Душа. Що таке душа і чи вона існує?

Так він так і казав ще перед тим, що Він має вмерти за гріхи людства.

 

Він не вів за чужими богами...Він взагалі говорив торою...

---------- Додано в 23:45 ---------- Попередній допис був написаний в 23:39 ----------

В плані відкупу? Чи дорікання людству, що вони невинного стратили?

 

В плані відкупу більше підійде.По суті,це був виклик смерті заради спасіння душ грішників.

 

Нонсенс! Якщо існує виняток, то ніякого закону немає. Тобто маємо зовсім інший закон!

 

Мені не смішно, мені сумно радше.. що я відчуваю що там "все правильно" - але в тій інтерпритації в якій це формулює церква, за логікою звучить це якось дико.. "Триєдиний Бог відділяє від себе частку, щоб ця частка втілилася в земному житті і добровільно принесла себе в жертву цілому Богу, і цим врятувала людські душі.. тобто, сам собі Бог заплатив за гріхи людські" - як це можна збагнути за земною логікою?..
Якщо нам хтось заборгував, винен гроші, але ми прощаємо йому цей борг, то просто прощаємо - і живемо далі. Навіщо якісь "жертви" при цьому і акції - незрозуміло..

Якби Ісус Христос хотів жити - то залишився б назавжди в Індії (де він і перебував, за легендами, досить тривалий час між дитинством і останніми роками життя), і не ворушив би іудейського кубла, соррі.. але ні, він свідомо ішов і знав куди і на що йде, неодноразово говорив про це апостолам - але вони його не розуміли тоді про що він. А Євангеліє від Іуди (хоч воно і не канонічне, але підтверджує добровільність смерті Христа на хресті), про яке є тематична гілка, так те взагалі іде ще далі і стверджує, що він настільки сам хотів померти на хресті і пройти свій шлях до кінця - що навіть зобов'язав Іуду во ім'я великої мети "зрадити" його, щоб це все точно сталося...
Те що Христос сам ішов до Голгофи - безперечно. Але як це узгоджується з тим, що Він виконував при цьому волю Отця, що Його послав?.. в якусь мить просив пронести цю чашу - якщо буде на Його те воля.. Як можна виконувати чиюсь волю пожертвувати чимсь- і водночас щоб це було власне бажання пожертвувати?
Хоча, щось мені це нагадує.. такі стосунки є в езотеричних вченнях: Учитель-учень. Коли воля Учителя священна і Учень відчуває її як власну - насправді власну, там такі тонкі речі, цього словами не поясниш.
Просто без розп'яття і такої "крайності" - чогось би не сталося з ним, якогось переродження.. воно мало відбутися, і важливим було, думаю, саме для Нього.. а тоді вже - для тих хто житиме після Ісуса Христа. ІМХО.

 

Справді він виконував волю Отця, але не плутайте з юдейським богом-отцем Єговою. Це зовсім протилежні Отці і різні в них цілі. Цю підміну зробили тільки у 20 столітті...
Воля Отця Ісуса Христа - спасти заблудші душі юдеїв:
«…Я послан только к погибшим овцам дома Израилева…» - Євангеліє від Матвія
І інструкції бога Єгови:
"А ПРОРОК тот или СНОВИДЕЦ тот СМЕРТИ должен быть ПРЕДАН за то, что ГОВОРИЛ ОН ПРЕСТУПНОЕ ПРОТИВ ВСЕСИЛЬНОГО БОГА ВАШЕГО, который вывел Вас из страны Египетской и избавил тебя из дома рабства, — чтобы СБИТЬ ТЕБЯ С ПУТИ, ПО КОТОРОМУ ПОВЕЛЕЛ ТЕБЕ БОГ, ВСЕСИЛЬНЫЙ ТВОЙ, ИДТИ; ИСКОРЕНИ ЖЕ ЗЛО ИЗ СРЕДЫ ТВОЕЙ. " - це з Тори.

 

Ну і що, одне іншому не суперечить: до воскресіння мав жити і був посланий до певного народу, але воскресіння відкрило шлях "всім бажаючим" - можна і так трактувати.. хоча і справді, Бог Отець - був Богом лише іудейського народу до приходу Христа.

