Допоможемо Зорянці Пророк

А ще краще,щоб Зорянка одужала.І чому мене не залишає думка,що це можливо...Дай Боже!

 

Я чомусь вважав, що й уряди, коли "виділяють кошти", то ставлять чіткі умови, щоб ті гроші йшли на користь їх країні.
Наприклад: молода сім'я (здорові тато-мама, з дипломами і перспективами наповнення бюджету, народження інших здорових дітей) мають маленьку хвору дитину. Чому ж не допомогти таким..?

 

Дай Бог.
Я теж надіюсь...наперекір всім прогнозам і діагнозам.
Якби вдалось знати оті приступи болю.
Протиепілептики зменшили їх тривалість,але не зняли.
Зранку вона майже нормальна,досить адекватно розмовляє.
Відчуває потребу займатись.
Більш,як годину складаєм констуктори,логічні забавки і теде.

http://www.youtube.com/watch?v=DbMeCvHfA3s&feature=related

---------- Додано в 23:41 ---------- Попередній допис був написаний в 23:41 ----------

Під обід - ґальпом в ліс,бо починається отаке

http://www.youtube.com/watch?v=7Nyy1MJ9YdM&feature=related

---------- Додано в 23:42 ---------- Попередній допис був написаний в 23:41 ----------

А ввечері й вночі...показувати не буду.

---------- Додано в 00:14 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:42 ----------

Я знаю про дві родини,які виїхали в Штати по схожих програмах.
Одна з дитиною,хворою на астму,інша - ДЦП.
Спробую зконтактуватись.
А щодо "вважав"...
Хм...я колись вважав,що в Україні є медицина.
Тепер не вважаю.

 

Щойно розмовляла з Ромком.
Невизначеність.Важкі умови("ненав*ящивий сервіс",як говорить Ромко).
Найгірше,що вони не мають куди "втікнути"...Лікарі нічого не говорять.Планують дообстеження.Всі важливі обстеження відкладаються,т.я в Зорянки критичні дні...Це ще додатковий час і витрати.
Ромко ледь говорить від втоми і напруги...
Можемо допомогти молитвами,коштами...
Хай Господь допоможе їм!

 

Дякую дуже.
Ранок,нарешті.Куру на бальконі.
За рішотков,як тотой вскормльонний в нєволє...
А напроти новобуд,круттй,як пацєчий фіст.
Ото'м,куру і згадую покійну сусідку,цьоцю Надю Шинкаручку(ней земля їй буде пухом):
- Жйируют...але тото сі фсьо скЄнчит...
Правда,прекрасно усвідомлюю,що,в реалі скЄнчу сі я.
Як цьоця Шинкаручка.
А вони далі будут жйирували.
Соррі,то був ліричний відступ.
Ніч була відносно спокійна,черговий дохтур прилітав лиш три рази.
Врешті вколов кінську дозу люміналу і вирубалась.
І ми біля неї.
Я маю персональний матрац і...сервіс,о...подушку,нешобудь.
Вчора приїхали зраня,зустрів нас Аятола з Острова,підкинув на місце.
Ту на неї подивились і запхали нас в найдальше крило.
На обході дохтур був трохи відтлумлений,встрашився,закликав анестезіологів.
Зоряні поставили катетер,крапельницю і зафігачили наркоз.
Наркоз діяв дві години,після чого почався звичний день.
А дітись тут нема де,всюди величезне срєдоточіє людей.
А тут лікарня,діти,післяопераційні,спинальники,відвідувачі.
Зоряна на то всьо дивиться як цап на капусту.
Пару разів ледво втримав.
В палаті не втримаєш,надворі те ж...Люба тому ради не дасть.
Карочє,я ту папаша-герой.
Ги.
В Зоряни ще празники,вчора почали давати децинон на стримання,але вона постійно в такій напрузі,що ляє,як з путні,памперси іно щолкают.
Мусим чекати.
Почався день.
Та й всьо.

 

Дорогі форумляни,Давайте ЗАРАЗ спільно помолимося за Зорянку,за її одужання і витривалість для Ромка і Люби!
Зорянка після операції в реанімації...Все решту потім...
Отче наш...
Богородице Діво...

 

Вранці була у Романа і Люби, Зорянку повезли на другу операцію (другий етап). Зараз вже, мабуть, привезли, на цей раз ніби без реанімації мали обійтися..
Дуже тяжко їм забезпечити її післяопераційний спокій (з катетерами і іншим) для такої пацієнтки, якій важко "бути спокійною" і "тихо лежати"..

Дай їм Бог сил. І дай Бог щоб те що зробили (від них залежне) лікарі пішло на користь, дало хоч якийсь позитивний ефект.

 

Завершили другий етап.Зорянка в палаті.Поки відчутних змін вони не побачили,але лікарі кажуть,що можливі зміни через якийсь час.Дай Бог!

Так.хоч би знялися ті дикі головні болі,то може б Зорянка стала спокійнішою.
...наразі чути крики Зорянки(відходить наркоз).Ромко і Люба пильнують невідступно.

 

Будуть ще щось робити,чи це вже все?

 

А какие изменения ожидают увидеть после операции?
Что произойти должно?

 

А шо за операція?

