Душа. Що таке душа і чи вона існує?

Дасте відповідь будете знати навіщо вона мні потрібна.

 

Сергію, я здається вас просив відкинути сатанинську макулатуру і прочитати Слово Боже, послання до Римлян. Важко було?
А воно каже наступне про місце християн з поганських народів. Тільки читайте уважно і дурниць не пишіть.

11. Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.
12. А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?
13. Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
14. може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
15. Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
16. А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
17. Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
18. то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
19. Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
20. Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
21. Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!
22. Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.
23. Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.
24. Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?
25. Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,
26. і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова
До Римлян,11

 

16-24 Израиль, семя Авраамово, есть благословенный корень, из которого возросло спасение миру. Свят этот древний росток и доныне жив, хотя распространившиеся от него ветви засохли и отломились Израиль — благородное масличное дерево, к нему же Бог, взамен отломившихся ветвей, привил побеги дикой маслины. Высохшие ветви суть Иудеи ожесточившиеся; дикая маслина, привитая к благородной, — язычники уверовавшие. Пусть же эти последние, сделавшись соучастниками благословения, первоначально данного Израилю и ныне облагородившего их дикую природу, не гордятся своею зеленью и свежестью перед ветхим деревом, которому предназначено благодатно явить всю скрытую в нем жизнь по исполнении времен.
28-32 Израиль не навсегда отвергнут: придет день, когда весь он спасется, согласно пророчествам Исаии. И это будет тогда, когда войдет в Церковь полное число язычников.

---------- Додано в 13:04 ---------- Попередній допис був написаний в 13:02 ----------

назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання*— серця духом, а не за буквою» (2:28,*29). «Не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля» (9:6).

 

А я шо розприділювач хто куди мав би потрапити?

 

Сергію, ви цитуєте Коран? І чому на іноземній мові? Чи ви для мене написали? Скажу по секрету, українська ще лишається моєю рідною...
А якщо вже цитуєте Коран то краще на арабській.
Ще раз повторюю, замість займатись дурницями і вживати сатанинську літературу, починайте роботу над Словом Божим.
Є чудові видання на українській. Почніть з уривку, який я вам привів. Він чудово пише хто є корінь і природні вітки. Так що єговісти там навіть близько не стоять.

 

Тут вже приводилось багато аргументів про існування душі, але ви до них сліпі і глухі, тому навряд чи те що я приведу вам допоможе, але все таки приведу:
"А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш." (Бт.15,15)
Не можна прийти до тих кого не існує. Чи не так?
"І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні." (Бт.25,8 )
Якщо він прилучився до своєї рідні, то вони існують.
"І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його." (Бт.36,29)
"І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина" (Бт.49,29)
"Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви." (Чс.20,24)
Є ще багато інших місць, де говориться про позагробове життя, але ж ви зараз спробуєте викручуватись, бо башта вам заборонили вірити в душу.

Так був, як і всі праведники Старого Завіту.Ось Біблійне підтвердження:
"Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець... Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки. Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини. І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись. Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто." (Євр.11,8-16)

 

Звичайний гебраїзм який не свідчить про існування після смерті - люди прилучались до тих то був у могилі

можливий і інший варіант - повязаної з небом. Новий Ерусалим згідно обявлення сходить з неба.

 

Це пояснення башти. А своєю головою, Сергію? Трудно? Диявол вас до добра не заведе. Читайте Біблію, викиньте сатанинську макулатуру.

 

Я ж казав, що будете викручуватись! Це вже ви самі вкладаєте таке розуміння, щоб башта не позорилась! У всякому випадку я привів вам місця із Тори про душу, далі ваша справа приймати їх чи ні.

А варіант що їх батьківщина - небесна є? Чи знову скажете, що це суперечить загальному контексту вартової башти?

 

Хто мав успадкувати землю?

---------- Додано в 19:08 ---------- Попередній допис був написаний в 19:01 ----------

Звичайно сотні мість де біблія говорить що душа помирає ви ігноруєте.
Як ви поясните Числа 6:6?

---------- Додано в 19:21 ---------- Попередній допис був написаний в 19:08 ----------

Я не розумію як вислів прилучився до своеї рідні може означати свідоме існування після смерті.

 

Селяни, нє?

 

Всі люди будуть на небі і на землі. В Божому новому світі не буде заборонених зон. Бо башта такі зони встановили - апостолам мовляв, не можна буде бути на Землі, а великому натовпу на небі. Хоча в Біблії сказано, що великий натовп буде на небесах!

Я нічого не ігнорую, бо сприймаю Біблію цілісно. Всюди де говориться про смерть душі, говориться в переносному значенні, це смерть в Божих очах, та попадання її в пекло. Наприклад:
"І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші, Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю, і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі" (Еф.2,1-6)
Або:
"А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях. А котра у розкошах живе, та живою померла." (1Тм.5,5-6)
В цих місцях говориться про духовну смерть, яка може настати ще при житті тіла. Так само йдеться і про душу, яка вмирає в Божих очах, що власне і є пеклом.
А щодо Чс.6,6 то там сказано про обрядові моменти назорейства, той що? Це щось доводить?

Дуже просто - не можна прилучитись до того, чого не існує.

 

Числа 6.6 поясніть

---------- Додано в 19:59 ---------- Попередній допис був написаний в 19:57 ----------

ЯДуже натягнуто - говориться лише про смерть душі. про те що мертві нічого не знають, не можуть відчувати чи мислити.

 

Я теж натягнуто.

Душі, що потрапили в шеол вважаються мертвими.

 

Не розумію, що там не зрозумілого? "Усі дні його посвячення на назіра бритва не торкнеться голови його; аж до виповнення днів, що посвятить Господеві, він буде святий, мусить запустити волосся голови своєї! Усі дні посвячення його Господеві не підійде він до мертвого тіла, навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його." (Чс.6,5-7)
Що тут не ясного? Людині, яка приймала назорейську обітницю, заборонялось стригтися та торкатися мертвого тіла. Той що?

Говориться про смерть тіла, яке стає мертвим тому, що його покидає душа, яке власне й думає, тому говориться, що тіло без душі думок не має.

 

Той шо повязано з некоректним перекладом в оригіналі написано
мертвої душі.

В Біблії написано що душа покидає тіло і прродовжує існувати? Соломон писав саме про померлих в шеолі.

 

До кого Ісус після воскресіння йшов в шеол?

 

Ісус просто перебував в могилі, а не продовжував існувати десь.

 

Подаю вам дві цитати про Авраама.

53. Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

Ітак Авраам помер, нема ні тіла, ні душі за вашою теорією.
Читаємо далі:

56. Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.


Хто тішився? Хто бачив? Авраама, за вашими словами нема!

 

Якби мова йшла про те, що Авраам бачив Ісуса під час його служіння був би вжитий теперрішній час - Авраам бачить і тішиться.
Авраам та ніші пророки могли бачити майбутні події у пророчих видіннях.