Евреи - правят миром?

С чего Вы взяли? И кто Вам такую туфту втюхал?

Так я ведь и сказал, только, что в любой луже эта трава может намокнуть и остановиться. А Вы что подумали?

 

50\50

 

Да, сионисты правят миром.
Но бытует мнение что сионисты в большинстве просто происходят из евреев. Что не мешало Ротшильду одалживать деньги Гитлеру с учетом что в концлагерях были евреи... ну поскольку у евреев тогда еще не было своего государства поступок Родшильда не так аморален поскольку тех кто сидел в лагерях соотечественниками назвать было нельзя.

10 ноября 1975 года ХХХ сессия Генеральной Ассамблеи ООН, под влиянием СССР и при поддержке арабских и «неприсоединившихся» стран, приняла резолюцию 3379[1], которая определила сионизм как «форму расизма и расовой дискриминации».
16 декабря 1991 года по требованию США и Израиля это определение было отозвано резолюцией 46/86 Генеральной Ассамблеи ООН [2].

 

Єврейський синдром пана Ходоса, або як не треба боротися з "жидо-нацизмом

 

Хєх... і жодного дописа нема в темі від пана КЛІБЕРНА...

 

Я не серед тих, хто править свiтом...

 

Не впевнений...

 

Правят точно

 

Вообще евреи интересный народ, когда я учился в техническом университете по составу факультета и кафедр их было не так много, но если при этом учесть сколько из них было зав. каф. -ов и вообще ключевых преподавателей то тут уже они доминировали. И это были толковые и умные люди, которые не делали каких то денег или ради власти занимали посты, просто по величине их авторитета как учёного или преподавателя или администратора они имели такой статус. После них всегда по этим критериям шли ну так скажем люди с украинской фамилией ( в России считается что если у человека украинская фамилия то это скорее всего русский), в других региональных университетах ближе к Волге или Клязьме далее шли люди с татарскими фамилиями.

 

Ну і що з того...? Москалі теж всюди проникли, але кінець світу від цього не настав. Завжди були і будуть різного роду "подстрекатели" або по-нашому провокатори, які намагаються відвести увагу людей від наболілих проблем і направити їх в русло, яке ніякої користі їм не принесе ні в особистому житті, ні в житті країни, лише зіпсує нерви та здоров"я. Давно відома істина, що в каламутній воді рибу можна ловити навіть руками, тому дехто й "каламутить" її.

 

"Черговий скандал, пов’язаний з Україною, спалахнув в Австрії. Такий собі Еміль Лангерман, виходець з Одеси, звернувся до до магістрату Відня з закликом демонтувати пам’ятні знаки Іванові Франку. Лангерман вважає, що Франко такої честі не гідний, бо начебто сповідував антисемітизм. У документах, які надані колишнім одеситом міській владі, наводяться цитати з різних Франкових творів, зокрема ті, де письменник використав слово «жид», зокрема, вираз: «Жиди, кровопивці». А ще, мовляв, у повісті «Борислав сміється» зустрічаються образливі для євреїв висловлювання. І так далі, і таке інше. І підсумок: Іван Франко названий Лагерманом «радикальним націоналістом і палким антисемітом».

Полемізувати з Лагерманом я не збираюсь: забагато честі цьому персонажу. Але, оскільки його матеріали потрапили до магістрату, не зайвим буде навести декілька фактів та цитат, що характеризують справжнє ставлення Франка до євреїв та так званого «єврейського питання». Можливо, в добу інтернету вони також потраплять на око віденських міських посадовців.

По-перше, щодо образ на адресу євреїв. За словами професора Ярослава Грицака, у художніх творах Франка справді не один раз зустрічаються образливі для євреїв слова. Однак, наголошує Грицак, критики забувають, що ці слова лунають із вуст літературних героїв, образи яких письменник змальовував із реальних людей, які існували за специфічних обставин у специфічний час. А у «Бориславі…» діють не абстрактні євреї, а визискувачі, гнобителі, глитаї, які закономірно викликають ненависть робітників.

