Двомовність. 3-й раунд

Когдато я задал один вопрос паньству, на который так и не смог получить вразумительного ответа. Времена изменились, паньство пополнилось новыми членами, попробую еще раз, -
- На каком языке разговаривают люди с особенніми потребностями, а именно глухонемые? (рус)
- На якій мові розмовляють люди з особливими потребами, а саме глухонімі? (укр)

 

На якій думають.

 

Добре. А на якій вони думають, якщо ніколи НІЯКОЇ мови не чули взагалі?

 

Ну читати вони ж вміють, бачать надписи.

 

І вміють, і бачать, і читають...
Але питання стоїть інакше, - якою мовою вони розмовляють?
Чи зможе порозумітись глухий француз із глухим поляком? А на якій мові?

 

Може на мові жестів?

 

Спілкуються на жестовій (Є калькована, і є розмовна)

Вони мислять картинками і образами. А виражають дактилюванням

Важко, але окремі слова зможе

 

Так, мовою жестів. А її можна вважати українською, чи російською, чи китайською?
Ні. От і получається, що мовне питання надумане. І можливо прожити в Україні все життя не знаючи жодної мови. Такі діла

 

Це шо за мутотня? Ще одна причина не знати в Україні українську мову?

 

Ні. Не причина. Знати чи не знати мову - справа виключно громадянина. І жодна держава не зобов"яже свого громадянина вивчати, спілкуватись чи розмовляти тією чи іншою мовою. Держава має право вимагати знання мови тільки там, де вона за це платить. Хто платить, той і заказує музику (с). Натомість особиста справа гомадянина знати якусь одну мову, дві чи більше. І громадянин свідомо вибирає ту чи іншу, чи і ту і інші мови для вивчення і спілкування.

 

Ну можете поїхати жити в Аргентину і ходити принципово по-шведськи всюди базарити. Це ж ваш особистий вибір як громадянина.

 

Це багатокутове питання. По-перше, незнання мови, будь-якої, багато в чому обмежує. Читати теж потрібно вміти. І розуміти, що читаєш. Жестові мови (принаймі ті, з якими я мав справу: українська, російська, польська, німецька) все таки відрізняються. Багато назв дактилюються буквами, або окремими жестами. Відрізняються навіть українська калькована і українська побутова жестова (хто знає побутову, той розуміє кальковану, але не завжди навпаки). Так що не все просто.
Ще один гострий кут мовного питання в Україні, це те, що багато часу на певних територіях (та що там, навіть до сьогоднішнього часу в деяких головах те ж саме) українська мова вважалась нижчого сорту. Після розвалу союзу утворилась держава Україна де, логічно, була державною українська. Мова почала потроху відроджуватись. Думаю, за два покоління мова би стала "на ноги", і можна було б спокійно вводити регіональні, оскільки вимирання їм не загрожували і потреби в поспішності не видно було. Але вдало вкинута провокація з мовами, яка мала на меті лише розділити електорат, і аж ніяк не допомогти бабусям читати нотації до ліків (щось більше схиляюсь, що провокаторам, як би то пом'якше виразитись, насрати на тих бабусь в повсякденні), збільшила напругу в суспільстві. І тому питання можна розглядати як під кутом чи можна прожити без знання мов, так і під кутом чи може бути українська мова однією з ідентифікацій національності в Україні без принижень. А то, що багато людей памятають, яке було (повторюсь, а в деяких головах є до сих пір) відношення до мови, і не хочуть щоб це повторювалось, то й нема чому дивуватись, що захищають, правда, хто як вміє.
З.І. Уф і простинь вивісив Простіше не вийшло. То нічо?

 

О том, что я не могу сделать вам приятное...хотя нет...попробую...
Выбирайте, вам какой больше нравится:

















И самое интересное!!!

Большой герб Львова.


Щит с гербом города увенчан серебряной городской короной с тремя башенками, как символ административного центра области. Щит держат лев и русский воин - освободитель.

 

ADMIRAL, шо вас так геральдика захопила? Мене український тризуб влаштовує на всі 100. Це автентичний знак, ні в кого немає нічого подібного, безкінечні орли, леви і автомати Калашникова. А обрамляти його козаками, чи вінками - то уже перебір.

 

Все вірно. І ніхто не зможе мене заставити говорити аргентинською

Вірно!
Тому людина і обирає ту, чи іншу мову для вивчення і спілкування, аби це якимось чином полегшило її життя, чи надало додаткових вигод в роботі.

І тут я погоджусь. Але дактилюються вже поняття, котрих немає в загальній мові жестів. Тобто такі, як географічні назви, імена, специфічні терміни тощо.

О! Отут ми і дійшли до сокровенного.
Отож, враховуючи мною сказане вище я хотів би зробити висновок:, -
Справа держави - ствоювати умови для вивчення і вдосконалення саме державної мови. Це її, держави, право і обов"язок. Не забороняти інші, а саме зробити попит на свою, державну мову. І, повернемось до початку, коли незнання державної мови буде обмежувати громадянина, створить йому перешкоди в кар"єрному чи професійному рості, заважати в інших аспектах його життя, отоді громадянин СВІДОМО вибере для себе мову вивчення, спілкування та ведення справ.

Якраз добре

 

Ну ясна справа. Ви навіть можете принципово ходити кожен день у складі гей-парадів з пір'ям на голові, або навіть і на роботу. Головне щоб це не напрягало ні вас, ні оточуючих.

 

Великий герб: містить зображення герба, увінчаного срібною міською короною, яка символізує м.Львів як обласний центр. Обабіч щит підтримують два щитотримачі — лев у короні (символ Галицько-волинської держави) та давньоруський ратник, які мають відображати епоху заснування м.Львова Данилом Галицьким та становлення його як стольного міста. Знизу герб доповнює стрічка у національних синьо-жовтих барвах та загальноукраїнський герб Тризуб як символи Соборності України.

 

Та ні, вам же пояснюють, то російський визволитель.

 

Вірно. На цьому і базується свобода і права людини.
Ви ж, я не беру особисто Вас, а об"єдную всіх крикунів, натомість намагаєтесь поставити мене в стійло, натягнути на мене хомут і заставити мене тягнути один вам відомий віз в одному вам відомому напрямку. Не вийде...

 

навіть на форумі зробили спробу популяризувати українську мову, але отримали шалений спротив частини форумлян, а зробити так в межах держави, це вже війна почнеться