Душа. Що таке душа і чи вона існує?

А як правильно перекладається хрест з точки зору свідків в тексті:

---------- Додано в 13:31 ---------- Попередній допис був написаний в 13:22 ----------

Якщо написано, що є чи буде місто для вибраних і туди потраплять не всі, а також є місця, які люди ніколи не зможуть побачити - значить є щось таке в людині, що є тут і може бути там. Напевно, щось таке, що відрізняє мертву людину від живої... сподіваюся - це не кисень.

 

Та це зрозуміло.
Питання в тому як це наше розуміння вкладається у термін "душа" у Новому Заповіті, який означає то "життя тіла", то "нетілесну субстанцію у майбутньому житті правдених" - але, здається, це все не зовсім те що ми зараз під словом "душа" розуміємо...

До речі, там пару сторінок тому доводили наявність душі зважуванням тіла після смерті... цим лише виявляються "комплекси" людей, які намагаються таки прив'язати хоч чимсь до матеріального світу, ну хоч пару грамів -але щоб важила (себто, була хоч чуть-чуть матеріальною).

 

Який сенс воскресіння,приходу й смерті Месії, якщо ми й так мали Безсмертя в собі?

Для чого воскресіння якщо ніхто не померає, а лиш йде в світ кращий?

Чому ніхто не хоче туди йти, га?

Чому цирковники влаштовують великі панахиди, тож ніхто не помер.

Чому?

 

В такому разі кожен повинен дати особисте визначення слову "душа".
Можна добавити цитатами Бога. (Якщо такі є...)

Нагадаю всім - усі слова придумали люди...

---------- Додано в 13:42 ---------- Попередній допис був написаний в 13:41 ----------

Хто сказав, що Адам народився безсмертним?

Ви забули про дерево життя???

 

Згадується лиш слова Бога:

І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
(Бут 2:16,17)

У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
(Бут 3:19)

Й слова Диявола:

Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.
І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.
(Бут 3:1-5)

Кому вірити це особиста справа кожного.

я про Цирковну терію загробного житія глаголив....

 

Значить вічною людину робить дерево життя?...

 

Для тих, хто не у Церкві, таке припустимо, звичайно. Але Церква має уніфікувати ті визначення.. бо так кожний буде уявляти і відчувати "трошки по-своєму".

p.s. ..спостерігаючи те як люди в житті часто отримують те негативне, у що вірять (жінки які переконані що всі чоловіки "сво.." зустрічають саме таких, ті хто вірить що навколо всі "придурки і хами зустрічають.. вгадайте з першого разу кого..) інколи приходжу до крамольної думки, що можливо "по вірі Вашій воздасться вам" буквально і означає що той хто вірить у пекло - в нього і потрапить, той хто вірить у рай - потрапить у рай, а хто ні у що не вірить - опиниться у небутті.
думка неймовірна і явно "теософічно" слабка, не враховує справедливість.. але приходить - коли замислююся наскільки в кожного все-таки індивідуальні релігійні і духовні критерії і уявлення, навіть в межах однієї релігії чи конфесії.

 

ВІЧною людину може зробити ЛИШЕ БОГ.

Лише після воскресіння.

Вічне життя це дар, котрий дається не всім лише тим хто заслужив право на теє вічноє житіє

Хто ж помер та й ен воскрес той вже не існує,,,,

 

Так, співається в літургіях, здається, і написано в молитвах: "..і даруй нам/їм життя вічне".

 

З попереднього випливає дуже важливе питання, за що Бог розгнівався й прокляв Сатану?

За те що він як прометей доніс до людей правду?

А бог іх обманявав, сказавши що помруть?? Але наспрвді вони не помруть за словом Сатани


Але ми знаємо що Сатана не встояв управді, і що він був першим брехуном.

Досконалий адам повівся на обман й підступ сатани то що вже ми грішні йнемічні люди,,,,

Те що ми живем й не вмираєм є найбільший обман Сатани, а те що грішники вічно смажаться на пательні його найбільший наклеп на Доброго, Люблячого й Справедливого Бога, роблячи з Него бездушного й кровожерливого тирана

 

Чому ж? Всі хто вживає слово душа - мусить дати йому власне пояснення. Лише порівнявши мотиви і почуття, що з нею пов'язані - можна буде хоча б зрозуміти іншого, не говорячи щоб прийти до спільного визначення...
(Між конфесіями теж можуть виникнути протиріччя)

Я завжди думав над темою "конфліктологія". Прийшов до багатьох висновків, які використовую в житті. Що до "всі дури і козли" - я намагаюся з такими справ взагалі не мати...

 

Безсмертя виключає необхідність воскресення, чи не так?

