Филарет: Киевский патриархат хотят до лета уничтожить

Відколи греко-католики почали писати на общепонятном статті для "компроментації" інших церков? Дали посилання, давайте автора...

Сайт швидше всього лефевристський, а не греко-католицький

 

Зачем попам гора?

 

То називається марновірством... але нічого дивного, "сили та предмети природи москвин мав не за символи чи вияв божества, але за саме божество; звідси – дикунський фетишизм"... „В лесу родился – пню молился“, поганство і християнство на Московщині змішалися... Тепер ця "релігія" експортується в Україну

 

Що пєчально що є купа людей які незважаючи ні на що ходять в те московське царство
і будуть ходити
і немає на то ради))

 

Они и не в такое могут уверовать. Один участник Форума вообще впал в ересь, утверждая что в тот год, в который не возгорится так называемый "благодатный огонь", наступит конец света.

Не будем говорить кто это

хотя это был Spika

Дикари! На высоте, для успешного завоевания, необходимо ставить артиллерию, а не заведения религиозного культа!

---------- Додано в 20:47 ---------- Попередній допис був написаний в 20:43 ----------

Да хоть зулус, какая разница. Здесь важна не национальность, а вера.

 

Не открылся сайтик-то..! Официальные сайты УПЦ МП смотреть не пытались? Помоечные интересней?

)

Ваше "наверное", весьма авторитетно!
А не надо в честь приезда первопатриарха отменять параллельные службы? То есть, папа римский к нам, а вы на службу в село?

Нет. Не подобное.

Его (КП) УЖЕ нет! Он НИКЕМ религиозным не признан, де-юре. А, де-факто, ДАЖЕ (!) на данном форуме не всплыл ни один его представитель.

Так, что уничтожить то чего нет, действительно сложно.

Выходит, мне для нервничанья почвы нету. А вот некоторых чегой-то колбасит несусветно.

 

Українська Православна Церква в Канаді довела, що вона є дійсно українською, на відміну від УПЦ (МП), яка мовчки обслуговує імперські потреби Москви й сприяє розбудові чергового «російського світу».
Українська Православна Церква в Канаді не погодиться, щоб її ім'я було пов'язане з поширенням тенденційної інтерпретації історії народів України та Росії, ані до співпраці з тими, що поширюють політичні ідеології й церковні проекти, які завдають шкоди Українському Народові, Українській Державі і Українській Православній Церкві.
http://lifeislove.blox.ua/2010/10/Russkij-mir-ne-dlya-nas.html

 

"Так ты, мил человек, стукачек..!"

Это смотря чего хочешь... Хочешь пугать - пушку. Хочешь править - храм. Ибо "храм" сильнее "пушки", так как духовное сильнее материального. (можно управлять ракетами и танками, а можно людьми, этими танками и ракетами управляющими.)

Детвора..! У нее всегда задору много, мыслей мало. В самый раз для строительного разнорабочего, сиделки, или ассенизатора... Ну, или "пушечного мяса" в разного рода правокациях. Так вам лучше куда?

 

Мда... Бабла влупили немеряно...

 

ДО ВСЕЧЕСНОГО ДУХОВЕНСТВA І БОГОЛЮБИВИХ ВІРНИХ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В КАНАДІ
СПРАВА: НАЯВНІСТЬ У КАНАДІ СВЯТІШИХ МОЩЕЙ КНЯЗЯ КИЇВСЬКОГО ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

