А от відповідь на питання попереднього посту. Є у Львові такий дуже відірваний від решти міста район - Рясне, який в свою чергу поділяється на Рясне-1, яке стоїть трохи ближче до міста та навіть має власний супермаркет та Рясне-2, яке знаходиться вже на самій межі міста. Дорога до нього настільки далека, що деякі місцеві мешканці сприймають його, , як окреме місто та, сідаючи до маршрутки в центр, кажуть "я їду до Львова". Супермаркета в Рясне-2 немає - лише кілька МАФів. А ще, як виявилося, великою проблемою є дійти від Рясне-1 до Рясне-2 пішки, адже пішохідного сполучення там практично немає. Ось так це виглядає згори. Купка будинків ліворуч - Рясне-2, праворуч починається Рясне-1. Синім кольором позначено більш маршрут, яким треба йти, максимально користуючись наявноми тротуарами (які є далеко не всюди), довжина цього маршруту становить понад 2 км. Потрібно зробити великий гак, вийти на трасу і вже нею через міст пройти до Рясне-1. Є й інший маршрут - протоптаними народними стежками, повз приватний сектор, через залізничну колію. На цьому маршруті немає освітлення, подекуди немає твердого покриття, після дощу він перетворюється на суцільне болото. Але довжина його - близько 700 метрів. Тобто він майже на 1,5 км коротший. Різниця очевидна. А тепер давайте прогуляємося цим коротким маршрутом та подивимося, які труднощі чекають на пішоходів, які його обирають. 1. Це кінцева кількох автобусних маршрутів у Рясне-2. 2. На шляху від неї до Рясне-1 немає тротуару. Взагалі. 3. Ходіння пішки не передбачене. 4. Взагалі не передбачене. 5. Нєфіг шастати. 6. Це знак в Рясне-2 біля якого всі фотографуються Цей пішохідний перехід з'явився тут завдяки старанням Мирослава Голяка. 7. А це вже початок народного шляху до Рясне-1. 8. Шлях встелено мозаїчною плиткою. 9. У дворах чоловік лагодить гойдалку. 10. А тепер йдемо в сторону Рясне-1. 11. Вечорами тут, мабуть, не надто безпечно, що не дивно, бо освітлення тут наразі немає. 12. Тунель під залізничною колією. 13. Опори для освітлення на частині шляху є, але ліхтарів на ниж вже давно немає. 14. 15. Якість асфальту поступово погіршується. 16. Погляд назад в сторону Рясне-2. 17. Асфальт повертає до траси, а ми йдемо ліворуч, паралельно з нею. 18. Тут вже асфальту немає зовсім. 19. 20. А ось і перехід через залізничну колію. 21. Місцеві мешканці кажуть, що колись тут було обладнано пішохідний перехід, але з часом його зруйнували. 22. Дорога після колії. 23. Дорожнє, так би мовити покриття. Після дощу тут будуть калюжі та багно. Кількасот метрів багна та калюж. 24. 25. І ось починається асфальт. Як на мене, було б дуже добре облаштувати нормальне покриття на всьому цьому шляху, зробити освітлення, обладнати пішохідний перехід через залізницю. В кого які думки з цього приводу? Оригінал публікації...
Пішохідне Рясне Продовжуючи тему пішохідного сполучення Рясне-1 та Рясне-2 накинув ескізи того, що хотілося б отримати в результаті. Для початку нагадаю маршрут. Ось так зараз виглядає ділянка №2 (червона). А такою хотілося б бачити її у майбутньому. Пішохідна частина ділянки №4. Пішохідно-автомобільна частина четвертої ділянки (безпосередньо перед переходом через заліницю). Перехід через залізницю. Оригінал публікації...
Залізнична логіка Невелика новина щодо облаштування пішохідного переходу через залізничні колії на шляху з Рясне-1 до Рясне-2. Останні два тижні раз на кілька днів спілкувався з кимось з залізничників, які отримали звернення щодо цього та почали його футболити опрацьовувати. Після роз'яснення ситуації кожен додзвонювач обов'язково казав, що це не його компетенція і обіцяв скерувати лист куди треба. За кілька днів все повторювалося знову. От і сьогодні була чергова така розмова. Сьогоднішній співрозмовник сказав, що для облаштування переходу обов'язково ставити семафор, а це "сотні тисяч гривень, яких ніде нема". А ще краще зробити тунель або міст, але це ще дорожче. Я почав пояснювати йому, що вся ідея полягає в тому, щоби зробити цей маршрут більш зручним та безпечним для великої кількості пішоходів, в т.ч. мам з візками та роверистів, які там вже фактично ходять і які ніколи не полізуть на міст чи в тунель. Зрештою не витримав та запитав - "Невже Україна зараз настільки багата, щоби викидати величезні гроші на дорогі рішення, якими ніхто не буде користуватися, тоді як можна зробити дешево та зручно?". На це залізничник несподівано вигукнув - "Боже, нарешті хоч хтось мене розуміє!" та почав виговорюватися, що вже давно намагається з цим щось зробити, але нічого тут не зміниш, бо порядок облаштування таких переходів прописаний аж самим кабміном - має бути семафор з датчиком за 800 м від нього, або тунель чи міст. Все інше - незаконно і кожен, хто під цим підпишеться, сяде після першого ж збитого потягом алкоголіка. "Може колись це і зміниться, але - не за нашого життя" - резюмував він. Така от фігня. Може раптом хтось тут має номер Яценюка, того що Арсеній Петрович? А то без нього, схоже, тут не обійтись. І до речі - як взагалі такі переходи в розвинених країнах облаштовані? Я ось, наприклад, знайшов цілу підбірку фото та відео з прикладами залізничних колій просто по вулицях. Раджу переглянути - дуже цікаво. Оригінал публікації...