По-друге, щодо вживання Франком слова «жид» варто звернутися до автора цілком нейтрального у цій колізії – до Микити Хрущова, до його спогадів, присвячених 1939 року, коли Галичина була приєднана до СРСР. Цитую мовою оригіналу: «Во Львове и других западноукраинских городах была также большая еврейская прослойка, как среди рабочих, так и среди интеллигенции… Когда мы собрались на митинг во Львовском оперном театре, то пригласили туда и украинцев, и евреев, и поляков, в основном рабочих, хотя пришла и интеллигенция. Выступали там среди других и евреи, и нам странно было услышать, как они сами говорили: «Мы, жиды, от имени жидов заявляем…» и прочее. Дело заключалось в том, что по-польски евреев так называют в обыденной речи, не имея в виду ничего дурного. Мы же, советские люди, воспринимали это как оскорбление еврейского народа. И потом, в кулуарах собрания я спрашивал: «Отчего вы так говорите о евреях? Вы произносите – «жиды», это же оскорбительно!». Мне отвечали: «А у нас считается оскорбительным, когда нас называют евреями». Для нас слышать такое было очень странным, мы не привыкли к этому. Но если обратиться к украинской литературе, то в ней слово «жид» тоже звучит не ругательным, а вроде определения национальности. Украинская песенка: «Продам тэбэ, жидові рудому» означает «Продам тебя, еврею рыжему». Чи потрібні ще коментарі стосовно слова «жид», яке, власне, до нашестя нацистів не було лайкою чи образою?

По-третє, Іван Франко був не тільки літератором та вченим, а в політиком. У грудні 1899 у Львові з колишніх членів Української Радикальної партії, які відійшли від марксизму, з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Євгена Левицького була заснована Українська Національно-Демократична партія (УНДП). 1907 року під час перших загальних виборів до Державної Ради Австро-Угорщини УНДП уклала виборчий союз із сіоністською партією. У тих міських виборчих округах, де позиції українців були слабкими, вони віддали свої голоси сіоністським кандидатам; натомість у сільських округах євреї підтримали кандидатів українських націонал-демократів. Відтак завдяки підтримці українців уперше в австрійському парламенті з’явилися два депутати-сіоністи. Успішно провели кампанію й націонал-демократи: від них були обрані 17 депутатів (тоді як від радикалів – троє і ще один від соціал-демократів). І це був не єдиний випадок співпраці політичних сил і виборців двох пригноблених народів. І хоча Франко на той час за станом здоров’я відійшов від активної політичної діяльності, його вплив на УНДП та інші політичні сили Галичини залишався великим. Не в останню чергу завдяки позиції Франка у 1918-19 роках єврейська громада Галичини у своїй масі підтримала ЗУНР, а її численні представники брали участь в органах влади нової держави та захищали її зі зброєю в руках (1919 року у складі Української Галицької Армії був навіть сформований окремий «Жидівський курінь» - і нікого зі стрільців та офіцерів цього батальйону слово «жид», до речі, не ображало…).

По-четверте, Франкові належить чимало наукових розвідок, публіцистичних статей та рецензій, де він торкається юдейської тематики. Це й рецензія на «енциклопедію юдаїки» – п’єсу Германа Зудермана «Загибель Содоми», і статті «Семітизм і антисемітизм у Галичині» та «Мої знайомі жиди», і рецензія «Жидівська держава», і певні сюжети у «Студії над українськими народними піснями», присвячені аналізу книги рабина Натана Ганновера про начебто страхітливе нищення євреїв за часів Хмельниччини (Франко вважає, що у цій книзі є «мале зерно історичної правди», в ній «більше фантазії», і весь твір написано «більше в біблійнім стилі»).
http://tyzhden.ua/Columns/50/92418

 

не настав, але він наближується...

 

Мав настати кілька разів. Згідно вчення секти СЄ. А може вже настав? І не один раз. А ми живемо в, так би мовити, задзеркаллі?..

 

Добро победит зло тогда, когда добрые люди соберутся и поубивают злых...

 

ну кто победит, тот и добро.

 

Ногами їх,зволочів,ногами!:

 

За Бена Бернанке слышал? Сороса, Цукерберга?