Допоможемо Зорянці Пророк

Коли візьмем квитки....на якусь неділю...

 

А не сказав, которі букви у тому висновку його втішили (дали надію на позитивний (для Зоряни) результат)?

 

Він сказав,що є надія.
На нашу відповідальність.
І я піду на це.
Сидіти,склавши руки і гигикати,дивлячись на біль своєї дитини не зможу.
Зроблю все,що в моїх силах.

 

Та йой...
Для рук, як і в Камасутрі є стільки позицій...

 

Я зараз в лісі.
Тільки що знов був приступ.
Качалась від болю.
Мабуть вдесяте.Звичний вечір.
А попереду ніч.Теж звична.
Камасутру буду читати на досугє.
Якщо там...читають.

 

Туди не віддам.
Незважаючи на рекомендації....

 

Минулої ночі...звична була ніч...зловив себе на несподіваній і дуже оригінальній думці,що є смертним.
І,що найголовніше,несподівано смертним.
Звідси,цілком логічно виплила ще одна думка - а що буде з малою?
Люба їй ради не дасть...довго.
В нашій державі дорога в неї одна.
А зранку мав розмову з їднею панею з далекої Гамерики...то десь в тій стороні,за Мостисками.
Казала,що в тій пресловутій Гамериці трохи вищі соціяльні стандарти,як в нас.
І за малою буде догляд.
Мо і так....
Коротше,після Києва буду шукати дорогу туди.
А тоді вже й можна вмерти...як буду знати,що її не вб"ють.
Може,хто має які думки з цього приводу?

 

Як думаєш, що Зорянці краще - ти чи Америка?

 

Так жити не можна.
Приступи..перебіжки до лісу...ліс....крики...втеча буреломами,як якась компанія на поляні,не дай Бог з дітьми.І до хати.
В хаті напруга.
Заробітки - уривками і тільки з милості тих,хто,часом в ущерб собі...дає мені замовлення,бо знає,що мені треба.
І рідкі пожертви.
Але то...пісня гарна,нова...не хочу її починати.
Перспектив для Зоряни тут ніяких.
Для нас теж.
Ми - за бортом.
Життя.Суспільства.Світу.
Вже 8 років живем в пекельній напрузі.
І не знаю,чи нас надовго вистарчить.
Поки є ще...сили...але їх все менше.
Тому й думаю.

 

А не уточнила деталей?
Обіцяла персональний ліс для Зоряни, поки ти зароблятимеш на податки? Про ступінь обов'язковості виконання приписів лікаря (здогадуєшся, которого) ніц не повідАла? Чи Штатам бракує своїх соціальщиків, що додатковий набір оголосили?
На которий сценарій розраховуєш?

Якщо "вчора" а Гамериці з'явилися психотропи, що гасять агресію, не вводячи людину у стан рослини і не вбивають - треба їхати (або пробувати їх застосовувати тут, у Львові).
Просто "догляд", без потужного "лікування" десь реально можливий?
"Виключити" доньку і спробувати жити можна у любій країні.
Нє?

---------- Додано в 07:18 ---------- Попередній допис був написаний в 07:14 ----------

На якому етапі хода?
Питаю, бо теж

(тільки з вересня 2002 р.)

 

Приступи почались з 2,5 років.
В нас різні підходи.
Якби мою малу забирав автобус віз в "Джерело",де вона чемно була між іншими дітьми,а я плював в стелю,гигикав і гонив на пиво,мабуть,я теж так би ставився до того.
І звичайно,що повідміняв би всі ліки.
В мене трошки інша ситуація.
Спокійно дивитись,як Зоряна по кілька разів на день корчиться з болю не можу.
Постійно бути в напрузі,в очікуванні,що вона когось покалічить,чи вб"є - втомився.Мусить бути порятунок.
І я ніколи не дозволю собі тикати пальцями,улююлюкати і ржати над тим,хто має схожу біду,але не опустив руки і намагається хоч щось зробити.
В нас різні підходи,Вікторе.
Щодо соціальних програм і догляду за такими.
Навіть в тій же ж Польщі існують захоронки де б їй дали раду,не катуючи.

---------- Додано в 08:56 ---------- Попередній допис був написаний в 08:55 ----------

Іншого від тебе я й не чекав.

