Донецк и Донецкая область

А в Донецке почти ничего не уцелело после войны...

Станция Юзово

Насчет кафешек: Я бы советовала пройтись (там недалеко) до б. Пушкина - а там уже на свой вкус.
Но если с деньгами не очень, то выйти к памятнику Артема (это совсем рядом с Донбасс-ареной), соседняя улица (ул. Артема), а там кафешка "Украинская хата". Я там часто бываю, когда приходится ждать. И кормят неплохо, и цены умеренные.
Если с погодой будет плохо, а времени свободного много, то можно проехаться на трамвае №1 или 6 до Майдана. Там магазин "Ева" и там же большой компьютерный клуб и интернет-кафе: тепло, светло и для девушек интернет со скидкой .

 

Не сказала бы, что не очень Но заоблачные цены аля для олигархов, конечно не для меня Но хотелось бы соответствия цен и качества! Ну честно говоря укрыться от плохой погоды мне будет где - в гостинице, но просидеть там долго и совсем не увидеть Донецк и не прочувствовать атмосферу не хотелось бы

 

классно, я бы по донецку погулял.

спасибо за фотки.

 

В Донецке, если мне не изменяет память, картинная галерея совсем неплохая.

 

У меня есть еще советских времен альбомчик, надо перелистать, но сейчас в Интернете можно найти и онлайн.

http://dram.donbass.name/main.php

Отличный музей!

Вот ранний натюрморт Куприна, например:

 

А это просто шедевр, знакомый каждому любителю творчества Машкова. Натюрморт 1940-х годов.



В Донецк стоит заглянуть (если есть возможность) хотя бы ради его прекрасного художественного музея.

Это я говорю как историк искусств.

 

Спецпроект: Экспертный опрос «ТОП Донбасса»
О проекте |
Эксперты |
Гордость Донбасса |
Деньги Донбасса |
Влияние Донбасса |
Перспектива Донбасса
О проекте «Топ Донбасса»
Цель проекта – выяснить кого из уроженцев, выходцев, людей работающих или иным образом ассоциирующихся с Донбассом, общественное мнение считает наиболее известными, влиятельными, богатыми и перспективными.
Проект не претендует на статус классического социологического исследования. Это, скорее, опрос людей, которые формируют общественное мнение.
Экспертами (Полный список экспертов) стали авторитетные и известные в своих кругах и регионах журналисты, социологи, политологи, руководители реальных, а не «бумажных» общественных организаций. Но главное, что все они, в силу своей деятельности - люди, активно интересующиеся политикой, экономикой, искусством, наукой, спортом и т.д. – то есть те, кого принято называть «лидерами мнений».



Агитационная машина Донбасса в действии

 

Донечани відмітили день Незалежності України.
24 серпня на бульварі Пушкіна (біля пам`ятника Пушкіну, за драматичним театром) відбувся фестиваль з нагоди святкування Дня Незалежності України.
Дійство розпочалося о 17 годині. Молитвою за Україну. В рамках фестивалю було проведено ярмарок, де можна було подивитись а також придбати національний одяг, ексклюзивні етнічні прикраси ручної роботи, картини, сувеніри, книжки та багато інших цікавинок.
Для тих, хто хотів драйву та адреналіну, відбувалися екстремальні шоу.

Під час святкування кожен охочий мав можливість стати ненадовго моделлю для донецьких майстрів боді-арту. У головне свято країни ніхто не лишився без гарного настрою, приємних сюрпризів та сувенірів.
Організатори фестивалю – ДОО ВМГО Демократичний Альянс, Православне Братство Святого Праведного Петра Калнишевського, Громадська ініціатива «Оновлення країни», ДОМГО Поштовх, за підтримки Управління у справах сім`ї та молоді Донецької ОДА.

На святкуванні "сіялі отсутствієм" бамжачі пики "Хряківських бойовиків" яких донецькі шовіністичні ватажки (Хряков та Бунтовський) рекрутують середь люмпенів околиць міста.


Отець Ігнатіо з Православного Братства Святого Праведного Петра Калнишевського молитвою починає свято.


Майстрам Боді-Арту довелось розпочати роботу задовго до початку свята.













Святкуймо День Народження своєї Незалежної країни разом!

 

http://www.youtube.com/watch?v=P45kgST_NoI

 

В Донецкой области изготовили самый большой в мире горшок для борща. 1000 литров! (



Керамисты г. Славянска Донецкой области изготовили самый большой в мире глиняный горшок - макитру.
Над горшком умельцы трудились около трех недель. Вес сосуда составил 257 килограммов, а объем – 1000 литров.
Славянские умельцы говорят, что поводом осуществить задуманное стала подготовка к празднованию 365-летия Славянска. Подарок решили сделать своими руками.
По словам автора идеи Вячеслава Скорика, горшок изготавливали в печи объемом 8 кубических метров. "Это газовая печь, португальская, эта печь обжигала это изделие при температуре 1200 градусов 24 часа", - уточнил В. Скорик.

