Я особисто проти гіпнозів. Допомога психотерапевта дуже допомагає з такими станами, а вони виникають через те, що пацієнт бере собі забагато дурного до голови, власне через те що йому втовкли в голову предки. Є інші методики ніж медикаменти які допомагають боротись з родовими програмами, бо їх спочатку треба зрозуміти, але далі що. Ну он я знаю звідки і що мені то дає. А ніц доброго, якщо я не буду нічого з тим робити зараз і сьогодні. Якщо дуже треба то можна в таких випадках дати легкі антидепресанти, яких мені вистачило на 2 тижні, щоб вийти з того стану і просто навчитись розпізнавати ЩО спонукає такі реакції. Згодом з’ясувала, що я саме така - і тепер я знаю, що я гостра, реагую дуже сильно, беру до голови дурне. Вчуть просто відсторонитись від ситуації аби ті напади не приходили. Доречі зміна харчування також ДУЖЕ допомагає. Піст і молитва також роблять великі чуда. Тому я роблю все - психотерапевт, піст і молитва. ---------- Додано в 01:18 ---------- Попередній допис був написаний в 01:15 ---------- А мене причина більше не цікавить. Мені всеодно щодо причини. Причина то для мене бла-бла... а он що далі, це набагато важливіше. Як зрушитись з місця, онто важливіше, ніж УРЯ! ми знаємо причину ваших станів.
а яка різниця між психотерапевтом та психологом? наскільки мені відомо ці дві професії якраз лікують "розмовою" і "пошукам першопричини" , це вже психіатр таблетки виписує. дивився я документальний фільм про хвороби 21 століття, там про психологічні розлади була ціла частина, там народ місяцями а той роками "шукає першопричину".
Уявіть собі: Ви товчете себе молотком по пальцю руки... Зрозуміло, що відчуваєте при цьому сильний біль. Але замість того, щоб перестати нанонисти удари до пальцю, Ви приймаєте заспокійливі таблетки і ходити на сеанси психотерапії... Так от, біль, який Ви відчуваєте - це наслідок Ваших конкретних дій, а удари молотком - це власне і є причина Вашого болю. Робота над наслідках ніколи не буває ефективна, але люди успішно боряться все життя саме з ними... Саме тому, наприклад, 60% онкохворих помирають в перші місяці. Ще понад 30% в термін до 10 років. І лише одиниці успішно проходять таке складне випробування. Це ті люди, які знайти в собі ту саму причну виникнення онкозахворювання і почали працювати над собою та змінилися... У Вашому випадку я можу лише побажати успішних походів до Ваших дорогих психологів, чи психотерапетів і носити їм щоразу по 150 $. І судячи з усього цей процес буде тривати для Вас вічно, оскільки Ви боритеся із наслідками Ваших проблем... а причини для Вас - це " бла-бла...", як Ви самі ж і виражились. Це лише питання Вашого власного вибору! ---------- Додано в 09:57 ---------- Попередній допис був написаний в 09:39 ---------- Різниця між психологом і психотерапевтом незначна. Відмінність більше в методах роботи і в тому, що психолог консультує, а психотерапевт провдить сеанси психотерапії.) Хоча між самими психотерапевтами є також свої нюанси... В даному випадку слід розрізняти такі поняття як «лікар-психотерапевт» і «психолог-психотерапевт». Перший відповідно є медиком і має право виписувати медичні препарати, інший ні. Найосновніша причина виникнення психологічних розладів в 21 ст. - це шалений тепт розвитку технічного прогресу та глобалізація. Людина все більше віддаляється від Природи ось її і "штормить"...
Прафєсар, бєз году нєдєля. Яким правом ставите мені діагноз. Якщо оберу, то я буду ходити до психологів стільки скільки захочу і буду викладати на них стільки скільки захочу. Не ваші гроші!!! Розбирання причив призведе вас тільки до певного роздоріжжя після якого треба починати діяти. Я то бла-бла вже пройшла, прафєсар. Постійно розбирати причини то тупцювання на місті. ---------- Додано в 14:11 ---------- Попередній допис був написаний в 14:06 ---------- Так, бо то тільки рускі прихологи лікують проблему за один сеанс. Я спілкуюсь з одною ДУЖЕ світолою головою яка працює в Нідерландах, то вона просто в шоці від того як рускі психологи працюють з певними розладами психіки. На те, що вона відводить, за умови великої співпраці пацієнта, шість місяців, руский психолог каже, що зробить за один-два сеанси.
замануха, просто, думає чувак дам 3 рази по 300 грн, і буде все ок, а в результаті пшик, от тому не вельми мені подобається професія психолог у нас.
"Діагноз (від грецького diagnosis — розпізнавання) — виражений у стислій формі лікарський висновок про характер і суть хвороби та її визначення за допомогою всебічного обстеження хворого." — Вибачте, п. Маруся-Мама, але я не ставив Вам жодних діагнозів. Я не лікар, щоб таким займатися. Я лише зробив власний суб’єкт висновок із Ваших же слів. При цьому не ображав Вас жодними словами. Безумовно Вам і лише Вам обирати скільки часу ходити до психологів. Як і скільки платити за це грошей. А за професора дякую, проте такого вченого ступеня у мене немає) А за українських психологів вона нічого не казала? А то я до російської нації жодного відношення немаю))) І доречі, в моїй професійній практиці насправді були клієнти, які роками безрезультатно ходили до інших "спеціалістів" (психологів, психотерапевтів, психіатрів, екстрасенсів, вороржок і т. д.), проте допомогти такій людині вдавалося за 1-4 зустрічей, в залежності від конкретного випадку. І такі речі далеко не поодинокі в моїй роботі.
