Двомовність. 4-й раунд

О! Боря, Ви виявляєте здібності до логічного мислення.
А я Вам, інші форумці, про що талдичать вже роками? Якщо мене влаштовує становище підмітайла, то нафіга мені сопромат? Якщо я хочу заробляти грошей для задоволення своїх потреб, я розмовляю і російською, і українською, і польською, і навіть намагаюсь англійською. А плюну на все, розвернусь і емігрую в своє Простоквашино, і далі розмовлятиму українською... І не буде мати жодного значення, державна вона, чи ні. Бо нею розмовляють сусіди, родичі, колєги...
Так що, Боря, справа не в державності мови...

Інструкція по складанню парашута.
Видання друге, виправлене...

Мартіні, доколупайтесь краще до оцього

 

Це - Ваша зацікавленість, добра воля і ніякого примусу.

Не розкриваючи деталей, скажу, що чи не найбільший у житті профіт я отримав через те що знаю числівники тюркською мовою. І примудрився "де треба" паралельно із "Салям алейкум" і "Хош гелдин'із" (ласкаво просимо) вимовити номер телефона. Охорона і посередники тільки через добу зрозуміли, що їх обійшли.

 

Та я не проти і щоб їх мова мала офіційний статус у місцях компактного проживання, якщо такі місця є!

Взагалі, в Вас дивний погляд на офіційні мови. Офіційна це насамперед мова, якою держава спілкується з платниким податків, і ВСЕ. Дивитесь ситуація, у готелях Львова, як я зрозумів зі спілкування з персоналом, керівництво готелю вимагає від адміністраторів знання: російської, польської, англійської і української мов, якщо бере на роботу. Ось так і тут: це ті хто платить державі податки, мають права просити щоб держава спілкувалась з ними зручною для них мовою. Але ось проблема, що найти знавців аланської не так просто, все ж не варто рівняти цю мову наприклад навіть з татарською у Криму.

 

А також угорська, польська,ромська...Саме для цього і існує ДЕРЖАВНА мова, аби всі ці нації могли порозумітися на території УКРАЇНИ, як у РФ вони розуміються російською.

 

Правильно, Борисе. А я Вам за що?
В школі державну вивчають? Так.

За логікою нациків, учень, який отримав неуд за мову, повинен висіти на дибі чи сидіти на палі.

Тобто сто відсотків громадян України знають державну мову. Одні на рівні Фаріон, інші на рівні петеушніка. Все. Далі працює ринок. Вигідно - кукарікатимуть і щебетатимуть, не вигідно, хоч стріляй, не розмовлятимуть. Тому всі оті сльози із заламуванням рук про нищення мови нічого не варті. Якщо не купують Забужко чи Лиса, а купують Донцову і Шитова, не купують "Дзвін", а купують "2000", не беруть альбом Скрипки, а беруть Балаган-лтд, то варто не фельдфебеля ставити, щоби заганяв кулаком в україномовність, а в консерваторії щось підправити...

 

Ніхто і не заперечує, щоб Українстька була державною. Але є регіони, де переважна більшість розмовляє все ж російською зараз. Варто державі поважати їх бажання і робити російсько офіційною теж. А ось, коли майже всі перейдуть на українську і у тіх регіонах, відміняти її офіційний статус. Жодних проблем не бачу!

 

Їх розєднали задовго до Вас. Один француз дуже добре сформулював(я вже писав):Націоналіст це людина, що любить свою націю, а нацист - ненавидить інші. Доречі, український націоналізм виник не 1929-го року...

 

Ви - трудовий мігрант і більш ніхто?
Державна мова - це мова Конституції, Законів, правил, циркулярів, статутів, нотаріальних актів. Це - рідна мова нашої Держави. Ігнорувати це можуть хіба що бомжі.

Втомили Ваші повчання щодо преференцій певній частині нацменшин. Брак аудиторії? Підіть на данєццкій чи севастопольський форуми. Або тягніть мазу за всі нацменшини.
Я працюю у переважно єврейському колективі. Усно, по роботі, люди спілкуються як хочуть. Але біг бос (київський єврей) сказав: Мови документооберту - українська, англійська та німецька. За відхилення від правил - штраф.
І ніхто не скиглить.

 

А також угорську, польську, ромську... і навіть у ГАІ набирати з інязу...Та вони туди не підуть...

 

А шо, тоді вже нація гинула? Як вчасно націоналізм виник, а так би вже той-во...

Це може хранцюзький націоналіст такий... Наш ніфіга не такий, наш якраз по образу і подобію від Вови-Адіка...

Ай молодець!
Так і тут, Боря. Хочу ем, хочу пью, хочу на транзисторе играю ©

 

Якби не той самий націоналізм, у 91-му Україна могла лишитися у РФ як будь-який інший суб"єкт федерації. "Малороссийский национальный округ".
А про нищення української нації саме Росією вже писано-переписано. І гублячи самоідентифікацію, основною ознакою якої є МОВА, людина стає РУСКИМ (прикметник, що переходить у іменник).

