Двомовність. 3-й раунд

А вы в Казахстане когда либо были?

 

Ви тільки забули що державу створюють громадяни для себе, а не держава створює громадян. І коли українці створили свою державу то і мова в державі має бути українська. Якраз через валуєвські укази і всі послідуючі дії ви зараз розмовляєте російською... не було б їх ви розмовляли б іншою мовою. Держава зобовязана робити преференції державній мові, бо інакше вона не виконує функції які на неї поклали громадяни які організували цю державу. Інші мови можуть існувати чи не існувати на території цієї держави у режимі мови національних меньшин.

 

Не так... . Правильніше - і на українську в тому числі.

 

А що скажете стосовно решти дат щодо "мови дружби"?

---------- Додано в 12:56 ---------- Попередній допис був написаний в 12:50 ----------

Ті хто отримали медалі за сприяння мові "дружби народів".

---------- Додано в 12:59 ---------- Попередній допис був написаний в 12:56 ----------

Зрозуміло що на мові "соседнего государства"

(Австрійський варіант?)

---------- Додано в 13:08 ---------- Попередній допис був написаний в 12:59 ----------

Пошуки і ескалація напруги.. Окупаційні війська на Кавказі, в Молдові, 30 тис.осіб ос. складу військового контингенту з флотом в Україні (АРК). Додамо ще наявність всього близько 3 % української мови в інформаційному просторі в Україні, решта, як каже пан далекосхідник -"язык соседнего государства".Ох ці свыдомыты і нацюки!

 

По-різному!
Наприклад:

Нічого поганого - нормальний закон для Імперії. В інших імперіях взагалі затискали мови нацменшин в ті часи, а тут хоч і з обмеженнями, але дозвіл...

Хотілось би взнати докладніше цю історію: хто забороняв, в якій друкарні, що за автор був і скільки творів він приносив раніше - бо може справа і не в мові зовсім!

 

А мати мала можливість розмовляти на рідній?

---------- Додано в 13:38 ---------- Попередній допис був написаний в 13:30 ----------

1979,1881,1887роки. Заінтригували. А решта наведених дат, стосовно мови "дружби"?



Навіть при російсько-більшовицьких імперіях українська мова в Україні(Малоросії,УРСР- як завгодно) не могла розглядатись, як мова національних меншин, хоча б в контексті Магдебурзького права.

 

А яку дату особисто Ви хотіли, щоб я прокоментував?

 

Зі Львова глушать російські супутники? Точніше - зарубіжні супутники, де росіяни орендують ресурс (бо жодного нормально діючого геостаціонара Росія так і не запустила)?
Банять російські сайти?
В Луганську "Правду" друкують як у 60-рр? ("Отпечатано с матриц, доставленых самолетом") ?

FM 90: Владимирский Централ, ветер северный...
FM 91: Уси-пуси-пуси-пуси! Сладенький мой!
FM 92: Я шоколадный заяц...
FM 93: Вомбат - котяня - котяня - вомбат...

 

Починайте. Віднімаємо 1881, 1887 та 1979 роки, та вважаємо ці дати гуманним жестом Росії та СРСР до української мови. Отже продовжуйте коментувати. Дякую.
1862 рік. Позакривано українські недільні школи. Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу «Основа».
1863 рік. Валуєвський циркуляр: «Української мови не було, немає і бути не може, а хто цього не розуміє — ворог Росії».
1864 рік. Тисячі пудів архівних матеріалів вивезли до Москви після судової реформи. Згідно з обіжником Міністерства юстиції від 3 грудня 1866 року, туди потрапила велика кількість документів ліквідованих установ із Волинської, Київської, Катеринославської, Подільської, Херсонськоїта Чернігівської губерній.
1869 рік. За законом, чиновникам усіх відомств призначалась значна доплата за русифікацію.
1876 рік. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. Невипадково хор М.Лисенка змусили співати у концерті українську народну пісню «Дощик» французькою мовою.
1881 рік. Закон про дозвіл на друкування словників українською мовою, але за російським правописом, а постановка українських вистав залежить від місцевого начальства.
1887 рік. Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи, відписавши авторові, що нема потреби дозволяти до друку граматику тієї мови, яка приречена на небуття.
1888 рік. Указ Олександра ІІІ «Про заборону вживания в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами».
1889 рік. У Києві, на археологічному з'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української.
1892 рік. Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.
1894 рік. Заборона ввезення українських книг з-за кордону.
1895 рік. Заборона української читанки та українських книг для дітей.
1903 рік. На відкритті пам'ятника І.Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою.
1905 рік. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.
1906 і 1907 рік. Закриття «Просвіти» в Одесі та Миколаєві.
1908 рік. Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.
1910 рік. Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.
1914 рік. Указ Миколи І про заборону української преси.
1922 рік. Ліквідація «Просвіт» на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців.
1933 рік. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.
1938 рік. Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.
1939 рік. Після «визволення» Західної України — закриття частини українських і відкриття російських шкіл.
1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17 вересня 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.
1961 рік. ХХІІ з'їзд КПРС — нова програма партії про «злиття націй» в єдиний радянський народ.
1970 рік. Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.
1978 рік. Колегія Міносвіти УРСР. Директива «Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах».
1979 рік. Ташкентська конференція — «Російська мова — мова дружби народів».
1983 рік. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу «Про поліпшення вивчення російської мови у школах республік». Доплата за російську мову викладання 15 % та поділ класів.
2012 рік. Верховна Рада України прийняла Закон про мови Колесніченка-Ківалова. Закон був підписаний президентом України Віктором Януковичем і набув чинності 10 серпня.

