Філософія простору

Хм....
А де?

Як і питання про бабло....

 

Тото я і бачу шо воно в вас збір інформації. Воно з одного боку похвально мати якусь чітку мету, але методи ваші поражають. Я дивуюся. Вроді ж розумна людина, а такими глупствами займаєтеся. Та інші от за 10 років школи і 5 років вузу знають більшість з того шо в отих ваших книжках складними фразами написано. І вони то знають, використовують і на тому заробляють. А ви тільки

Не тим займмаєтеся. Прикладіть зусиль і вивчіть шось корисне. От наприклад на заводах треба інженерів по твердотілому моделюванню. Тоже, знаєте має пряме відношення до простору І тільки 3 вимір и на відміну від математики. Але то треба кілька років активно вивчати всяке матеріалознавство, креслення, тригонометрія і ше багато, багато чого. Але професіоналу за таку роботу платять не мало. Як не в нас то в них

А якшо ви чимось таким прекрасно володієте то нашо вам тоді оті копійки з філософії просттору

 

Розум полягає не лише у знанні, але й вмінні застосувати ці знання (Сенека).
Та я й з простору маю нормальні гроші, а Ви Ребітте ось і займіться твердотілим.

---------- Додано в 13:26 ---------- Попередній допис був написаний в 13:22 ----------

Спочатку у кишені автора, тобто моїй, а потім розлиється у народні кишені.

 

Тепер питання,ДЕ?
ТУТ і ТЕПЕР?

 

Навряд чи ТУТ... У тому числі і ТЕПЕР, але й РАНІШЕ й маю надію, що і ПОТІМ.

 

Хм....ну тоді то гіпотетична реальність...що існує в одному з відгалуджень нашої реальності....

 

З таких невиразних речей можуть народитися дуже виразні гроші. Як то було з просторікувань фільозофів про атоми, з яких народилися з допомогою фізиків бомби і ядерні станції. Чи щось подібне у компутерній сфері. Вінер щось там собі просторікував, а там дивись і Білл Гейтс з'явився.

 

Правильно. Але саме ця фраза є підтвердженням багатовимірності нашого простору.
Модель багатомірного простору вже описали в своїх книжках Успенський і Чжоу Цзун Хуа.
Візьмемо, наприклад, нуль-мірний простір - точку. Для того шоб отримати одновимірний об'єкт точці потрібно здійснити рух у напрямі, який вона не містить. Отримаємо пряму, яка є одновимірною. Для того, щоб отримати двомірний об'єкт, пряма мусить здійснити рух в напрямі, який вона не містить в собі. Отримуємо площину. Для того щоб отримати тривимірний простір двомірна площина здійснює рух в напрямі, котрий не містить в собі. Для отримання чотиримірного простору тривимірний здійснює рух в напрямі, який не містить в собі. Більшість людей не здатна правильно сприйняти явища чотиривимірного простору (ось чому мудреці стверджують, що ми живемо в майї, тобто ілюзії). Чотиривимірні явища ми сприймаємо як тривимірні події, що відбуваються в часі. Це приблизно виглядає так:
Уявіть собі двовимірну істоту яка спостерігає як колесо з кольоровими спицями крутиться перетинаючи її площину. Для цієї істоти кожна спиця це окрема подія різного кольору, але ці події ніяк не пов'язані між собою, для неї це окремі події в часі. Можливо ця істота зауважить період повторення подій, але ніколи не зможе сприйняти це явище як одне ціле...
Все наше тривимірне буття з позиції спостерігача 5-вимірного простору виглядає як одне ТУТ і ЗАРАЗ, так що Ви Ромку, повністю праві.
Для багатомірного спостерігача те, звідки ми ідемо (минуле) і те куди прийдемо (майбутнє), виглядає як карта, де всі точки вже нанесені і існують одночасно.
Наразі можна дати обгрунтування 12-вимірній моделі всесвіту (від 0 до 11).
Не буду вдаватись в це детальніше, зауважу лише що існування в нульовому вимірі лише умовно можна назвати життям, оскільки за таких умов неможливе сприйняття, будь-чого.
Фізичний простір, який вміщає матерію нашого всесвіту, котру ми бачимо в телескопи не всюди тримірний. Вимірність коливається в дуже широких межах, оптимальною для зародження життя є мірність близька до числа пі (3,1415). В межах сонячної системи мірність близька до трьох (3,00017), що і привело до хибної теорії тримірності. З врахуванням цього можна сказати що наші зоряні карти невірні, оскільки побудовані без врахування особливостей простору. Наприклад в просторі з мірністю 2,9 найкоротшою відстанню між двома точками уже не буде пряма...........

 

та не ображайтеся Я не зі зла. Просто доводилося бачити людей, котрі перебиваються ладшафтними дизайнами для наших "хазяїв життя" з міськрад, облрад і т.п. А ше доводилося бачити людей котрі тренінгами на всякі отакі філософські теми збивають з неосвідчених людей бабло . От я і намагаюся пояснити шо є речі справді важливі і корисні і на яких можна стабільно заробляти тисячі кожного місяця. Безперечно те про шо ви говорите теж є і цікавим і корисним, але то не філософія і не має відношення до буття . І не можна цю тему розглядати в загальному, а лише в контексті певної задачі. І в залежності від задачі принципи розміщення обєктів можуть бути абсолютно різними

 

Але ми,волею Творця існуєм в тривимірному просторі...ще сприймаючи...четвертий - ЧАС....
А решта...плід нашої уяви...роздумів...умовиводів...і аж ніяк не претендують на істину.

