нє, душа то не дихання... Душа - це ЖИВИЙ організм який складається з: а) пороху, матерії, тіла б) дихання житія, духу оживляючого. Без першого чи другого складника це вже не буде душа ---------- Додано в 22:34 ---------- Попередній допис був написаний в 22:32 ---------- а хіба можна продати те чого немае?
ну і шо? А в старому завіті є хоч дрібна зачіпка яка говорила, що: 1. людина має двояку природу 2. Тіло це лише нікому непотрібна біомашина яку коли завгодно можна викинуути й ширяти в небесних просторах? 3. Де сказано що ДУША - це відділена від тіла енергія котра продовжує свідоме існування після смерті? Де сказано що вона бе3смертна?
1. Бог що змінився за 4000 років? Старий запобіт - Боже слово. Христос сам будучи на землі виконував всі закони й сповнював пророцтва. А ви мені говорите до чого старий завіт. Здається Павло говорив УСЕ ПИСАННЯ КОРИСНЕ... Наука Христа не була чимось новим, він розказував євреям не про новогоБОГА й не впроваджував нової релігії він удосконалював вже існуючі порядки. В старому завіті немає жодної згадки про чистил. Вічні муки, безсмертя душі, двояку природу людини. Хіба ці фундаментальні рєчі могли змінитися??! 2. вічне житія.
та ви хоть почитайте Сергія, який дав з десяток понять слова "душа", а ви тут розвели трагікомедію.... типу Бог змінився і таке всяке...... ---------- Додано в 00:14 ---------- Попередній допис був написаний в 00:10 ---------- вічне життя.... ок. але ж за вашою логікою вічного життя нема, бо за теорією СЄ помирають всі нАчисто.
1. Серед тих значень слова 'душа' я не побачив того про, що оспівує церква. Наведіть цитати. 2. Померають...припиняють своє свідоме існування... Далі буде слідувати 1е воскресення праведних. АРМАГЕДДОН. 1000 правлінньЯ христа й воскресення праведних й неправедних.
джерело всьому винне. Взяв інфу там, де було йому зручно, але питання не про те. от на тому і зупинемося. те, що тіло помирає - всім ясно і суперечностей нема. Хотілося б знати інше. Ісус нам обіцяв життя вічне. Так? так! Воно буде без душі? Якщо з душею, то душа є вічна, згідні? Але то ще не все. Драматизм уявлень полягає у наступному. Ісус каже, що дає нам життя вічне, а СЄ кажуть, що то не так. Якщо людина помре і за теорією СЄ помре все і то чекає всіх, то виходить одне з двох: або СЄ говорять неправду, або Ісус, бо теорія про те, що потім Бог оживить когось говорить про те, що наше життя невічне. Яке ж воно вічне, коли людина померла і нічого нема? Вічніть з антрактом, чи як? Зате теорія церкви гармонійно все пояснює. Вмирає тіло, а душа залишається, а з нею свідомість, память і то саме Я, а порох пішов до пороху. Воскресіння, що буде перед Судом, це взєднання душі з новим тілом. Так само, як Ісус воскрес, так і ми воскреснемо. Після Суду, хто вписаний у книгу життя піде в рай і життя продовується вічно, без всяких антрактів. Тоді і слова Ісуса про вічне життя є зрозумілі. Ну і з іншої сторони. Де написано, що вічне життя настане після небуття?
1. Але ж вам ніхто не заважає навести інфу котра буде вигідна саме вам? То ж, прошу пана, якщо є така, то оприлюдніть. 2. Чому без душі? Коли Бог вдихнув в ніздрі дихання людина СТАЛА душею. Душа = тіло+дух. 3. Не згідний. Люди знаходяться в пам!яті Бога, після смерті людина перестає існувати. Чи ви сумніваєтесь в божій всесильності й думаєте що йому як і людині необхідний якийсь залишок від людини щоб відтворити, воскресити людину? Від людини нічого не лишається, окрім доброго чи не доброго Ім!я в очах Бога. 4. Ісус нам дасть вічне життя. Якщо буквально сприймати ці слова, то людина не має померати взага4і, не якась частка її а людина взагалі немае померати, коли немає смерті. Але ви розумієте словосполучення: "воскреснути з мертвих" Ну, чесно, якщо душа залишається безкінечно існувати у вічності то навішо її, як баґато із вас говорить, - "убога одежа для душі", з якою ми є заковані як курча в шкаралупі? Для чого? Не розумію я сенсу в тому. 5. Доречі ніхто не може бути вічним окрім самого Бога, котрий не має початку. Коректніше говорити безсмертя. Ал е в біблії не сказано що безсмертя наступає одразу після смерті, а може через деякий час? 6. А наведіть біблійне підтвердження безсмертю душі? В притчі про лазаря? Чи ще десь? 7. А немає! Є опис про стан в якому перебуває людина котра померла й попала в пекло (всіма любимий соломон 9 розділ 4-10вірші) є кілька слів від давида про смерть 146 розділ. Є біблійна думка що саме євреї називали словпм нефеш. І є про воскресення з мертвих. Про те що ...воскреснуть ті що в гробах... Та й усьо.
