Двомовність. 2-й раунд

ну коли нас з Вами двоє, це крок на зустріч один одному, а коли мова про країну - це каша з каламбуром, а не взаєморозуміння, бо в Україні є не тільки дві мови українська і російська а ще багато інших, і якщо кожен буде вимагати внести свою мову до офіційних документів то буде повний безпорядок

 

Поки мова йде про російську. У Західній Україні мені було дуже приємно спілкуватися з її жителями. По-перше, вони реально люблять свій край і можуть до безкінечності розповідати про нього. По-друге, знаючи, що моя дружина не зовсім розуміє тонкощі мови (вона взагалі не російська і російська мова не рідна) переходили на російську. У центрі Львова. Поважаю і ціную.

 

І хто ж має рацію ?

 

Той, хто говорить з власного досвіду, а не висмоктує з пальця (як у другій цитаті)

---------- Додано в 18:43 ---------- Попередній допис був написаний в 18:40 ----------

От людина яка розуміє, що таке повага!
І як би галичанин приїхав до центру донецька і там перехожі хоча б намагалися переходити на українску мову, щоб йому допомогти, це б було чудово. Ось що треба зрозуміти!!! Тоді б я не говорив що закону про регіональні мови не треба - донетчани в такому випадку його б дійсно заслуговували, а так, нема заради кого йти на такі поступки!

 

2 -Erebus-
Прекрассная иллюстрация "логической цепочки"
1. Вас не напрягает, если я с вами разговариваю по-украински? Нет.
2. Тогда и вы говорите со мной на украинском! Не хотите?
3. Значит на компромисс вы не идёте!

Как по мне, то по сравнению с этой пасеко-зарубецкой логикой женская логика понятна, как кристаллическая решётка.

2 Чернобылец.
И где тут софизмы?
Как по мне - чистой воды иезуитство.

---------- Додано в 19:32 ---------- Попередній допис був написаний в 19:29 ----------

Вы давно из Донецка?
Чудом живым выбрались?
По пути в лемберг покушений не было?
Больше не поедете?

 

Дякую. Заговорите в Петербурзі на українськой. За руку візьмуть і відведуть куди просили. Тут є ще петербуржці.

 

Давайте - двое. Сделайте этот шаг. Оставьте вы наконец это стремление все соотносить со всемирным масштабом. Страна - это всего лишь много раз - по двое. И если мы не можем договориться вдвоем - никто ни с кем - не договориться.

 

Повезло Вас.А с моей на русский,в частности при посещении ресторанов на русский не переходили.впрочем никто конечно же не требовалМолодежь там в основном работает.Понимать то понимают, но не говорят.В школах не изучалиВам наверное встречались те,которые в школе еще при клятом совке учились.

 

Траплялися й такі. А розуміли з півслова. Обслуговування в ресторанах і кафе краще гордовитого пітерського. Не біда їх молоді, що російської не знають. Посміхаються і ввічливі. На форумах не сидять явно. І нам здалося, що мовна проблема їм глубочайше по-барабану ...
Люди мають роботу і чудово знають, що не треба корчити Джеко з себе, якщо замовлення робиться російської.
Люблю Львів. Львів'ян, до слова, люблять в моєму місті. Це так.

 

Я ж не писав, що ВСІ мають ворожість!
Певно пану НорсВінду попадалися люди на зразок ВасиляМТ, наприклад. Та і взагалі у Львові нормальних людей вистачає...
Але ж можна зустрінути і людей які наприклад будуть принципово показувати неправильну дорогу, якщо в них про неї питають російською! Або робити вигляд , що не розуміють. Я на форумі вже писав колись, що зіткнувся з таким пару разів, коли відпочив у Львові...

---------- Додано в 08:36 ---------- Попередній допис був написаний в 08:29 ----------

А мені чомусь згадавсі анекдот...

Українець оженився на росіянці, перед першою шлюбною ніччю батько дає йому настанови.
- Спочатку сильно кинь жінку на ліжко, щоб знала, що Україна – це сила!
- Потім різко зірви з себе одяг, щоб знала, москалька, що Україна – це краса!
А дід сидить у кутку і слухаючи це каже :
- А потім починай дрочити, щоб знала, що Україна – це Незалежність.

 

дуже дякуєм

ага, то я була
Еребус, тебе завербували? )

 

...це Вам тільки здалось...

 

Нє... тебе б я одразу признав!

Я відповів на допис пана про то, що є ворожість до української мови в росіян. Може вона і є, але її точно не більше, ніж ворожості до російської...

 

Да вообще-то, когда рядом говорят на непонятном языке - всегда неприятно. Если при этом непонимающих много вокруг, они между собой это быстро понимают без слов)

Недавно на переправе в очереди на таможне дядечка балагурил на украинском. Народ дурел просто: часть слов понятна, часть нет. Это как при плохой связи: слышать речь обрывками. Ну ничего, он собой и так был доволен, народ вокруг молча терпел кучу неудобств, связанных с дорогой - потерпели и это)

 

а ось Вам відповідь про порозуміння в масштабах України:

і скажіть мені чи п. Салата не з Криму? Чи вона на місці продавця в магазині зраділа мені як покупцю?
...їй би було "неприємно"...
То де Ваша двомовність?

---------- Додано в 14:59 ---------- Попередній допис був написаний в 14:57 ----------

або москаль

 

Я как раз понял - о ком идет речь - кто стоит на украинской таможне в Крыму.
И кому не понятно - но они сносят это спокойно.
А у нас с вами - вообще-то другие взаимоотношения. Ну - разве что вы поставите в Галиции таможню - и станете схiднякiв через нее пропускать
Сразу скажу - Львовский суржик - в его обычном быстром варианте - я понимаю с трудом.

 

ну то про яку двомовність мова?

спочатку нормально вивчіть українську, а потім вже тему двомовності мусольте!

 

Східняків-москалів. А чого. Такий хід думок мені подобається