Марусі хоча б заспокійливого якого, бо її рве просто на частини по невідомій причині. Може гамериканським екстравертом стала.
Мені було б дуже цікаво прочитати якусь авторитету літературу про те, як можна за декілька консультацій позбутися неврозу. Скільки часу я тим питанням цікавлюся, то таких швидких та ефективних методів одужання від неврозів за допомогою декількох консультацій в серйозній літературі не зустрічав. З того, що я читав, я можу зробити висновок, що необхідний певний час для одужання, щоб людина могла позбутися неврозу. Повинні відбутися певні позитивні зміни в організмі людини під впливом терапії, а для цих змін необхідний певний час.
Психолог у Львові Насправді такої цілі в мене ніколи й не було))) ---------- Додано в 07:59 ---------- Попередній допис був написаний в 07:55 ---------- Судячи з усього її особистий психолог просто даром викачує з неї гроші)))
пане якби у вас небуло відповідних думок, ви б не наводили ці відгуки ))) адже якби я сказав що ви крокодил, ви б тільки посміялися, а не переконували мене в зворотньому.
Психолог у Львові Можливо, Slav, Ви не зовсім правильно зрозуміли суть. 1-3 консультації — не обов’язково означає, що все відбувається за один день, чи тиждень. В часі завзивчай цей процес розтягнутий на значно довший термін. В ідеалі робота виглядає так: знаходиться причина виникнення (стандартно без винятку); потім відбувається корекція, пропрацювання на рівні підсвідомості; далі людина вчиться самостійним навикам роботи зі своїми станами. В падальшому в будь-якій ситуації клієнт уже знає, що робити власними силами і потреби щоразу бігти до психолога не має. На консультацію людина приходить лише тоді, коли наступає криза і коли з якигось причин самостійно справитися з цим не вдається. Тобто заслуга психолога в такому випадку чисто мінімальна, оскільки всю основну роботи виконує сама людина. І звичайно це все працює лише тоді, коли хворий має високу мотивацію і на готовий боротися зі своїми недугами, чи особистими проблемами.
Наведені відгуки адресовані не лише Вам... це більше як один із аргументів до нашої розмови, чи дискусії... А відносно крокодила, Ви на 100% праві))) ---------- Додано в 15:36 ---------- Попередній допис був написаний в 15:33 ---------- Ваші гроші думаю нікого крім Вас саму не цікавлять, так що не хвилюйтеся так сильно з цього приводу) ---------- Додано в 15:49 ---------- Попередній допис був написаний в 15:36 ---------- А якщо чесно і відверто, отой Ваш психолог ("ДУЖЕ світла голова") вона хоть сама по собі щаслива, як людина, як жінка... вона живе повноцінним життям і в неї щаслива сім’я? Бо як на мене, це найосновніший показник професійності психолога! І як відомо: іншим ми віддаємо лише те, що є у нас самих!
Так треба відразу писати, щоб нікому не здавалось, що може відразу бути чудо ( зцілення за декілька днів ), як деякі спеціалісти рекламують свої послуги. Ще хотів запитати: чи ви так ставите діагноз своїм відвідувачам саме так, як це є описано в медичній літературі чи якось інакше пояснюєте стан людини? Я задаю це питання, бо деякі відомі львівські психіатри - психоаналітики, яких я вже згадував на форумі, замість того, щоб розказати людині відповідний діагноз, вони людині пояснюють, що в неї "звички", коли в людини діагноз - невроз. Незрозуміло, для чого вони так пояснюють замість того, щоб адекватно ставити діагноз, як це зобов'язаний робити лікар.
Як відомо, психологія ділиться на медичну і консультативну. Так от, особисто я не медик і вища медична освіта в мене відсутня. Я психолог-консультант, що не дає мені право ставити діагноз і офійно озвучувати його клієнту. Там само, як я не маю права виписувати ліки, чи скасовувати приймання мед. препаратів. Це більше сфера діяльності психіатрів, або психотерапевтів-лікарів. Суть роботи психолога полягає в побудові гіпотизи, тобто в пошуку причин виникнення дискомфорту людини, далі підтвердження цієї гіпотизи, а потім спільний пошук шляхів подолання проблемної ситуації. Звичайно, при виявленні тих, чи інших симптомів, я можу для самого себе визначати "робочий" діагноз клієнта. Проте я в жодному випадку нікого не лікую. І медична література, як і інформація описана в ній, прямого відношення до моєї роботи не має.
Скажіть, а в процесі ваших тренінгів з малолітніми дівчатами ви маєте право розпитувати про секс і сексуальне життя? (Одна знайома водила до вас свою малу, жалілася на вас )
Це мабуть Ви щось напутали, або ота Ваша знайома. Я не проводжу тренінгів із підлітками і тим більше не розпитую в неповнолітніх дівчат про такі речі як секс і сексуальне життя!!! Хоча маю право проводити такі тренінги, оскільки є сертифікованим тренером за програмою "Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя". Дана тренінгова програма схвалена Міністерством Освіти і Науки України, Академією Наук України, Програмою Розвитку ООН в Україні, ЮНЕЙДС в Україні. Власне один із модулів цієї програми зачіпає тему сексуального виховання. Але останній раз подібного роду тренінг проводився приблизно 7 років тому в таборі Спілки Української Молоді разом із іншим тренером далеко за межами Львова.