Але в кожного своє.
Навпаки. Я вже пробувала і знудилась. Кажу ж - кожному своє. Хоча - можливо, і в нас унісон, просто не такий, яким його інші сприймають.
І для мене не головне. Унісон-це однотипно і для мене нудно. Краще в різних октавах які зливаються в мелодійну гамму. Ото накрутила А взагалі думаю, що жінок найбільше притягує якась незрозуміла хімія-вона або виникає спочатку або ні. Принаймні я б не була з чоловіком до якого в мене нема тої хімії. Чесно кажучи не розумію висловів типу..." Я його не хотіла, але він так за мною впадав гарно і довго, що здалась та й живем" Це як, типу пожаліла і дала.
Є таке прислів"я: Кожна щаслива сім"я - однаково щаслива. І тільки кожна нещаслива - нещаслива по-своєму. Тобто, те, що нас розділяє - робить нас нещасливими.
Питання Чому жінка любитиме партнера який ставиться до неї як до інструменту для вдоволення і поводитиметься як з ганчіркою з хлопцем який її кохатиме до безтями?
Любов зла І це влаштовує козла. (Мирослав Дочинець) Сергію, давайте інакше запитаємось. Чому чоловік закохується до жінки, котра з ним поводиться як з ганчіркою, і бачить у жінці, котра в нього закохана до нестями, лише об"єкт для сексу?
Я так зрозумів щов и хочете почути особисту відповідь - не знаю - завжди відчував потяг до розумних, незвичайних дівчат не знаю жодної дівчини яка булаб у мене закохана.
Ні. Я тільки хотіла сказати, що описані Вами моделі стосунків можливі у обох напрямках. Це не суто жіночі моделі поведінки. Тобто відповіді, пояснення поведінки ідентичні. Як чоловіки, так і жінки бувають самозакоханими та відданими, егоїстичними та альтруїстками. Якщо Ви описуєте якусь певну ситуацію чи певну жінку, тобто питаєте, чого вона так кохає того, хто цього не заслуговує і навпаки - відштовхує справді відданого чоловіка, то навряд чи на це Вам хтось дасть точну відповідь. Така природа людська, хімія, якщо хочете, запахи, флюїди. ) Або просто в характері гнатись за недосяжним, не звертати уваги на здобутий об"єкт.
Є ще виховання поколінь. Коли на мізки капають із дитинства, що "народилася мучениця", "я мучилася й ти мучся", "як б*є, то любить", важко видертися із тих жорен. Не всі вміють. Крім того, є хлопці, котрі закохуються і дійсно шматою лягають до ніг, а є такі, що і тебе покохають, і почуття гідності не загублять... ще й тебе навчать себе любити й поважати. Треба пам*ятати, що жінка іноді теж, як хижак, не лише чоловіки на м*ясо й кості кидаються. Жінка не зможе помітати тим, до кого не має ні краплі огиди. А ще бувають хлопці, котрі постійно в пошуку. От їх відчуваєш на якомусь інтуїтивному рівні. І ніби й шкода, але водночас гидко... І щойно тоді, коли довідуєшся, що в нього один любовний лист для кожної - розумієш свої відчуття.