Але, я,як той,що в мене тут за спиною кажу:
- Я знаю..що я нічого не знаю...

 

Себто можна розміщувати на платі елементи, можна розсаджувати депутатів по залі парламенту, а можна розставляти сонячні батареї по планеті. І ці всі задачі геть різні і в одну науку їх не обєднати аж ніяк. А той хто пробує написати про то загальну теорію, як на мегне, займається словоблудством. Може то і нагло так казати, але я в тому щиро переконаний. Так. Задача розміщення обєктів в просторі є дуже важлива і цікава, але цікава вона в першу чергу тим шо кожна інша задача має абсолютно інші методи вирішення і критерії оцінки результату . Якшо в вас є якісь певні підходи для вирішення таких задач, то будьласка, дайте посилання. Бо я справді не бачу жодного загального підходу окрім генетичного алгоритму .
Можна написати не один трактат з постановками таких задач і ше купу л-ри по їх вирішенню, але чи буде то мати якусь цінність? Які узагальнення можна зробити з різних задач і їх рішень? Які критерії для застосування того чи іншого мету вирішення задачі?

 

А той,що за моєю спиною додав
- Але інші не знають і цього...
І мав рацію...

 

Та то нормально шо не знають. Пошо людині знати все. Треба мати свою нішу і вміти шось одне робити дуже добре, а інше по надобності.

Наприклад я поняття не маю як добре розміщати людей на банкетах. Я маю якісь загальні думки, але не більше. Шоб розмістити сонячні батареї то вообще треба проводити детальні дослідження.

А от про елементи на платі крайом вуха чув. Тільки це також не одна задача. Якшо маєм великий і складний прилад то треба ж розкидати елементи між різними платами так шоб кількість плат була не конче великою, шоб вони були певного розміру і шоб між ними не треба було проводити 3 шлєйфа контактів а тіко один. От ми маємо першу задачу компоновки котра не відноситься до 3Д аж ніяк.

Ну припустимо її рішили. А тепер треба на кожній платі розмістити елементи так шоб та плата не сплавилася через то шо на 1 квадратному сантиметру стоять 4 кипятильника . І не поставити резистор опір якого сильно залежить від температури піля доменної печі. От ми вже маємо систему диференційни рівнянь для вирішення теплових задач.

А тут ляп і виявляється шо рішення задачі компоновки нам не підходить бо в нас на одній платі забагато елементів, які сильно гріються і все треба рішати наново і вводити якісь додаткові критерії оцінки рішення обох задач. треба шукати компроміс.

А в кінці ше виявиться шо коли ви то все в корпус запхаєте то не буже де ззовні поставити вмикача, бо про таку деталь ніхто не подумав з самого початку

І то ціла наука. І там є купа місць для яких досі не придумали нормальних методів вирішення задач.

 

Ідея словника "Просторова організація буття" виникла в ході праці над книгою, яка б мала досліджувати вплив просторового чинника на економіку. Вплив суттєвий, деколи вирішальний. Відомо ж, наприклад, що "успішність торговельного центру залежить від трьох чинників: місця розташування, місця розташування й місця розташування". Згадаймо "Притчу про сіяча" (Ось вийшов сіяч сіяти. І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його; ще одне впало на кам'яний ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі; а як зійшло сонце, вигоріло й, не маючи кореня, всохло; інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його; а одне впало на добру землю й давало плід: одне в сто разів, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Притча про сіяча. Євангеліє від Матвія р. 13), яка є чудовою ілюстрацією того, наскільки успішність справ залежить від місця їхнього здійснення. Як хороший урожай зумовлюється попаданням зерна на добру землю, так і ефективність діяльності визначається правильним вибором місця її здійснення.
Згадаймо, що древнє китайське мистецтво Фен-Шуй (вітер і вода) розглядає людину й усе, що її оточує, як єдину структуру й прагне привести цю структуру до максимальної гармонії. Фен-Шуй стосується простору. Це може бути простір країни, регіону, міста, офісу, квартири, заміського будинку, саду, а може й письмового столу. Усе це взаємозалежне. Давнє китайське прислів'я говорить: "Якщо в домі порядок, країна живе в спокої. Якщо в країні порядок, світ живе в спокої". Правильне розташування об'єктів для прихильників Фен-Шуй - це справжнє священне мистецтво.
Ми структуруємо простір, у якому мешкаємо, у відповідності зі структурою й власної душі, і власного тіла. Простір, у якому ми мешкаємо, несе інформацію про наше глибинне "я", про наш настрій, стан душі. Знаменитий Уїнстон Черчилль (Winston Leonard Spencer-Churchill) цілком справедливо стверджував, що ми створюємо наші будинки, а потім вони створюють нас. Місце, де живе людина, впливає на неї. Чого варте "Скажи мені, де ти - і я скажу, хто ти".
Були сумніви щодо назви такої книги: одного часу здавалося, що це має бути "Просторова економіка" (фактично переклад загальноприйнятого англомовного терміну "Spatial economy"), проте було й заперечення – "а яка економіка не є просторовою". Безадресної економіки нема, кожне підприємство, джерело сировини, споживач характеризується певним місцеположенням у просторі, займає частину простору. На сьогодні сформувалося переконання, що така книга має називатися "Просторова організація економіки", "Просторова організація господарської діяльності" чи навіть "Просторова організація життєдіяльності".
Однак праця над книгою, яка б описувала вплив просторового чинника на економіку, показала, що простір є вагомим не лише в економіці, але й у багатьох інших сферах буття. Усе це настільки переплетено та взаємопов'язано, має такий великий потенціал асоціацій та аналогій, що було вирішено створити словник - довідник щодо просторових аспектів (нагадаємо, що слово аспект означає не нюанс, а погляд на щось із відповідної точки зору, через призму чогось – у цьому випадку через призму простору) буття, тобто фактично досліджувати залежність процесів та об'єктів від чинника простору (місця, сусідства, площі, відстані тощо).