Все время изготовления горшка создатели макитры не отходили от изделия ни на шаг. Рассказывают, что от волнения были, как на иголках. Глина могла треснуть, обгореть. Тогда пришлось бы начинать всё сначала. «А горшок не шуточный», - говорят мастера. Его высота и диаметр больше метра. Чудо керамики появилось на свет всего за день, а вот на сушку сосуда ушло более месяца.

Марина Новикова, мастер по изготовлению горшков, говорит, что во время изготовления каждые 4 часа проверялась температура снаружи, сверху и снизу, посередине, в центре и на дне, добавляли парогенераторы, строились парники. Подставляли всевозможные спирали, разных типов и видов.


"Самое сложное – это было его высушить. Но сразу первый обжиг дал положительный результат. Горшок вышел целым, нормальным", - говорит М. Новикова.

Войти в книгу рекордов Гиннеса – не главная цель создателей горшка. В день города Славянска – 5 сентября - его наполнят украинским борщом. Всего планируют сварить тысячу литров любимого блюда. Получить свою порцию сможет каждый желающий на главной площади города.

Чудо-горшок готов к приему борща!​

 

Оникс, Вы из Донбасса?
Привет всем землякам!

 

АГА. Нас на острове есть немного )

 

У Вас написано "Украина". Тоже привильно. Но Украина большая

 

[OFFTOP]Нас мало но мы в тельняшках... ээээ в фуражках... тьфу ты в общем номано нас, вот! [/OFFTOP]

 

У меня жена с Дружковки Донецкой области...
Просто странно, как там могла родиться такая замечательная женщина?!:rolleyes:

 

Вот от Вас не ожидал! :ireful::rolleyes:

 

А что кто-то тут сомневается :ireful:, что на Донбассе можно встретить самых замечательных жен?

 

Не, то Полковник шутит А если и сомневалси вдруг когда-то давно то думаю шо щас ужо не сомневается!

 

В Донецке ливень заставил машины... плыть.
Тысячи жителей - без электричества (ВИДЕО)



http://www.youtube.com/watch?v=JWgqrzhHXzs&feature=player_embedded

http://www.youtube.com/watch?v=BDL_LXWwlU4&feature=player_embedded

http://www.youtube.com/watch?v=UmceJnoDXCw&feature=player_embedded

 

Донецькі страхіття надихнули китайського художника на унікальний арт-проект (ФОТО)


17 Серпень, 2011 - 15:52


Вчора, 16 серпня, арт-центр «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив» здійснила перший захід у рамках проекту «Цай Гоцян – 1040 метрів під землею». Дев’ять художників намалювали портретні ескізи шахтарів, аби потім перенести малюнки на великі полотна розміром 3 на 2 метри і створити серію порохових картин.
Шахтарі стали натурщиками
Перфоманс здійснили на державному підприємстві «Артемсіль» у Соледарі. Для керівництва соляної шахти така акція — дивина, тому «Ізоляції» не відмовили і виявили зацікавленість. Шахтарі та персонал сприйняли подію наче свято. У коридорах юрмились соледарці, намагаючись зазирнути у змодельовану художню майстерню.
О дванадцятій годині, після закінчення чергової зміни, у залу прийшли дев’ять шахтарів. Тим часом на своїх робочих місцях вже сиділи підготовлені художники, серед яких був і Цай Гоцян. Працівники «Артемсіль» постали перед митцями в типових образах, без прикрас. Після закінчення робочого дня вони навіть не встигли перевдягтись. Така була умова проекту. Шахтарів не обирали навмисно, не влаштовували якийсь конкурс, кастинг. До художників потрапили ті, які закінчили зміну саме у цей час. «Ми не знали, куди маємо йти, що робити, - розповідає один з шахтарів Володимир. - Нам сказали, що треба, ми й пішли. Але виявилось, що це дуже цікаво, для нас таке вперше. Це приємно, що саме шахтарів обрали для такого проекту».