 

щойно із фейсбуку....

Роман Пророк
Розмовляв з Щегловим.
Ми збирались вже брати квитки на понеділок.Розрахувались.
Щеглв каже,що таких операцій потрібно ще дві.
Завтра знов.
Поті на другий тиждень ще.
Потім ще МРТ і ЕЕГ.
Потім консиліум по результатах.І,мабуть пряме втручання в мозок.
Я готовий.
Далі витримувати її стає все важче й важче...я не з металу.
Мушу то довести до кінця.
За кордоном це буде вартувати на кілька порядків дорожче.Мусим тут.
Моліться за нас.

...молимося...

 

Вы меня спрашиваете?

 

Якщо коротко,то зняти головні болі,які провокують приступи,в т.ч. і агресії.т.Т.,що дівчинка мала б стати спокійнішою.
Деталей не буду розповідати,хай розповість сам Ромко...як захоче.

Вводять через катетери ліки в уражену ділянку....

молимося....

---------- Додано в 19:03 ---------- Попередній допис був написаний в 19:01 ----------

Ще таких два етапи і після,по показниках, пряме втручання...

 

от тепер я дійсно починаю филювитись

 

Филюватися не треба,можна допомогти

До речі,однією з суттєвих допомог,може бути просто терпиміше ставлення до людей,які знаходяться в постійному стресі.Повірте,їхнє сприйняття світу відрізняється,вони вразливіші і чутливіші.Так,вони інколи бувають різкими,але не від "вредності" своєї,а від постійної напруги і невизначеності.
Кожен з нас так чи інакше,переживав гострий стрес.Просто уявіть,що ця біль не втрачає своєї гостроти а підступно і постійно гризе душу,серце,думки...
Нехай Бог милує!

І нехай Ромко і Люба знають,вони не одні,багато людей щиро з ними.

 

Наскільки я зрозуміла, колють уколи і напряму - просто в голову, і вводять через бедрену артерію спеціальний катетер під час тих операцій - можливо і аж до тієї ділянки мозку.. і так ліки потрапляють туди, де на МРТ було видно порушення.
Уявіть наскільки небезпечним є порушення положення входу катетера (який не виймають між операціями) в бедреній артерії, і як важко стримати Зоряну в статичному положенні весь той час..
Словом, "нейрохірургія ХХІ століття"..

Я вважаю що все Ромко правильно робив і робить.
Випробувані всі можливості терапії, але тут ситуація коли "таблетки-примочки" не допоможуть.. якщо видно проблемну ділянку мозку, і нейрохірурги (тим більш Щеглов - один з кращих в Україні нейрохірургів) беруться спробувати відновити там кровоток (а значить знімуться спазми і, можливо, агресія - бо наскільки я читала, однією з причин агресії є такі ось мозкові проблеми) - то це дійсно шанс дійсно покращити ситуацію в корені, в причині - а не в наслідках. ІМХО.
Хоча лікарі нічого не обіцяють взагалі, не дають ніяких гарантій. Просто обіцяють зробити все по своїй частині - а що це дасть (одразу чи з часом) - не ворожать наперед.
І Ромко каже що йому це більш імпонує ніж би малювання райдужних перспектив (яких їм уже стільки разів малювали інші).

 

Все правильно.Якщо лікарі беруться,якщо є такий шанс,то треба його використовувати.Будуть пропонувати пряме втручання в мозок -погоджуватись.Тому ,що виходу немає ніякого А раптом допоможе,хоч трішечки.але й то буде багато в порівнянні з тим,що було до операцій.
Як у них з фінансами,вистачить на то все?

 

Не обіцяють і не можуть обіцяти. Бо наслідки не відомі нікому.
Пан Бог лише знає. На Нього і сподівання.
Він любить нас.

 

Ну, все-таки державна установа - то не приватна клініка. Звісно, зовсім то не буде безкоштовно, бо і ліки і подяки неофіційні напевно, та певно і офіційні рахунки, і все інше.. але все одно то не клініка Лущик, де є комфорт - але за той комфорт щодня треба платити шалені гроші, за саме тільки перебування в клініці..
тут комфорт "радянський" (хоча буває і гірше) - зате лікарі європейського рівня, можна сказати.

p.s. Роман телефонував. Ура, Зорянці сподобався мій салатик, який я приносила.. так приємно.. але трохи буянила-вимагала ще, коли закінчився. може Люба її повторить, бо я їду сьогодні з Києва на три дні до бабусі.

Воно-то так.
Але от родичка моєї закарпатської подруги - молоденька дівчина - лежала там, видаляли її доброякісну пухлину мозку. Теж гарантій не давали, але зробили як могли акуратно.
І хоч "не обіцяли" і "ніхто не знав наслідків" - бо це така область що дійсно певності немає - але все пройшло чудово, за тиждень вже помаленьку ходила (спочатку затоки, потім краще).
Виписували - просили два роки не вагітніти (вона якраз збиралася заміж, весілля відклали через операцію). За рік завагітніла. Посварили, з острахом спостерігали, звісно кесареве зробили - мають радість-дівчинку.

..але друга дитинка народилася з вродженим пороком серця. оперували, рятували - не врятували.. померла. Але то і зі здоровими батьками трапляється.