Слава Ісусу Христу! Всечесні Отці, Преподобне Монашество, Дорогі Брати і Сестри в Христі!
Молимося, щоб Господь і Спаситель наш Ісус Христос благословив всіх Вас добрим здоров'ям, мудрістю і розумінням в ці важкі часи випробувань.
Нещодавно ми отримали листа від Канадської Архиєпархії Православної Церкви в Америці з пропозицією уможливити нам прийняти Мощі Великого Князя Святого Володимира Київського, які вже протягом кількох тижнів знаходяться в Канаді.
Ми вирішили висловитися в такій формі, щоб наше Духовенство, Вірні та всі зацікавлені були поінформовані про причини, чому Українська Православна Церква в Канаді не може прийняти цю пропозицію.
Доступ до Святих Мощей є приводом для поглиблення віри через роздумування, молитви та почитання тих, хто проявив ревне служіння Богові та Його народові. Це має бути час, коли Духовенство та Вірні наближаються один до одного і бачать "образ і подобу" Ісуса Христа. Проте, це останнє прибуття святих реліквій з України, як це було попередньо в подібних випадках, стає причиною занепокоєння і незгоди в нашій Церкві.
Суть проблеми в тому, що для вшанування нами священних предметів з нашої духовної та історичної батьківщини України, пропонуються тими, хто історично був гнобителем українського народу й української Церкви, особливо від часів Переяславської Угоди (1654) і неканонічного приєднання Київської Митрополії до Московського Патріархату у 1686 році. Його Все-Святість, Патріярх Варфоломей, в одному зі своїх виступів під час свого візиту в Україну в 2008 році, сказав, що "видатна серед Церков-Дочок, є саме Церква України, яка знаходилася в канонічній юрисдикції Вселенського Патріярхату протягом семи століть, тобто від часу Хрещення Великого Київського князівства у 988 році до її приєднання при Петрові Великому (1687 р.) до російської держави". Дальше, він сказав:"Після приєднання України до Росії та під тиском Петра Великого, Вселенський Патріярх Діонісій IV вирішив, що церковне підпорядкування Церкви України Московському Патріярхату (1687) необхідне для обставин того часу, щоб не погіршувалися біди побожного українського народу під православним політичним керівництвом – хоч українська ієрархія сильно і одноголосно була проти такої ухвали".
Наша історична пам'ять відносин з царським і радянським режимами і Російською Православною Церквою включає політичне поневолення, русифікацію, страти, депортації, етнічну чистку, різні голодомори, в тому числі Великий Голодомор-Ґеноцид 1932-33 років, репресії українських Його Все-Святість, Патріярх Варфоломей, в одному зі своїх виступів під час свого візиту в Україну в 2008 році, сказав, що "видатна серед Церков-Дочок, є саме Церква України, яка знаходилася в канонічній юрисдикції Вселенського Патріярхату протягом семи століть, тобто від часу Хрещення Великого Київського князівства у 988 році до її приєднання при Петрові Великому (1687 р.) до російської держави". Дальше, він сказав:"Після приєднання України до Росії та під тиском Петра Великого, Вселенський Патріярх Діонісій IV вирішив, що церковне підпорядкування Церкви України Московському Патріярхату (1687) необхідне для обставин того часу, щоб не погіршувалися біди побожного українського народу під православним політичним керівництвом – хоч українська ієрархія сильно і одноголосно була проти такої ухвали".
Наша історична пам'ять відносин з царським і радянським режимами і Російською Православною Церквою включає політичне поневолення, русифікацію, страти, депортації, етнічну чистку, різні голодомори, в тому числі Великий Голодомор-Ґеноцид 1932-33 років, репресії українських церковних традицій та численні заборони релігійних і світських видань українською мовою.
Теперішня Російська Держава та Московський Патріярхат мали 19 років після розпаду Радянського Союзу для того, щоб відмежуватися від політики переслідування та репресій щодо України царським і радянським режимами, і пропонувати не тільки Українській Державі і Українській Православній Церкві, але й всім репресованим народам колишнього Радянського Союзу, встановити нові відносини нормального, гідного і шанобливого добросусідства. Московський Патріярхат повинен був визнати передачу Церкви України (1686) у свою юрисдикцію як неканонічну і, разом з Вселенським Патріархатом, співпрацювати, щоб визнати Українську Церкву як автокефальну Церкву в суверенній державі. У своєму слові в Україні Його Все-Святість Патріярх Варфоломей заявив "що Матір-Церква була згідна з вимогою урядів новостворених держав православного люду Балканського півострова щодо автокефалії тих Церков, які були забрані з її канонічної юрисдикції, а саме: Церква Греції (1850), Церква Сербії (1831), Церква Болгарії (1945) і Церква Албанії (1937) заради їхньої національної єдності". Ми очікуємо такого прохання про визнання автокефальної Церкви від майбутнього уряду України, бажання висловлювані в резолюціях майже кожного Собору нашої Церкви після падіння Радянського імперії.
Що ми бачимо замість цього - це абсурдну спробу відтворення старої російської імперії через визначене і послідовне розповсюдження маячної ідеології самообману - "Русский мир". Це не для нас!
У світлі цього, як ми можемо без підозріння і скептицизму розглядати будь-яку пропозицію чи то безпосередньо від Московського Патріярхату, чи через його вітку - Українську Православну Церкву (Московського Патріярхату), інакше, ніж як спробу втягнути Українську Православну Церкву в Канаді в
сферу свого впливу або витворити хибну уяву, що так справа дійсно мається, і тим самим створити або посилити розбіжності між нами?
На жаль, Святі Мощі супроводжуються літературою, такою як літургійні тексти, які посилаються на Росію та інформаційна стаття англійською мовою, під назвою “Equal of the Apostles Great Prince St. Vladimir, in Holy Baptism Basil, the Enlightener of the Russian Land Commemorated on July 15”, написана з промосковської, царської і Радянської історичної точки зору. Намір цього, здається, полягає в тому, щоб створити враження, що історичні персонажі і події, представлені там мають пряме відношення до сучасної "Росії" – термін прийнятий для Великого Князівства Московського, Московським царем Петром I після Полтавської битви в 1709 році, для того, щоб узурпувати для Московської імперії, яку він розбудовував, історію та спадщину Київської Русі. Навіть імена – «Vladimir, Kiev, Olga, Gleb, Chernigov, Belgorod, Pecheneg, Dniepr» - це транслітерації з російської, а не з української мови, яка на щастя, офіційною мовою суверенної України вже протягом 19 років. Крім того, в статті говориться про "Російську Церкву, аж до останнього з Рюриковичів, царя Федора Іоанновича, при якому (1589) Російська Православна Церква стала п'ятим незалежним патріярхатом в диптихах Православних Автокефальних Церков". Це явно відноситься до Церкви сучасної Росії з центром у Москві, а не до Церкви Київської Русі, заснованої Великим Князем Володимиром у Києві, столиці України, яка була приєднана до Церкви Московської в 1686 році. Нашим історикам пропонується проаналізувати і прокоментувати супроводжуючу статтю про Великого Князя Володимира.
Ми дійсно шануємо пам'ять Київського Князя Володимира Великого, Хрестителя нашого народу, і не перешкоджали б почитанню його Мощей будь-ким, де б вони не були представлені для їх побожної шанобливої уваги. Проте, Українська Православна Церква в Канаді не погодиться, щоб її ім'я було пов'язане з поширенням тенденційної інтерпретації історії народів України та Росії, ані до співпраці з тими, що поширюють політичні ідеології й церковні проекти, які завдають шкоди Українському Народові, Українській Державі і Українській Православній Церкві.
Метою цього листа є поінформувати наше Духовенство та Вірних, і всі зацікавлені сторони про наші почуття, викликані цією пропозицією. Ми надіємося і віримо, що в такому дусі воно й буде прийнято.
З любов'ю у Христі й Архиєрейським благословенням, †ЮРІЙ, Архиєпископ Вінніпегу і Середньої Єпархії, Митрополит Канади
24 вересня 2010 р.Б.