Дев’ять художників Донеччини повинні були за півгодини намалювати портрет людини, яку побачили вперше. Причому, відобразити мали не просто обличчя, а показати певний образ — таку собі концентровану суміш героїчної людини, яка обрала складний шлях. «Це дуже відповідально, бо треба побачити глибину людини, характер, - каже художниця з Донецька Юлія. - Не просто сісти та зробити звичайний портрет, з правильними пропорціями носика та очей. Ми хотіли показати душу». Щодо техніки, то певних правих зазначено не було. Всі працювали як звикли. Хтось малював олівцем на аркушах у блокнотах, хтось вугіллям на мольбертах. Вікові обмеження теж були відсутні: серед художників були як студенти, так і викладачі. Створення ескізів — тільки початкова стадія проекту. Потім художники мають створити великі портрети у повний зріст на полотні розміром 3 на 2 метри. Після цього волонтери підготують спеціальні трафарети. Цай накладе на полотна порох різної зернистості та кількості, а вже потім картини будуть підпалювати. Порохові картини встановлять на рамах на зразок тих, що зазвичай використовувалися для портретів лідерів компартії на пропагандистських парадах у Китаї. Їх розташують по обидва боки галереї – вліво вздовж насипу вугілля і вправо вздовж купи солі, освітлюючи прицьому шахтовими лампами, що звисатимуть зі стелі як зірки. За словами PR-координатора Тетяни, після процедури картини перетворюються на шедеври, які не робить жодний художник світу.
«Ізоляція» долучає всіх бажаючих до творчого процесу
У рамках проекту на конкурсній основі було відібрано 20 митців соцреалістичної школи. «До нас надійшло безліч заявок, - каже координатор проектів та навчальних програм Аліна. - Цаю сподобались ледь не всі. Спочатку він мав відібрати дев’ять з них. Але врешті обрав двадцятьох. Це абсолютно різні митці. Хтось з відповідною освітою, хтось без неї. Тобто, Цай не робив жодних обмежень. У конкурсі могли взяти участь абсолютно всі». Захід став дивиною для всіх. Шахтарі хвилювались, бо раптом стали зірками. Кожен з них позував з відповідним настроєм: хтось був дуже серйозним, хтось усміхався, погляд деяких був сповнений втоми. Художники тим часом не звикли до такої кількості спалахів на фотоапаратах під час роботи, хоча малювали абсолютно спокійно.
Наступною ланкою у проекті стане такий самий перфоманс, але на вугільній шахті. Так, сьогодні, 17 серпня, митці поїдуть на «Жовтневе родовище». Процедура створення ескізів повністю повторить вчорашню. Тільки художників буде 18. У цю групу війдуть і ті, хто ще не малював, і ті, хто вже познайомився з проектом вчора. Звичайно, і самі шахтарі будуть іншими — чорними від вугільного пилу.

З 18 ж по 21 серпня в будівлі «Ізоляції» почнуть підпалювати створені картини. На день планують здійснювати до семи підпалень. До речі, подивитись на творчу підготовку до виставки і навіть взяти участь у якості волонтерів можуть всі охочі. Для цього треба лише зареєстуватись, подзвонивши за номером 050 477 26 19 чи 067 503 23 69 чи написавши на адресу: tetyana.filevska@izolyatsia.org або anya.medvedeva@izolyatsia.org. Кожного ранку 18-21 серпня від площі Леніна прямуватиме спеціальний автобус, який доставить бажаючих до арт-центру. Подробиці можна дізнатись на сайті www.izolyatsia.org. Реєстрація на кожну з подій можлива до 13:00 за день до її проведення.
Офіційно ж арт-проект «Цай Гоцян – 1040 метрів під землею» відкривається 27 серпня і діятиме до 13 листопада в арт-центрі «Ізоляції. Платформа культурних ініціатив» за адресою: вул. Світлого Шляху, 3. Це перша персональна виставка китайського художника в Україні. На ній буде представлено дві нові інсталяції, а також серію порохових картин, які будуть створені місцевими митцями. Першою складовою виставки стане інсталяція порохових картин «Пам’ятники на плечах».
Другий компонент «Колискові» розмістять в руїнах заводського приміщення (Цех № 2), пошкодженого пожежею. У тьмяному світлі дев’ять старих вагонеток вишикуються в лінію, повільно погойдуючись як колиски. На кожній буде проекція: українські народні пісні, атлети та інші елементи радянської епохи; комуністичні пропагандистські фільми; документальні фільми; художні фільми радянського періоду. У залі підвісять предмети, які збереглися з часів життя заводу.
Цай Гоцян вигадав найкращу пораду для українських політиків
Перед тим, як починати проект, Цай спустився у місцеві шахти. Складність та умови роботи шахтарів дуже вразили художника. «Я вважаю, що кожен політик мав би хоч раз на тиждень бувати в таких умовах», - сказав якось Цай. Цифра 1040 метрів, закладена у назві проекту, - це максимальна глибина, куди спускався китайський художник.

Цай Гоцян народився Китаї. Під час перебування в Японії з 1986 по 1995 рр. він починає вивчати властивості пороху для своїх малюнків, що зрештою приводить його до експериментів з вибуховими речовинами і до розробки його знакових вибух-подій. Проекти мають на меті налагодження інформаційного обміну між глядачами, з урахуванням місцевих особливостей культури та історії. Нині художник живе і працює в Нью-Йорку.