---------- Додано в 09:45 ---------- Попередній допис був написаний в 08:56 ----------

19-го їдем.
Щеглов бачить шанс...невеликий шанс...хірургічним втручанням зняти оті защемлення в скронях.
Саме ті защемлення і спричиняють дикий головний біль.
А якщо є шанс - я не можу пройти мимо.

 

Кажуть, що чужі діти ще й дуже швидко ростуть...

Захоронки, де дають раду, не сумніваюся, існують. У існування медикаментозних способів зняти напади, не вбиваючи, не надто вірю.

Файно! +1. Я теж.

Але волію хоч іноді сміятися, щоб дах не зривало, і добре думати перед робленням "хоч щогось", шоб ногам не було завих труднощів

Тому ТАК і прочитав..?

 

Так.
Але Зоряна була в "Джерелі" два місяці.
І то,мабуть були два найспокійніші місяці в моїм житті.
Бо я знав,що Зоряна там допильнована,з нею займаються.І її не катують.
Правда,цей спокій виявився ілюзією.
Після того,як п.Мирослав мені показав стопочку заяв від батьків дітей,де вони просять ізолювати Зоряну.
Після численних синців і крові їх дітей.
І послухав розповіді вихователів.
Володимир Володимирович(сам вихованець "Джерела") не міг ї дати раду,як вона за волосся гатила паралізованою дитиною об стіну.
З того часу ми в лісі.

Як мені казали в Мєндзиляссю
- якщо потрібно для догляду одна людина - дадуть одну.
Як дві - то дві.

Я теж.
Борис згадає,як я йому розказував анікдот,тримаючи Зоряну,що біснувалась.

Аналогічно.
Дуже добре думав.
Іншого виходу не маю.

 

І без підсилення психотропами?
То чому ви ще не там? Досвід "Джерела" зупиняє? (взяти-взяли, але...)

 

Тому,що для того треба бути громадянином Польщі.
А ми ще не громадяни.
Або відмовитись від Зоряни,віддавши її на "попєчітєльство" якогось монастиря(такий варіант теж є)
Та й...ми мали надію підняти своїми силами.
Тепер надії менше.
А в далекій Гамериці(тій,жи за Мостиськами),соціальні стандандарти на капку вищі,як,навіть в Польщі.
Але то ще вилами по воді.
Та й,відверто...не дуже я рвусь.
Хіба,ради Зоряни.
Бо тут - однозначно смерть.
Жорстока,страшна.

Зоряна,після лікарні згадувала,як "цьоця била мокрим рушником по плечах"
І я їй вірю.Бо довго відходили після того "лікування".
І то було,коли чекали комісії МОЗ,коли в МОЗ йшли численні депутатські запити,коли Зоряна була на особистому контролі в Долішньої.
А що чекати,коли будуть знати,що ми відмовились від неї і вирішили "жити для себе"?

Якщо Щеглов не дасть ради,то буду вже цілеспрямовано шукати виходи туди.
За Мостиська.

 

Є реальна перспектива на громадянство?

 

Є купа програм.
На які уряд США виділяє гроші.
І програми для обдарованих дітей.
І для хворих дітей з сім"ями.
Я знаю про що говорю.
Питання в тім,що в нас,наголошую - в нас...цього добитись неможливо.
Червоний хрест і інші фонди корумповані наскрізь.
Всюди кумовство і "іванівановичі".

Та що казати,навіть в "Джерело нас взяли по протекції Глузмана.
Аж після того,як той особисто поговорив про Зоряну з Романчуком і п.Мирославом.
до того,навіть слухати не хотіли.

.
Тому оця жінка з.якою я розмовляв і яка працює психіатром в одній із клінік,хоче особисто тим зайнятись.
Бо особисто вона спершу хотіла організувати виклик і оплатити обстеження(і,можливо лікування).
Але це не вихід.

 

Имхо, если есть возможность, надо ехать.
Здесь - безысходность.

 

це під "?"ЇЇ доведеться шукати.....

 

Согласна.
Честно говоря, то что есть какие-то программы для больных детей с семьями, для меня открытие. Всегда считала, что там ждут только успешных.
Дай Бог, чтобы получилось.