Допоможемо Зорянці Пророк

А скілько "не вижили"? (звиняй за пряме питання)
Якщо вижили, і можуть спілкуватися - займай чергу, моя порада.

 

Проронуєш скласти руки і бімкати?
Може ще й вкупі з одним любителем пива поулюлюкати за тими,хто хоче врятувати своїй дитині життя?
Треба було поржати над Андрієм і Свєткою,коли вони витягували свого малого?
Соррі,то твоя прерогатива.
На таке здатні не всі.

 

Не видно на мобілці?

Або не займай. Про реабілітацію - непогана відмазка.

 

Різні підходи.
Я піду до кінця і зроблю все,щоб в моєї дитини нарешті припинився біль.
І щоб їй знайшлось місце серед людей.
А ти...
Шкода Оленки...

 

А вже отримав мапу? З умовними позначками кінця не наплутав?

---------- Додано в 17:35 ---------- Попередній допис був написаний в 17:35 ----------

А сам де плануєш бути в той час?

 

levandivka, чо ся на Ромка кидаєш? Була я свого часу в інституті нейрохірургії, і про "догляд" після операції я добре знаю, і про реабілітацію. Можеш мене поспитати, радо відповім на всі запитання.

 

Ти?
Тоді всі питання відпадають!
Ромко! А чо ти звідти втік, раз Марія там була і своїми ногами ходить..?

---------- Додано в 18:35 ---------- Попередній допис був написаний в 18:33 ----------

Я не кидаюся.
Я бойовий дух підіймаю.

---------- Додано в 18:37 ---------- Попередній допис був написаний в 18:35 ----------

Ок. Питаю.
Там гірше, ніж у львівських шпиталях?
І дохтори нікудишні?

Львівські реабілітологи мені Іруську після второго інсульту на ноги поставили. Навіть руки реабілітували.
З мозком складніше, ще не навчилися...

 

А мені бабусю вгробили.
Після успішної операції.
І я,після годин,проведених біля Зоряни в реанімації,тримаючи в руці катетер і противагу,коли не розрахували дозу наркозу,прислухаючись,дихає ще...ні?...і нікого поряд...тут не дозволю навіть кров з вени взяти.

до слова...катетер їй вставляли аж кілька дохтурів з медсестрами.
Не могли у вену втрапити.

 

Ой...
1-й Оленчин катетер на все життя слід лишив. Це у нас вміють.

А куди тепер? Хто запрошує?

 

Чоловіче, там мій брат був і після операції він своїми ногами вже не ходить (і до неї не дуже ходив). А я біля нього там 4 місяці жила. А зараз - іди в ігнор

 

Может, сперва прочитать пост №1 данной ветки?

 

То виправдовує харкання на мене і на Зоряну в останніх гілках?

 

Гілка " Допоможемо...."
Допомагаєм чи добиваєм ?
Чи діємо по принципу : " І сама не знаю ,як ,але ти все рівно робиш не так "...
Крики дитини неможливо слухати навіть по телефону .... а жити так нікому не побажаєш.
Ромко виснажений ,змучений ...Зоряна теж...

 

Не слова надо оценивать, а дела.
Тем более в данном конкретном случае. ИМХО.

 

Проти вас особисто нічого не маю, але...
Ткніть носом, пліз, де в даній темі ті дєла, які надо оценівать.
Тільки слова, слова, слова.
То не так, то не сяк, то наперекосяк.
Все.

 

Ділом в цій ситуації може бути все те, що призводить до покращення:
морального стану і сили духу (батьків чи самої Зоряни),
матеріального,
чи результативне по самому процесу лікування (порадити конкретного лікаря чи конкретну методику, яка вилікує чи хоча б покращить стан, тощо).

 

+1, так і є. Але у житті (і гілці), як на ТБ передачах: Багато залишається поза кадром, не все розуміється належним чином, не все відповідає дійсності.

---------- Додано в 17:24 ---------- Попередній допис був написаний в 17:09 ----------

Я розумію. що розпач і боляче, але...
Ти даєш несправедливу, помилкову оцінку. Збери залишки спокою, згадай історію старту гілки, про що Полковник написав, але навряд, чи знає достеменно подробиці. Іх знає лише декілька чоловік: Мартіні, Ліля, я, ти. (хіба, ти ще з кимось ділився).
І ні в стартовому дописі, ні в наступних, не давалися оцінки "це сталося внаслідок помилки лікування"...
Це сталося. "крапка". далі необхідно думати і знаходити реальних порятунок.

І зараз, не оцінюю, лише формулюю прохання/питання.
Так, не надто зручні питання. Не по шерсті...
Але це наше життя. Нікуди від них не втечеш, у жодному лісі не заховаєшся.
Тут купа людей тебе підбадьорює трьома руками. Та хтось повинен і правду казати.
Нє?

 

Яку правду? Коли в цій гілці рік тому написала чи хтось може допомогти з транспортом і завезти Зорянку до Зарваниці, що ви відповіли, пам*ятаєте? Що тут тільки для матеріальної допомоги гілка. а " всілякі ...." то не сюди.
А тепер ви сильно допомагаєте морально? Вибачте, але людина вже від вашої "підтримки " криком кричить.
Вибачте, але може вже досить клювати людей, які не поділяють " геніальних " методів допомоги?

---------- Додано в 17:36 ---------- Попередній допис був написаний в 17:33 ----------

Ага, згадала, то у вас називається " шоковою терапією". І як довго буде тривати, поки " хворий" не вкрякне?

 

Діла?
Виживання мене з місця,де я міг колись трохи відпочити душею?
Знущальний регіт і улююлюкання над болем моєї дитини і намаганням чимось їй зарадити?
НІЧОГОНЕРОБЛЕННЯ для своєї дитини...це діла?

---------- Додано в 17:42 ---------- Попередній допис був написаний в 17:41 ----------

Правду?
Яку ж?
Про що таке знає Ліля,Мартіні і ти?
ПовІдай ще й мені і всім.

 

Кажу. Уперше: "балда ти, Пєтя"

---------- Додано в 17:50 ---------- Попередній допис був написаний в 17:46 ----------

Угум. А до того не кричав...