---------- Додано в 16:36 ---------- Попередній допис був написаний в 16:32 ----------

Ідея словника "Просторова організація буття" виникла в ході праці над книгою, яка б мала досліджувати вплив просторового чинника на економіку. Вплив суттєвий, деколи вирішальний. Відомо ж, наприклад, що "успішність торговельного центру залежить від трьох чинників: місця розташування, місця розташування й місця розташування". Згадаймо "Притчу про сіяча" (Ось вийшов сіяч сіяти. І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його; ще одне впало на кам'яний ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі; а як зійшло сонце, вигоріло й, не маючи кореня, всохло; інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його; а одне впало на добру землю й давало плід: одне в сто разів, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Притча про сіяча. Євангеліє від Матвія р. 13), яка є чудовою ілюстрацією того, наскільки успішність справ залежить від місця їхнього здійснення. Як хороший урожай зумовлюється попаданням зерна на добру землю, так і ефективність діяльності визначається правильним вибором місця її здійснення.
Згадаймо, що древнє китайське мистецтво Фен-Шуй (вітер і вода) розглядає людину й усе, що її оточує, як єдину структуру й прагне привести цю структуру до максимальної гармонії. Фен-Шуй стосується простору. Це може бути простір країни, регіону, міста, офісу, квартири, заміського будинку, саду, а може й письмового столу. Усе це взаємозалежне. Давнє китайське прислів'я говорить: "Якщо в домі порядок, країна живе в спокої. Якщо в країні порядок, світ живе в спокої". Правильне розташування об'єктів для прихильників Фен-Шуй - це справжнє священне мистецтво.
Ми структуруємо простір, у якому мешкаємо, у відповідності зі структурою й власної душі, і власного тіла. Простір, у якому ми мешкаємо, несе інформацію про наше глибинне "я", про наш настрій, стан душі. Знаменитий Уїнстон Черчилль (Winston Leonard Spencer-Churchill) цілком справедливо стверджував, що ми створюємо наші будинки, а потім вони створюють нас. Місце, де живе людина, впливає на неї. Чого варте "Скажи мені, де ти - і я скажу, хто ти".
Були сумніви щодо назви такої книги: одного часу здавалося, що це має бути "Просторова економіка" (фактично переклад загальноприйнятого англомовного терміну "Spatial economy"), проте було й заперечення – "а яка економіка не є просторовою". Безадресної економіки нема, кожне підприємство, джерело сировини, споживач характеризується певним місцеположенням у просторі, займає частину простору. На сьогодні сформувалося переконання, що така книга має називатися "Просторова організація економіки", "Просторова організація господарської діяльності" чи навіть "Просторова організація життєдіяльності".
Однак праця над книгою, яка б описувала вплив просторового чинника на економіку, показала, що простір є вагомим не лише в економіці, але й у багатьох інших сферах буття. Усе це настільки переплетено та взаємопов'язано, має такий великий потенціал асоціацій та аналогій, що було вирішено створити словник - довідник щодо просторових аспектів (нагадаємо, що слово аспект означає не нюанс, а погляд на щось із відповідної точки зору, через призму чогось – у цьому випадку через призму простору) буття, тобто фактично досліджувати залежність процесів та об'єктів від чинника простору (місця, сусідства, площі, відстані тощо).

 

Ну з чого це випливає. Не варто отак сліпо вірити Черчілю. Він собі говорив бо то його робота

Ото вже є цікаво і конкретно

А отут я дозволю собі засумніватися чи то є доцільно. Спарава не в просторі чи відстані, а в простоті комунікації (отриманні та передаванні інформації) На сьогодні ще не минула революція в методах комунікації. Ми бачимо все нові та нові методи отого звязку і навіть переміщення предметів чи товарів. Тому я вважаю що задача просторового розміщення чим раз то далі буде втрачати свою вагомість.