ДВОМОВНІСТЬ

Капець, закрутив пацан. З лубянським перепідвивертом. Можна детальніше?

 

Сейчас позвонила новая клиентка из Стрыя, разговаривает на очень приятной мове, можно сказать литературной, я ответил на мове, но потом перешел на русский, в конце беседы она сказала, что ей понравилось что в Донецке понимают украинский и ей не надо переходить на русский, я ответил что взаимно приятно, что от меня не требовали перейти на державну мову, ми зрозуміли один одного розмовляючи на різних мовах. Может так и стоит относиться к друг другу и проблем не будет

 

Не зовсім вдалий з палестинцями та ізраільтянами приклад. Там, як я розумію, і палестинці і євреї живуть на своїх корінних територіях... і інших, десь земель, в других країнах, ані в одних, ані в других немає. Хай розбираються там самі, усі права мають на то...

А у наших росіян не було, немає і бути не може "своїх" земель на території держави Україна. Включно, навіть, з Кримом.
Поряд є держава Росія, звідкіля колись, або зараз, переселилися в Україну нєсмєтна їх кількість.
Тут з деякими своїми, етнічними потворами ще впорядкОвуватися та впорядкОвуватися, а ми маємо ще й цей яркій братскій довєсок...
Шаріки за роліки заходять... але рішать вопрос так, чи інакше, рано, чи пізно, а надобнись будя

 

Воно зі сторони дивно звучить. Ви бачили закордонне ток-шоу з двома основними мовами?

В цілому так. Просто рівень стосунків деколи доходить до неможливості компромісу. Палестинці з ізраїльтянами показові тут.

 

- на этом форуме почти все форумчане именно так друг к другу В БЕСЕДАХ и относятся, тем он и привлекает. А уж темы бесед и смысл ... и "псяче-москаляче" и "або вони нас, або ми їх" показывают, что проблемы, мягко говоря, ещё имеются.

 

Занепад української мови не вирішиться за рахунок обмеження вжитку російської. Врятують мову тільки розвиток, фінансування, спонсорство, дотації україномовних шкіл, видань, різноманітних заходів. Нічого поганого не станеться якщо дозволити подавати документи до офіційних установ, вести судоведення на двох мовах.

 

Донецьких ще можна зрозуміти, а вам що не йметься?

 

Нагадало із "Физики шутят" Як писати наукові статті. (Не дослівно)
Существует мнение... (Я знаю еще двух человек, которые считают также)

 

Може в нас Вітюня теж "приводит мнения"? І його укази носять консультативний характер. А ми дурні мітинги влаштовуєм.

 

шутки это всегда хорошо, но тут они ни к чему - воля в этом указе сформулирована достаточно четко. И именно по этой причине в преамбуле - перечислении мнений искать её нет смысла, это не статья в газете "с подтекстом". В качестве субъективной можно и нужно дать оценку Валуевым как "большинство" - части малороссийского общества, которое якобы осуждает и считает сепаратистами сторонников наличия малороссийского языка (опросов по всей Малороссии 100% никто не проводил на эту тему) и название "кружок" - как чего-то небольшого и исключительно "любительского" для самих этих сторонников.

 

А хіба можна серйозно відноситися до суперечки (не дискусії), якщо мова йде про наслідки указів тих років, а Ви порпаєтеся в авторстві фрази "что никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может". Указ складений дуже грамотно. Ми тут ніпричім. Самі малороси так уважають. Майже "по желанию трудящихся".

 

Зараз така сама риторика.

 

http://lenta.ru/news/2010/10/21/ukranian/

 

Український письменник Андрій Курков переконаний, що законопроект «Про мови в Україні» хочуть прийняти для того, щоб державні чиновники не вчили української.
"Коли я почув про цей законопроект, я зрозумів, що його роблять для того, щоб чиновники, які за Конституцією мають знати державну мову, її не вчили - ні на Сході, ні в Криму", - наголосив 21 жовтня ZAXID.NET український письменник, який пише російською, Андрій Курков.

"Захід завжди був україномовним, а Схід спілкувався переважно російською. І нічого не змінилося за 20 років, окрім того, що для студентів Донецька, Дніпропетровська, Харкова і Запоріжжя українська мова стала популярною і модною. І це завдяки не Ющенку, а Вакарчуку, Олегу Скрипці та Ірені Карпі. Тобто більший вплив йшов через культуру, а не через політику", - зауважив А.Курков.

"Те, що зараз відбувається – це продовження популістської боротьби з використання мови як інструменту, вогнище, яке роздмухують кожного разу перед виборами", - резюмував письменник.

Також він зазначив, що за радянських часів виходило в 1000 разів більше українських книг, аніж за так званих демократичних часів – президентства Кравчука і Ющенка. "Я працював у видавництві "Дніпро" у 1983-84 роках і намагався видати свої книжки. Мені їх завертали не тільки тому, що я не писав про радянське, а й тому що писав російською. А в кожному видавництві (а видавництва були тільки державні) була квота: або 5% або 10% книжок російською мовою, а решта – українською. Мої старші російськомовні колеги-письменники вболівали за те, щоб я не відібрав у них їхню квоту на вихід книг", - розповів Андрій Курков.

 

Курков неоднозначний для мене. Такий собі письменник-гастарбайтер - в Росії його книжки у всіх магазинах під вивіскою "Русский писатель Андрей Курков". І він цього не заперечує там. Ну а в Україні він український, тобто тут для душі, а там - для бабла, як водиться в наших людей.

 

О! Я якраз сьогодні почав читати оповідання Ірени Карпи "Цукерки, фрукти і ковбаски" нічого так!
Ще я би назвав Дереша - непоганий молодіжний автор, пише не сказати, що дуже цікаво, але про актуальні для нинішней молоді проблеми!
Про Вакарчука та Скрипку мовчу - в них і у Росії багато прихильників!
Ось так - вони для мови зробили більше, ніж тища тих політиканів-балакунів! Згоден на всі 100!

 

А для мене однозначний. В тому розумінні, що я його не читав.
Але він говорить правду. Чому в роки "незалежності" число україномовних видань значно скоротилося? Бо діє ринок а не квота. А ми щось не хочемо (чи якась нечиста сила нас відпихає) читати українською...
Так само за совка... Мене важко назвати прихильником цього режиму, але над кожним не стояв гебіст з автоматом і примушував говорити російською.
До речі, на військовій кафедрі Львівського медінституту обовязкова мова була російська і то дехто вживав тільки українську. І нічого, успішно позакінчували медінститут.
Звичайно, на протязі століть йшов методичний тиск на українську мову. Але головні знищувачі української - це все-таки ми, українці.

 

Це замкнуте коло. Заре почнем розбиратия ЯКІ САМЕ УКРАЇНЦІ знищувачі, і чи вони дійсно українці, якщо таке роблять, а якщо не українці - то як же так, ми ж єдині по ідеї, а якщо не єдині, то чим же галичанин кращий за киянина - і пішло-поїхало.

 

Такі слова зобов'язани змусити задуматися українців!..

 

Думаю, не треба показувати пальцями. Краще подивитись в дзеркало...
Пройдіться по своїх знайомих в Івано-Франківську. Загляньте, які книги стоять на їхніх книжкових полицях. Переклади англомовної і східноєвропейської класики на українську мову на мою думку набагато якісніші ніж на російську. (Про франкомовні переклади не буду таким категоричним).
І в основному переклади на яку мову ви побачите на книжкових поличках ваших друзів? Ото ж то. Бо, будемо чесні, мати україномовні книжки в своїй бібліотеці було "не модно". Щось змінилося?