Душа вилітає з тіла й собі прекрасно, за думкою переважної більшості християн, існує в світі куди кращому за цей.

Себто десь не небесах.

тобто в якості духовних, безтілесних істот,,,,

Для чого тоді воскресення?

 

Тут думаю, що якщо в людини душа після смерті почне боліти - то вона позаздрить фізичним мурдасіям. (І пекла не треба...)

 

Віруючі, релігійні люди спираються на священні книги і догмати, цитати і Слово, дане пророками чи Вчителями, а не на мотиви і почуття, ІМХО. Це лише позацерковні самодіяльні "шукачі істини" можуть один одного намагатися зрозуміти - якими б різними не були - і шукати спільне, бо не прив'язані до певного постулату..

 

Тоді напрошується філософське питання - чи може людина пережити Бога?...

Хіба це не сталося перед поїданням ябка?

---------- Додано в 14:23 ---------- Попередній допис був написаний в 14:22 ----------

Але ж це може бути і діалог - суперечка між прихожаном і священником...
Що тоді?

 

Власне, я теж колись дійшла висновку що всі оті "розпечені сковороди" - то лише засіб пояснити через фізичний біль духовну муку, важкість.

До речі, про "вагу".
Коли читала біблію, не могла зрозуміти несправедливість: чому немає різниці коли грішник розкаявся і навернувся, хоч і перед смертю... адже один все життя стримувався від гріха, трудився щоб досягти просвітлення душі, а інший грішив все життя.. аж поки десь у нетрях 5-титомної Агні йоги Реріхів не наштовхнулася на їх інтерпритацію багатоповерхової ієрархії "тонкого світу": після смерті душа автоматично притягується на той рівень, якому відповідає на момент смерті.
Все - автоматизм.. як закон притяжіння полюсів чи земне тяжіння коли важкий предмет падає, а перо - літає, ніякої "несправедливості".
Тобто, немає різниці як і коли ти досягнув певної тонкості душі: враз (що рідко буває) чи поступово, якщо вона легка при житті - вона піднімається після смерті, якщо важка на момент закінчення земного шляху - то після смерті автоматично притягується-опускається у важкі темні шари тонкого світу, де "мучиться".. і, до речі, інколи допомога інших душ (а от і ті самі молитви близьких "за упокій", щоразу своєю згадкою вони допомагають тій душі яка вже сама собі допомогти не може) можуть допомогти її подолати незначну відстань до більш вищого шару..
Загалом я побоююся довіряти будь-якому езотеричному вченню, лише вивчаю його з належної відстані.
Але біблійну "несправедливість" прийняла і зрозуміла лише завдяки Агні йозі.

Думаю, розуміння священника закінчується там, де починаються засади Церкви і її провідників на сьогодняшній день (наприклад, у середньовіччі вони були трошки інакші). Якщо прихожанин і священник належать до однієї конфесії, їх суперечка неминуче повинна спиратися не на відчуття - а на цитати з біблії, діянь апостолів або інших авторитетів в цій конфесії, які вже створили "картину світу" згідно постулатів своєї релігійної течії.

 

Це лише люди.

Я не розумію, як це в християнстві може бути хтось вище над іншим?...

Якщо я народився в сім'ї християн, але з чимось не згоден - я повинен зрадити віру чи повинен терпіти? (ось де дилема) А протиріч не виникатиме, як люди почнуть обмінюватися мотивами своїх вчинків а не наслідками...

 

і про що цей факт говорить?
що в одних місцях одне виходить, а в інших інше?

 

Не впевнений, що Агні йога вам вірно пояснила, цю, як ви кажете, біблійну "несправедливість"...

Думаю, є нелогічно і навіть абсурдно, пояснювати Божу мудрість людською модрістю!!!

Все набагато простіше з цим питанням... Бог, як люблячий Батько приймає кожну свою дитину, з однаковою любов"ю, незалежно від того хто коли до Нього прийшов і як Багато зробив, тому що любить Своїх дітей однаково і приймає їх виключно через праведність Свого Сина:
Рим.5:19
Бо як через непослух одного чоловіка(Адама) багато-хто стали грішними, так і через послух Одного(Ісуса Христа) багато-хто стануть праведними.
!

 

То Фрезіє, проблеми СЄ. Вони вважають, що душа вмирає разом з тілом(жодних покарань за гріхи не існує). Після смерті від людини нічого не залишається. А вже Бог кого хоче - воскресить. На питання кого воскресить, коли все вмерло і зчезло, вони дістають чергову фразу: для Бога нема нічого неможливого.

Який звязок між померлою людиною і воскресшою - безпоняття, бо по суті воскресла людина, виходячи з теорії СЄ, є абсолютно нова людина, без будь-яких звязків з теперішньою людиною.