 

До чого вдаються націоналісти, щоби виправдати свою недієспроможність? Правильно, до банальної БРЕХНІ!
Чергова св***та брехня. Не було жодного слова на тому Пленумі про "перехід". Натомість чітко зазначено,
В результате последовательного осуществления ленинской национальной политики все народы в
Советской стране имеют школу на родном языке, для всех открыт широкий доступ к просвещению и
культуре, осуществлено всеобщее семилетнее обучение, широкое развитие получило среднее,
профессионально-техническое и высшее образование, небывалыми темпами развиваются наука,
литература, искусство.

Чергова св***та брехня.
По-перше не було ніякого наказу міносвіти, а була Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР по науці і техніці.
По-друге ця Постанова тільки визначала обов"язкове надсилання екземпляру диссертації до Москви для ведення єдиного реєстру диссертацій.
І всьо, мої щиросвідомі опоненти...

 

Як наче з неба впали. Читаймо Н.Левицького, Т.Шевченка, Вернадського

 

Постанова була. Тільки на місцях вона не дуже виконувалася. Це - заслуга П.Ю. Шелеста. Попри переслідування окремих дисидентів, Шелест багато зробив для збереження і пропаганди української культури. До 1972 року у Києві підтримувався паритет щодо кількості українських та російських шкіл. Потім його наступник Щербицький почав ламати систему освіти у бік русифікації.

Було. Лише гуманітаріям-мовознавцям дозволялося захищатися на місці українською. Для цього треба було пройти певну низку бюрократичних процедур.

 

Ні не все! Панове Vasmt та "Аеробус", є ще наведені 24 дати. Отже просимо прокоментувати й не сачкувати..Залучайте ще панів Далекосхідника і дядька Петра.Дякуємо.

 

С радостью? Знаете, как только появляется "але" - это значит, что вы, на самом деле, против!

Господин Boris_Kiev на самом деле выступает за воссоздание политбюро цк кпсс - которое бы все решало "как надо". Поскольку его ответ - это совковоый взгляд на современную жизнь. На самом деле - никто не станет вкладывать деньги в то, что не пользуется спросом. Хотите больше украинского языка? Слушайте только то радио, которое передает исключительно украиноязычный контент. Тоже самое - телевидение, газеты, журналы, книги. И ситуация достаточно быстро измениться. Оставьте истории "решения политбюо", которое одно знало, "что народу надо"! А пока я вижу только совковые подходы (запретить, обложить налогами и пр.) Кстати - цены на книги в России не ниже, чем в Украине. И у нас действует по сей день программа поддержки отечественного книгоиздания. При этом я слышу постоянно, мол - книги издавать "не выгодно"! У них - "выгодно" а у нас - "нет" - при равной цене? Бред!

С этого места - поподробнее - кто створював в 1991 году? Вы уже позабыли?

Государство должно создавать преференции не себе - а гражданам. И создавать условия для них - чтобы им было удобно - а не возводить искусственных преград на радость небольшой - но крикливой кучке граждан - отчего-то решивших, что они лучше всех знают - что людям надо. Впрочем - см. выше - о любителях политбюро

А вы хотите решать за меня? Еще один любитель политбюро?

 

Перепрошую. це не мої дописи, це дописи пана Аеробуса, але й за коментар дякую.

 

Поясните для начала,господин Выговский, какое отношение имеют 23 даты к сегодняшнему дню независимой Украины?
К примеру - широко знаменитый в узких кругах "Валуевский циркуляр" 150-и летней давности?
И как он влиял, к примеру, на вас? Или на меня - спокойно отучившегося в школе и получившего аттестат зрелости в том числе и по украинскому языку и литературе? Или - на великой борцице Фарион - при совке получившей высшее образование по специальности украинская филология?

 

Демагогія. Відбувається "вкидання" різного сміття і підводиться "база", як це намагаєтеся зробити Ви.
Два тижні тому проходив у Києві ярмарок української книги. Раша з її Маріниними та Дашковими може відпочивати.
Ось тільки чи знайдеться в Луганську дистрибутор, який взявся би за розповчюдження високоякісної продукці?

- Почему в ссср нет в продаже черной икры?
- А вы постойте в магазине и послушайте - ее кто-то спрашивает? Так зачем нам пускать в продажу неходовой товар?

 

А що там коментувати?
До 1917 року - Імперська політика, всі Імперії ТАК діють в бік мов нацменшин.
Після - совєтська уніфікація.

Правильно! Бо науковий світ у СРСР був багатонаціональним, використання загальної мови допомагало розвитку науки, а оскільки кількість наукових робітників в відсотковому співідношенні вельми собі мала, то в цілому не можна сказати, що це якось розвитку мови загрожувало! Тим більш, що заборони після захисту перекласти на свою нацмову і все ж опублікувати не було!

 

Ви зараз порушуєте вимоги положень статей 6 та 7 Закону "Про засади державної мовної політики". Тобто своїми діями звужуєте сферу застосування державної мови.В мене є всі підстави звертатись на Вас зі скаргою до авторів закону панів С. Ківалова та В.Колісніченка.
Якщо все пофіг, мова, безпека, економіка, медицина, освіта, зарплати, пенсії, ціни, майбутнє держави-

 

Достатньо зловити брехуна на одній брехні, щоби поставити під сумнів всі його слова і вчинки. Тому не бачу потреби. Брехню доведено. Крапка.