Педро, почитав ваші два останні пости і подумав: як нас, українців, легко поділити і кинути кістку, щоб гризлися. От взяти того Шевченка. Що йому вартує кинути Україну і поїхати закордон на пмж? Або візьміть руськомовних Кличків? Що їм заважає взяти німецьке, або американське громадянство? Але незважаючи на це, вони виступають під українським прапором на славу України. Питається, нафіга їх бештати і вважати українофобами? Ви ж на Україну не спішите повертатися, а вони не спішать її покидати, то чого їх бештати? Запамятай, все, що розєднює Україну - є зле. Поділ за мовним принципом є зле. Ми всі є українці, а мову нашу тре популяризувати, а людей кривдити.
Педро абсолютно правий Миху, йому зі здорового суспільства краще видно приреченність і безперспективність нашого. А вам своє добро не пахне, тільки й всього.)
суспільство, яке робили хворим десятиліттями, не може стати здоровим миттєво. Якщо ми будемо кожного російськомовного оголошувати ворогом народу, то шансів на одужання взагалі нема
Самойловичу, те, що говорить Педро, на руку ворогам України. В Україні є організація - російськомовні патріоти України. Вони виступають за українську єдину мову, не люблять путінських москалів-українофобів, вони за європейський вибір України. Скажіть, що з ними робити? До стінки, бо говорять по російськи? Для ворогів України головне, щоб Україна була поділена і щоб одна частина ворогувала з іншою, от тоді все буде гаразд. Нехай це буде мовне питання, територіальне - будь-яке. От ви чули нововіяння: галичани - не українці, українці - це полтавщина, черкащина... Це ще один з інструментів як настроїти брата проти брата. А вже хто поведеться на це, так це питання свідомості і мудрості людей. Педро і Самойловичу, будучи в Криму побачив ось це: Що з цим робити? До стінки, бо російськомовне?
Це Ваша особиста думка. Маєте підтвердження моїх дій, направлених проти держави, країни, народу - прошу викласти. Ні - прошу вибачитись.
Та певно... В СССР я прожив 26 років, в Росії - три, в Україні - 18. Питання який відсоток мого патріотизму до всіх цих державних утвореннь, якщо з 26-ти років СССР-у я прожив 14 в Стрию, а епопею переїзду з Росії до України я почав в 92-му? Ану, аналітики та знавці людських душ, видайте результат розрахунків...
Мих, справа не в мові якою розмовляють ті чи інші індивідуми. Справа в мові яку вони НЕ ХОЧУТЬ знати. Вдумайтеся, пройшло майже 21 років з часу Україна стала "самостійною", виросло нове покоління людей. Що перешкоджає вивчити українську на побутовому рівні, хоча в обємі моїх знань німецької чи французької. Я можу спілкуватися приблизно на 5 мовах. Не думайте, що мої розумові здібності чимось кращі ніж інших. Просто, ЗАХОТІВ і вивчив. А що таке оте поняття рускаязічний? Що важко вивчити мову корінного народу чи будьмо чесні, мову предків? І всі оті перетурбації останнього часу говорять лише про одне - певна частина жителів України бореться не за двомовність, а за одномовність - російську і право не знати української. Ви їх називаєте рускаязічнімі патріотамі? Я б їх так не назвав, бо в чому тоді патріотизм. Ви тут смієтесь з Василя. Але незважаючи на те що він українофоб, все-таки українською володіє досконало. То чи не краще такі "українофоби" ніж "рускаязічнія патріоти"?
VasMT, особисто я оцінюю вас дуже добре, але... думаю, ви засиджувалися у полковника на політзаняттях.
Ні... Вдень, в чорному плащі з піднятим коміром, темних окулярах та в капелюсі з широкими крисами... Зашита ампула з цианідом, три пачпорти на різні імена та розроблена в "Детском мире" легенда... Я висоти боюсь Педро! Так за кого Ви вболівалисти? В світлі оцього
Мене вигнали з політзанятій, по причині переваги над керівником. Щоби зірвати заняття, мені достатньо було задати питання керівникові щодо української політики чи історії. Але не просто питання, а питання на порівнянні і парадоксах. Все, заплив гарантований. Народ хіхікає, полковник пріє, мене звільняють від відвідувань... Потім, щоби якось узаконити мою відсутність на заняттях, мене призначили керівником групи у жінок-військовослужбовців. . так що на заняттях я був від сили разів п"ять, починаючи з лейтенанта. Правда закінчив два університети марксизму-ленінізму. Один із відзнакою...
Дивні мені люди, які ще досі не зрозуміли, що Україна на жаль - мертвонароджене дитя, і які ще на щось надіяться.) В однолітків цією страни вже бороди ростуть, а вам ще досі казку про юну державу розказують.)) Кожного року здається, що гірше вже нікуди, але де там - україна може і ще гірше! Забудьте, і поставте хрест на світлому майбутньому. Будуйте своє власне.
що й роблю. Доречі, скоро вступлю в євросоюз. Згадайте Мойсея... ніби не чужа людина, а 30 років водив по пустелі.... 20 років - то ще покоління не пройло. Гляньте, товариш Симоненко, не те, що постарів - помолодів і бабу молоду взяв собі. Так що нам ще плисти і плисти....
Якщо ви, Василю, маєте на увазі футбол, то вже 30 років вболіваю за збірну Франції. З часів, коли там грали Платіні, Жорес, Тігана... Бо французи щоб не робили, до всього докладають трохи мистецтва. Щодо держави?.. Розумієте, теперішня ваша держава яка з невідомих причин носить назву Україна, не є моєю державою. Як колись Патрик на ЛФ виразився, я вдячний, що мачуха повністю замінила мені матір. А матері нема. Колись УССР була більше Україною ніж теперішня квазідержава, яка є невідомо чим. По крайній мірі, Шелест, Щербицький попри все були недурними людьми. Не в порівняння з теперішніми зеками чи продажними ющенками чи алкоголіками кучмами. Так що як казав мудрий Соломон, чого нема, того не можна і порахувати. ---------- Додано в 17:37 ---------- Попередній допис був написаний в 17:30 ---------- Ага, ось де пес заритий!
Яка бездогання політична автобіографія! Штірліц би позаздрив... ---------- Додано в 16:41 ---------- Попередній допис був написаний в 16:39 ---------- то не пес, то цілий слон... Василю, а в Стрию ви по заданію?