Польщу. За журек. Польщу люблю за те, що згадую своє дитинство - всі мої родичі розмовляли польською, і розмовляли про Польщу... А ще Польщу люблю за свободу, яку відчуваю, коли приїжджаю туди. Україну люблю, бо тут народився. Звідси моя дружина. Але дійсної свободи тут майже немає, як я не старався... Залишилася тільки несправжня "Свобода", та, що в лапках, та й то... Був в Україні всього один ковток свіжого повітря, та й той - протухнув.
Хм,Орку,важєй... А мене,як колись раз затягнувся тотою заразую(колєґи-афганці запропонували пИхнути),то,за перепрошенням...було мі сильно зле...
Якщо ви не цікавитеся політикою, то політика зацікавиться вами" (С) Бісмарк. Від себе додам: серед моїх друзів немає політиків. А серед політиків - немає моїх друзів.
---------- Додано в 20:45 ---------- Попередній допис був написаний в 20:43 ---------- В мене була коліжанка ....поки не стала політиком..відповідно перестала бути коліжанкою (бичите, вона вже стала на верхів"я влади і їй такі поетки нідочого) тоді стає сумно.
. Как сказать - как сказать. Інколи буває навпаки. Інколи начальник любить підлеглого причому деколи досить жостко .
Люблю своє життя, люблю те, що трапляється зі мною, люблю насолоджуватися часом, люблю те, що відбувається, люблю на це впливати, люблю щось змінювати, творити... Але от не знаю, як то любити самого себе, чесно... Може то воно і є?
Та ще й у Львові..ну або в Тернополі Форесте, шо , і мене любите? А я люблю всіх еЛефівців..і Полковника теж.Так сталося, що ото тільки скажуть "Львів" ..і я вже люблю ..всіхНавіть якщо на етикетці написано, що виготовлено у Львові-купую.Всі вже звикли до моїх "тарганів"