 

Аквінас би сказав, що жертви потрібні людям,

а я граю мафію

 

Ну й хай, що це міняє?

---------- Додано в 13:13 ---------- Попередній допис був написаний в 13:08 ----------

Я вже писав, тому що гріх тягне за собою дві речі:
-образа ближнього.
-порушення закону Божого

З ближнім нехай людина примирилася, а з Богом?

 

Хай заплатить (Богу? чим - муками своїми, хворобами?..) - якщо згідно Закону Божого має бути покарана за порушення.
Хоча "біблійний кримінальний кодекс" чітко не прописаний: коли за гріхи приходить покарання - в земному житті чи на тому світі? і що буде за який гріх конкретніше.. вірніше, у Старому Заповіті, було прописано чіткіше: гріхи батьків падають на дітей і ті розплатяться колись, але після Христа (який гріхи ніби відкупив) - поправки внесені не були. І тепер кожний тлумачить по-своєму.
Але якщо Бог вирішив простити тим хто в нього увірує богри/гріхи.. то для чого сам собі своїм Сином платить?

 

Запалата за гріх смерть. хіба цього не чули?

 

Якщо говорити про хвороби, муки і т.д., то це широка тема. Не кожна хвороба має одинакову причину. Чи може хвороба бути, яко кара за гріх? По великому рахунку може, але знову ж таки, ця дія є скоріш за все на рівні Закону. Людина постійно бреше.... з часом душа хворіє, а хворіє душа - хворіє тіло. Тобто, навряд чи Бог бачить, що людина бреше і каже: на тобі за це хворобу. Згадується з Письма один момент, по-моєму про сліпого і там є таке, що питають Ісуса, чому той чоловік сліпий? Чи він згрішив, чи його батьки згрішили? Як бачимо, за гріх можлива хвороба, навіть за гріх батьків. Але цікаво що далі каже Ісус, а Він каже: ні він не згрішив, ні його батьки не згрішили, а його хвороба на славу Божу. Бачите, хвороба може бути навіть на славу Божу. Є хвороби на навернення. Є хвороби на смерть. Як казав мені мій дохтір, є хороба на лік, а є на цвинтар.

Тому що Бог є любов.

 

І все? Смерть - це ще не саме страшне. Всі помруть.
Муки на тому світі або на цьому і на тому - от, кажуть, плата - і в кожного своя.
Смерті ж душі теж немає, бо або вона буде вічно мучитися в пеклі, або вічно - в Царстві Божому, якщо я не помиляюся.

Якби Бог був любов, він би просто простив людям - і все.
А для чого було все так ускладнювати?..

 

Я не питав, - чи це правильно, чи неправильно, а питав, - чи це гріх, чи не гріх? Чи Ви розрізняєте ці поняття?

 

І прощені люди знову б собі спокійно грішили. А чому ні?

 

це не гріх. (невірно прочитав перший раз) але свободу від Бога воно не дає.

Не зрозумів, що чи вмію розрізняти?

 

Вони і так знову грішать. Навіть після принесення Христа у жертву Богу.. важко порівняти чи менше стали грішити.. якщо по убивствам- то менше напевно (воєн менше, смертних кар менше), якщо по перелюбам - то більше...
Але от привернути увагу до християнської релігії і поширити її по всьому світі - це "допомогло", справило ефект на людей, так.

 

Більш світ грішний, чи менш - важко сказати. Я думаю, що світ поляризується. Хто був добрий - став добрішим, а хто зліший - став злішим, хоча і є вийнятки.
Тим не менше люди усвідомлюють, якою ціною ми викуплені від гріха - смерттю Божого Сина. Інша справа, якщо б було все просто: раз і списав всі гріхи. Тоді напевно й питання гріха так гостро не стояло б.
Ну й друге, якщо Отець посилає Сина на смерть, заради людей, хіба це любов?

 

Для мене життя Ісуса - радше доказ того, що людина може прожити без гріха (прецидент), за одне вказана дорога, якою треба йти...

 

Ви хоч раз зустрічали у Ббілії вислів безсмертна душа?
Покаранння Адама - смерть чи муки після неї?
Смерть резульат гріха і є платою за гріх, а не гіпотетичні муки після неї.