---------- Додано в 15:55 ---------- Попередній допис був написаний в 15:44 ----------

Невже Я десь цитував чи проголошував нациські заклики? Ви образили не лише мене...

 

В якійсь "російській" фірмі - так.
А в тому ж Телекомі - хай тільки хтось спробує надрукувати недержавною "Окурки в унитаз не бросать".

 

Власне це я і сказав. Мовою законів, правил тощо держава (як інститут керування) веде діалог зі звичайною людиною чи юридичною особою. В Україні основна мова цього діалогу - українська. Але що поганого буде, якщо буде ще декілька мов, використовування яких, звісно, економично доцільне?

 

Та Ви що?
І. Павлович Вам наводив 29 нормативних документів царату та СРСР щодо примусової русіфікації украінців, з них Ви спростували здається три чи чотири документа..

 

Це напряму торкає Ваші інтереси?
Див. вище про правила руху чи гри у футбол.

Коли, ще за часів совка, я займався типу індивідуальної трудової діяльності, я діставав літературу і голандською, і угорською мовами. Не кажучи про чеську та болгарську. Для розширення професійного світогляду і для власного збагачення. Іншої доцільності на вбачаю.

 

Знову за рибу гроші...
14 липня 1990 року Верховна рада УРСР, а її склад всім відомий і він далеко не націоналістичний, прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Так що не приписуйте Незалежність України отим нездарам і невдахам, крикунам і гаслописцям, ганьбистам і ходамиходистам...

Угу... Розкажіть це нацикам. Ці неуки схавають, плюсів наставлять, ще й іншим тупоголовим розкажуть...

Борис, а хто там у нас в "Телекомі" власник?

---------- Додано в 16:29 ---------- Попередній допис був написаний в 16:27 ----------

Тю... Порівняно із Фаріоншою він дитина... Та щось за чотириста вивалила...

 

Це Вам нагадування від пана консультанта.
Хронологія русифікації.

1862 рік. Позакривано українські недільні школи. Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу «Основа».
1863 рік. Валуєвський циркуляр: «Української мови не було, немає і бути не може, а хто цього не розуміє — ворог Росії».
1864 рік. Тисячі пудів архівних матеріалів вивезли до Москви після судової реформи. Згідно з обіжником Міністерства юстиції від 3 грудня 1866 року, туди потрапила велика кількість документів ліквідованих установ із Волинської, Київської, Катеринославської, Подільської, Херсонськоїта Чернігівської губерній.
1869 рік. За законом, чиновникам усіх відомств призначалась значна доплата за русифікацію.
1876 рік. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. Невипадково хор М.Лисенка змусили співати у концерті українську народну пісню «Дощик» французькою мовою.
1881 рік. Закон про дозвіл на друкування словників українською мовою, але за російським правописом, а постановка українських вистав залежить від місцевого начальства.
1887 рік. Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи, відписавши авторові, що нема потреби дозволяти до друку граматику тієї мови, яка приречена на небуття.
1888 рік. Указ Олександра ІІІ «Про заборону вживания в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами».
1889 рік. У Києві, на археологічному з'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української.
1892 рік. Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.
1894 рік. Заборона ввезення українських книг з-за кордону.
1895 рік. Заборона української читанки та українських книг для дітей.
1903 рік. На відкритті пам'ятника І.Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою.
1905 рік. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.
1906 і 1907 рік. Закриття «Просвіти» в Одесі та Миколаєві.
1908 рік. Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.
1910 рік. Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.
1914 рік. Указ Миколи І про заборону української преси.
1922 рік. Ліквідація «Просвіт» на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців.
1933 рік. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.
1938 рік. Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.
1939 рік. Після «визволення» Західної України — закриття частини українських і відкриття російських шкіл.
1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 вересня 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.
1961 рік. ХХІІ з'їзд КПРС — нова програма партії про «злиття націй» в єдиний радянський народ.
1970 рік. Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.
1978 рік. Колегія Міносвіти УРСР. Директива «Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах».
1979 рік. Ташкентська конференція — «Російська мова — мова дружби народів».
1983 рік. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу «Про поліпшення вивчення російської мови у школах республік». Доплата за російську мову викладання 15 % та поділ класів.
2012 рік. Верховна Рада України прийняла Закон про мови Колесніченка-Ківалова. Закон був підписаний президентом України Віктором Януковичем і набув чинності 10 серпня.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Русифікація_України

 

VasMT, а скільки Вам років? Ви не жінка і з таким запитанням до Вас можна звернутись.

 

Навіть не цікавлюся. Я в Телекомі ніколи не працював і взагалі галузь телекомунікацій покинув більше року тому.

 

І нафіга воно мені?

В профілі чітко вказано. 14 January 1964 (49)

І мені байдуже. Тобто нам, яким телеком до одного місця, байдуже якою мовою там спілкуються, ведуть документацію, розмовляють із клієнтом... Тобто, якби там розмовляли французькою чи латиною, нам би було так само це не цікаво, як і якби українською. Так? Тобто мова теж другорядне питання.
Бачите, Борисе, як все просто...