Абдурахман, якби справді це явище згадувалося б лише в історії (це не притча) про багача і Лазара - для мене цього було б достатньо. На щастя безсмертя нематеріальної частини людини згадується багато разів. І в Старому і Новому заповітах. Ми вам нагадували про це не раз. Вже пора позичити в Левандівки стрілку на море. Прочитайте оці слова ап Петра. Про яку оселю він говорить? 13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, 14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені. 2-е Петра, 1 Звичайно тіло. Якщо душі нема, то хто покидає оселю. І чи не написав Петро в такий спосіб, що всі розуміли це і це було загальноприйнято в ті часи?
1. А чому нехтуємо десятками цитат які стверджують протилежне? 2. Де саме? 3. Коли це було? Непам'ятаю. 4. Надоїло страждати на землі, схотілось спокою. 5. Звичайне тіло? Людина вцілому. 1е воскресіння - воскресіння праведних. Вони змінять своє матеріальне тіло на духовне. 6. Так. Але якою була загальновизна думка Євреїв на рахунок Душі?
Нема таких цитат. А по-друге, треба читати в контексті і не виривати і перекручувати слова і вирази, як це роблять бруклінські єретики.
Думаю, що останнє. Не чув такого (стоматологічні журнали читаю регулярно). Завжди будьте обережні, бо серед стоматологів є багато любителів когось надурити і грабанути гроші.
якщо відкинути поняття "вічне життя", або іскавєркать ці слова, типу "вічне з антрактом", то можна фантазувати скільки завгодно. невже так важко повірити, що вічне життя є вічне, а не перевою?
Ось давайте пофантазуємо, Мих. Тільки вдумайтесь... Давайте розглянемо Ісуса Христа з точки зору "свідків". Бог його створив на початку. Як ангела. Чомусь назвав своїм сином. Потім цей ангел прийняв подобу людини. Але поскільки людина не має духовного, нематеріального компоненту, це вже був інший Христос, інша особа. Христос помер на хресті. Тіло десь поділося (можливо учні вкрали), Христос воскрес духом. Знову інша особа! Значить, в історії мали місце 3 особи по імені Ісус Христос!
Я теж спіймала себе на думці - як я розумію вічність? Розумію, виявляється, досить сумбурно. От що каже вікіпедія: Вечность — это слово употребляется в трех совершенно различных смыслах. 1. Оно означает свойство и состояние существа или вещества, безусловно не подлежащего времени, то есть не имеющего ни начала, ни продолжения, ни конца во времени, но содержащего за раз, в одном нераздельном акте, всю полноту своего бытия; такова вечность существа абсолютного. 2. Под вечностью подразумевается также бесконечное продолжение или повторение данного бытия во времени; такова принимаемая во многих философских системах вечности мирa, которая иногда (напр., у стоиков) представляется как простое повторение в бесчисленных циклах одного и того же космогонического и исторического содержания. 3. Вечность есть интервал времени, который содержит в себе любой конечный интервал времени. (це пояснення взагалі ні для моїх мізків, певно це мить Так що "вічне з антрактом" цілком можна застосувати до слова "вічне"
я схильний до того, що стан вічності є поза часом. Тому то Бог каже про Себе: Я - Той, Хто є. Так само Ісус каже: Я Той, Хто є. Тому то коли СЄ говорять, що Ісус є найперше твориво, виглядає кострубато, бо у стані "поза часом" нема такого - найперше, пізніше і т.д. Хоча таке поняття може вживатися у земному житті, бо воно є близьке нашому розумінню. Також для мене обгрунтованими є пояснення Аквінтаса. Чому Ангели не можуть навернутися(наприклад Сатана). Бо для того нема часу. Нема такого, що сьогодні згрішив, а завтра покаявся, бо нема ні вчора, ні завтра. Є те, що є. Таке розуміння вічності добре пояснює догму про те, що померши і перейшовши у вічність нема можливості вже покаятися.