Фантастика

Відповідь: Фантастика

Єдиноріг вибрав королем Амберу Рендома - це наймолодший брат і він допомагав Корвіну на початку роману.

він добровільно відмовився від трону.

Читав Хроніки разів з 20. Фантастичний роман складається з 10 книг. 5 книг про пригоди Корвіна і 5 про пригоди його сина Мерліна. дуже шкода але Роджер Желязни помер від сніду в 1990 р. він розпочав роботу над 11 книгою.

 

Відповідь: Фантастика

Зараз читаю "Хроніки Нарнії" К.С. Льюїса, доречі, друга Толкіна.
Гарненька, добра дитяча фантастика.
((однозначно краще фільма))

 

Любителям жанру "фентезі" дуже раджу книгу львівського автора, лауреата останньої "коронації слова" і мого хорошого товариша Тараса Микітчака "Долина єдиної дороги". Сам не є прихильником жанру, але книгу Тараса прочитав з превеликим задоволенням!!!

 

Недавно Лема почав читати - що тут скажеш - геній, порівняно з ним усі інші виглядають клоунами, прадвда читається місцями не легко

 

Ну не знаю, не знаю. Він мені щось не йде. Цікаво, але часом така муть, що вже просто мізки плавляться зрозуміти що до чого.
Мені краще вже Айзек Азімов детективні історії "Детектив Елайдж Бейлі і робот Деніел Р'Оліво" або "Академія" - найкраща з прочитаних мною фантастичних книг.

 

Тада, часом треба через то всьо пробиратися як через малину в лісі але це діло наживне - в мене колись був томік желязни - "Этот бессмертный" і"Остров мертвых", я їх перший раз в восьмому класі читав - безсмертний як по маслу пішов а вот на острові я чуть не знудився, кусками читав. За то потім в одинадцятому ше раз читав, типу новий погляд - дві книжки пішли добре, а значить є прогрес. А зараз вот шо не читаю - всьо мені дешевим гівном здається, всьо не цікаво, радує канєшна шо я такий вумний але ж і нудно. а Лема прочитав і зрозумів що є ще ніпакарьонні вєршини без нього капєц

Тут во здається збірка всіх його творів
http://lib.rus.ec/a/7115
всякі статті також є, околонаучні, про НЛО і можливість позаземних цивілізацій - цікаво, но не дуже обнадійливо зато розумієш, що чесно

З крупняка я лише "Возвращение со звезд" читав, воно перше туго йде, але потім затягує, це взагалі дуже така драматична вєсч, не залишає байдужим

ше можна його пришельця з марсу читати, це як би перший роман тому самий простий

Мільйон раз за нього чув і нічого не читав толком, видно все таки прийдеться спробувати

 

Подивимось, почитаємо. Дякую за зсилочку.

Желязни то взагалі. Я купив був дві його книги і більше не купляю - у мене надто широкий діапазон в оцінюванні його творчості: від надзвичайно жахливо до краще не буває. І не вгадаєш, що попадеться наступного разу. Тому якщо й читаю, то тільки в електронному варіанті.
В останній купленій книзі з п'яти творів два виявилися жахливими(назв не пам'ятаю), Джек-из-Тени, Этот безсмертный(норм) і Князь света(взагалі супер, сподобалося більше, ніж Хроніки)

 

Та Желязни і сам казав шо в нього попадаються стрьомні книжки, він ж там підписував контракт з видавництвоа і мусів клепати пять в рік припустим. Навіть якшо нічого мудрого не міг придумати - все одно клепав як пиріжки

я вот тоже всьо з монітора читаю, якщо й інші так почнуть то або книжки ніхто не писатиме або в інтернеті почнется спражній фашизм з тими скачуваннями а скорше всього щось середнє

Подивимось, почитаємо. Дякую за зсилочку.


Ти там взагалі на сайті роздивись, якшо не був, бо то не яка небуть білбліотека Мошкова, там якшо є якийсь автор то дофіга його творів, а не ліб.ру буває один два і всьо

Плюс ше вот всім хочу порадити
Евгений Лотош
ОШИБКИ И ШТАМПЫ В ФАНТАСТИКЕ
http://zhurnal.lib.ru/z/zlobnyj_y/fanterrors.shtml
бо як відомо фантастику пишуть всі кому не лєнь, тому є багато принципово неможливих речей які завдяки фантастиці вважаються якби само собою зрозумілими. Купа смішних лаж короче

 

Прочитала некоторое время назад "Сердце Пармы" А. Иванова. Считается, что это исторический роман, но все-таки больше относится к фантастике, хотя ни марсиан с бластерами, ни рыцарей без страха и упрека тут нет. Исторические событие (освоение Сибири) рассматривается с точки зрения верований коренных народов, населяющих сибирский и уральский регионы, и их противопоставлению христианству. Причем населяющая край "магия", вместе с шаманами, обрядами, духами и идолами, показана реально существующей и действующей. Книга замудрена вышедшими из употребления словами и большая по объему, но меня зацепила. Не знаю, по сути и не шедевр, и вполне себе просто качественный массолит, но что-то в ней есть такое. Плюс достаточно болезненная история любви. Плюс искренняя любовь автора книги к этому краю. Одним словом, рекомендую, завораживает.