 

Вся недолгая история Московского патриархата

с 1943 года

показывает, что для иерархов данной секты материальное как раз сильнее духовного.

 

Що, справді? А якже ж ваш бог, який прорік "бітіє опрєдєляєт сознаніє"?
І в кінці, як же ж ваш головний продукт який визначає сенс життя - калбаса???

 

По 2.20....

 

То в фунтах чи в ує?

 

В рублях. Це головна причина плачу за совком. Ковбаса по 2.20
Ось тільки питання, чи в тій ковбасі було мясо?

 

Єдиний спосіб мати ковбасу з м'яса то купити м'ясо і зробити ковбаску самому...от в мене якраз шкварчить в духовці

 

Діти,діти...де вас подіти(с)...

 

Поридні батьки в наш час дітей до пенсії дотримують

 

Спіко, не можна добиватися за допомогою церкви завойовницьких цілей, так само як і молитися за ворогів в надії щоб Господь їх швидше покарав - то взагалі не по-християнськи. В православних догматах нема єресей (крім трактування першості ап. Петра), а в практиці РПЦ виглядає єретичною і неправославною...

Я проти того нічо не маю, але малувато пастви на мільйонний Харків...

Цікаве дослідження щодо чисельності різних християнських конфесій
http://www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/12/articles/sec4/s4a11.html
Дослідження центру Разумкова http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=300
Як бачите, УПЦ МП - релігійна меншість...А що тут на форумі вірні УПЦ КП не входять в догматичні чи еклезіальні суперечки - то не значить, що їх тут нема.

В мене відкривається, треба трохи почекати, але сайт не помоєчний, там нічого проти церкви не пише, просто фотографії...

 

Але не РПЦ...