Душа. Що таке душа і чи вона існує?

А звідки Ви знаєте, що відчуваєте свою душу, а не свої емоції?

 

Емоції формуються в результаті аналізу, а почуття непідконтрольні...

 

Тобто душа є форма непідконтрольного відчуття? А звідки випливає, що це саме душа?

 

ще 200 років тому про атоми ніхто не знав... то було плодом людської фантазії

 

А чому душа й досі є лише плодом людської фантазії? Аджеж всі люди так прагнуть про неї дізнатись!

 

Для чого людині тіло якщо душа може існувати і без нього?
Духовні істоти є досконалішими за тілесні. Тож для чого створювати людину, що має менш досконале тіло, після смерті якого мала би відєднатись од нього досконаліша душа.

 

А до кого питання?
В Бога питайтесь,може і відповість..для чого...

 

ну ставите такі питання, як дітвак, чесне слово
првильно, всі люди прагнуть дізнатися, але не всі прагнуть вкладати зусилля у правильному напрямку. Я вже вам наводив приклад вуйка зі села... він же також прагне та то всьо подивитися і на атоми, і на душу, але ніц не робить для того, щоб розвинути свій розум для осягнення цих понять можна прагнути і далі, але ні на цинтіметр не просунутися далі прагнення.
Я знаю людей, для яких "душа", то як для нас табличка множення, але вони не будуть аби з ким навіть говорити на ті теми (аргумент один - доростеш - зрозумієш, а якщо ні - то не судилося). для них СВЯТІСТЬ - це не просто слово з набором лексичних та граматичних значень.

 

До авудиторії...

 

у людському тілі душа перебуває ніби у в"язниці. Душа може жити без тіла, але вона без тіла в цьому матеріальному житті не може діяти.
на решту питань, якщо не грати вар"ята, мені важко відповісти, але думав над цим. Думаю, душі притаманні бажання, одне з бажань було спробувати подіяти в матерії, але таким чином ми відриваємося від прямого контакту з Богом. А от навіщо існує матерія, якщо духовна субстанція більш досконала (душа могла б не знати про матерію, якби її не було), це справді питання до Господа.

 

Ну, то все. Тему можна закрити. Виявляється всі питання до Бога. То що ж людям обговорювати?

Тільки давайте, може, домовимось - згадуючи про душу і намагаючись щось довести про неї як про нематеріальне поняття- не приплітати науку. Згода?

Богові - боже, а науці - наукове.

 

А наука вупше змогла пояснити хоч щось?

 

Так, Ромку, змогла. Яке питання - така відповідь

 

Ромку, нічого. Абсолютно нічого. Якби вони щось змогли, то хоч трошки допомогли б Зоряні. Хоч би діагноз правильно поставили.
А так... ви самі бачите. На чорта така наука...

 

Як не соромно.....

Пояснити - то лише знати причину. Наприклад, при генетичних захворюванях ми можемо зрозуміти причину їх виникнення, але усунути не можемо.

Науковці не прагнуть ставати богами...... Навпаки, як ніхто інший розуміють недосконалість людини.

 

А чому тей вуйко відкрити атоми та молекули не заважає, а відкрити душу заважає?

 

Василь, не в атомах справа. А в нашому незнанні. Я тобі приведу маленький приклад. Нас пронизують безліч електромагнітних хвиль, і ми б не знали про це поки хтось не винайшов пристрій як приміром радіо і почав вловлювати ці хвилі.
А скільки подібного ми не можемо "вловити"?
Якщо хочеш, можеш познайомитися зі слідуючим матеріалом.
Це написано православним ієромонахом і я не дуже поділяю православний світогляд. То ж що стосується релігії, можеш відкинути.
Але познайомся...
http://www.pravoslavie.ru/put/shagi/rose_sad01.htm

 

Підміна понять

В матеріалі описується досвід клінічної смерти, який видається прихильниками души як досвід після смерти. Відомо, що клінічна смерть є не смертю, а лише зупинкою функціювання органів. Отже ці переживання ніяким чином не свідчать про існування души після смерти!

 

Смерть, Василю, є смерть. Тобто припинення функціонування всіх органів. Коли над головою хворого прилади показують суцільну лінію.
Це смерть. І життя не повертається. В деяких випадках, так. Це може статися через 5 хвилин, через 10, годину і більше...
Василь, багато років тому я також був матеріалістом-атеїстом.
Але через розуміння нематеріального світу я прийшов до віри в Бога.

 

Ні, смерть настає лише тоді, коли гинуть клітини, а не тоді, коли призупиняються органи!