 

Лем -- письменник, філософ і популярізатор такого рівня, що його час не піде ще дуже і дуже довго, імхо.

Також приєднуюсь до тих, хто тепло згадав тут Саймака. У пана було що сказати і він вмів висловити це.

Загалом, імхо, довговічною є фантастика, яка не грунтується суто на обсмоктуванні техно-супер-пупер-іграшок: із розвитком технології такі твори починають сприйматися у кращому випадку як наївні і архаїчні. Тобто власне sci-fi фішки є оздобою міцного літературного базису. Цим бере і Лем, і Саймак, і (меншою мірою) Азімов, і ті ж самі Стругацькі.

 

Наївність та дитячість (і це ще м'яко сказано) -- то нашпигувати твір мегабластерами, анігіляторами, звєздольотами і термінологією власного пошиву поза всякою мірою, при цьому забувши про змістовність, а подеколи і про елементарну драматургію і небанальність сюжету і героїв. Он пізній Головачов -- відмінний зразок.

 

етапят'! за що ж Ви їх так?..

 

Щодо клоунів, мабуть, засильно сказано Але Лем дійсно за рівнем мислення і вмінням подати його в елегантній (хай подеколі у дещо надто монументальній) формі є абсолютно неординарним митцем. А який багатющий стилістичний спектр між "Сумою технології" та (напів)фантастичними казками!..

 

- в детстве отдыхал с родителями на турбазе в Белоруссии, на Нарочанских озёрах. На территории стоял железный плакат с изречением Горация и подписью: К.Горацький

Фантастики читал очень много, из тех, кто оказал серьёзное влияние на мировоззрение - И.Ефремов, Стругацкие и ... Р.Шекли

 

Россия -- родина слонов, Белоруссия -- родина Горациев

Ефремов -- да; если отфильтровывать излишек коммунистической атрибутики, то сами по себе вещи любопытные

 

У меня фантастика ассоциируется с леденцами. Потому что в подростковом возрасте, когда школу прогуливала, то сидела с каким-нибудь фантастическим произведением и коробкой монпансье и тряслась, чтобы мама раньше времени не пришла с работы и не застукала=) Тряслась преимущественно вместе с Хрониками Амбера (Р. Желязны), всякой всячиной от Перумова, Волкодавом (М. Семенова), Ведьмаком (А. Сапковский), Андре Нортон, Хрониками Чейсули (Д. Роберсон) и пр. Уже позже появились Толкин (до сих пор люблю) и Стругацкие (но не все, любомое: Понедельник начинается в субботу). Еще помню книгу "Цареградский оборотень" С. Смирнова - что-то очень замудренное на тему "славянского" фентези. Также "самого плохого фантаста 20 века" Эрнеста Малышева с его Эль Радом (а вот плохой - не плохой, а из детства больших и мудрых пришельцев не вычеркнуть). И непревзойденного, незабвенного и всего из себя великолепного сэра Макса (Макс Фрай) из Ехо (а кому он не нравится могут выйти в окно без парашюта:girl_in_love. Вот как-то так.

 

- я не знаю, что Вы называете коммунистической атрибутикой у Ефремова - просто не помню (на атрибутику внимания мало обращаю, про коммунизм же там было точно и немало), а размышления о социальном устройстве полезны как и любые размышления - тренировать надо все мышцы и извилины У Ефремова много разных размышлений - читать тяжеловато даже "Таис...". "Лезвие бритвы" в своё время прочитали чуть ли не все - культовая вещь была, а поняли (вернее, заинтересовались затронутыми темами) очень немногие. С "Мастером и Маргаритой" похоже. Помню карикатуру из "Крокодила" 80-х. Напомаженная блондинка в мини и т.д. встречает другую такую же, с "Мастером.." подмышкой и восклицает "Ух, ты!!! Где взяла? Дай поносить!"

 

Насколько я помню, то про СССР было... Слоники сменили паспорт?

 

Наибольший всплеск эмоций из фантастики вызвал рассказ Рэя Брэдбери "Всё лето в один день" (All summer in a day) - помню, глаза были мокрые, хотя уже в старших классах учился... Когда спустя годы дал жене (не любительнице фантастики) прочитать - ревела в три ручья... Только почему-то не согласилась, что рассказ - полезный. Не любит расстраиваться А я считаю - детям надо его читать.

 

Так я же и не спорю Коммунистический налёт -- объективный признак того времени, когда Ефремов писал, и тут никакого упрёка ему нету. Наоборот, любопытно сравнить его утопическое видение ну хотя бы с (анти)утопиями Войновича и Замятина.

СССР нету, а слоны остались )