Дональд Трамп - кандидат у президенти США.

Це я прекрасно знаю. Була тама, і все бачила на власні очі

 

Та я на Флориді два дні на каное по річці пливав, алігаторів та іншу живність в природі з кількох метрів вже надивився-нафоткав.

 

За Німецію я вже говорила, що не знаю. А от за інші країни я би посперечалася, чи там нашому чоловікові краще прижитися, ніж в Америці. Моєї братової рідний брат живе в Бельгії. Одружився туди. Наші їх відвідували. І братова, і мій брат говорили, що то дуже тяжка країна для того, щоби там стати на ноги і прижитися. Він з тою бельгійкою розлучився. Вірніше, вона його покинула. Сама таке страховище після нього, що я дивувалася, як він такий красунчик хотів її. А вона його зневажала, що він словак і тим весь час витикувала, бо вони корінні, "відітєлі" вища раса! Уявляю, як тоді до українців відносяться, бо Словакія таки більш гарніша за Україну з її совдепівським минулим. Він залишився жити в Бельгії, бо має доньку. Вивчив мову, має добру роботу. Але живе скромненько. Має маленьку квартирку, яку виплачує і понині, маленьку машинку, скромненьку обстановку в хаті. Бо в Бельгії деруть великі податки. А його рідний брат приїхав 13 років тому сюди до нас, та ще і нелегалом серез Канаду. Взяв собі нашу розлучену українку з дитиною. Виїхали в Чікаго, народили ще двоє спільних дітей. Мали спочатку клінінг бізнес, а тоді він сів на трака і живуть дуже забезпечено. Мають і гарну хату майже сплачену, бо мали розум не бавитися у фінансові ігри, все в хаті, три машини, свого трака вже виплаченого.
Так що в Америці нашій людині таки краще вставати на ноги.

---------- Додано в 17:13 ---------- Попередній допис був написаний в 17:07 ----------

Самойловичу, приїжджайте до штату Вашінгтон. Ту всьо є. І Карпати українські, і Закарпаття і пустиня у східному Вашінгтоні. Казали старі емігранти українські, жи всю Канаду і Америку переїхали, а такой кращого штату для життя, як Вашингтон не виділи.

 

Та не до порівняння. Я он працювала з одної жіночкою з тих що Бельгія чи Нідерланди, то вона однозначно сказала що в Америці краще ніж в європі - легше стати на ноги.

 

А Ви би не хотіли проїхатися машиною?....
Це буде десь коло 8тис.км .
Якщо не напрягаючись по 1000-1200км в день то це буде ...
Напівперек через Алабаму , Арканзас , Канзас , Вайомі ...там ніяких атракшенс не має.
Дальше на Монтану (або дальше на Вашінгтон) там починаються краєвиди такі як в вестернах....Гори і рівнини.
В Монтані через Єловстоне Національний Парк до Вакертон - дальше канадська границя.

Якщо ВИ НЕ власник німецького паспорта , Вам треба мати візу.

Дальше на Калґарі. З Калґарі на Банф.Дуже гарне місто в горах.Потім дорога в горах майже 400км при швидкості 90км/год
до Джасперу.
Або по гайвею до Едмонтону і на Аляска гайвей.
З відтам до Бритійської Колумбії до Принц Джордж дальше по Аляска гайвей.
А там за 500км вже Аляска.
Можна дальше взяти машину на паром і до Кетчікан.
Або по суші до Джуно.
Дальше ще можна проїхати до Анкареджу і це все ..
Дальше вже тундра і туристичні атракції закінчуються.

Назад можна вернутися через Ванкувер на Сієтл.
Дальше по прибережному 101 west cost гайвею до Сан Франціско доїхати до Сан Дієґо.До Мексіки можна доїхати на трамваю.
І з відтам на схід назад до Маямі чи Тампи ..., де Ви там були.

---------- Додано в 22:49 ---------- Попередній допис був написаний в 22:48 ----------

Дyже подібна історія в мене є з братом моєї жінки.
Тільки замінити Бельгію на Австрію.
...теж саме -700 sq.ft апартмент за великі гроші в Відні і маленька машина....
Але зато як він перший раз приїхав до нас в Торонто , то ВІН велике паньство з Європи....

Пізніше язик прикусив і зараз приїзжає часто на вахту по нафті.
Хоче переїхати на постійно.

Коли ми туда їздили (кілька разів) Ми прилітали в Франкфурт. Брали машину на рент і до Вдня.
Звичайно Відень гарне міcто, тут гріх щось казати.Не до порівняння з Торонто чи Едмонтоном.
Але умови життя , паркування на вулиці , ціни....сорі...

---------- Додано в 22:56 ---------- Попередній допис був написаний в 22:49 ----------

Наці , расист.

 

Як то чудово мати час переїхатись через цілу країну машиною. Ух! Я б з задоволенням рвонула, тільки он час відпочинку/вакацій обмежений.

 

В мене по роботі трохи англійців ірландців є- то всі кажуть що рівень життя виріс тут-хати більші.дві машини в сімї що раніше було дорого.Хвалять канадську школу і спокійне життя.

 

Люди які люблять подорожувати автом реалізовують повністю свої мрії коли виходять на пенсію.
Це коли діти дорослі і вже пішли з дому на своє.
Тоді хата продається , купляється кондомініум. За ним великого догляду не треба , так як за хатою.

Купляють RV.Вони є різні- від великих автобусів до компактних середніх венів.
Знаходиться ще 1-2 , або 3 сімї (не більше , бо буде бардак , кожний захоче бути "камандіром") таких самих людей що люблять подорожувати.
Ну звичайно щоб були ровесники і було багато спільного про що поговорити.

І все.Вперед - hit the road Jack!
Зимою це Арізона.По тижню- два на різних кемпах.
А літом Бритійська Колумбія , Аляска , північне Онтаріо з прохолодними озерами
Осінь і весна в своєму кондомініумі.
Кемпи є різні - для любителів гольфу , рибалки , гри в карти , або просто нічого не робити...сидіти на порозі свого моторгому і пити пиво.
А жінкам займатися плітками....

 

А багато там у вас, в Новому Світі, ліваків? Впливають вони якось на політичне і загалом суспільне життя?

 

Ви напевно новин не дивитесь. У нас лівак в білій хаті сидить

---------- Додано в 16:01 ---------- Попередній допис був написаний в 15:59 ----------

Чоловікові стрийко і стрийна так все планували, але у них не було дітей. А коли вийшли на пенсію то встигли поїхати лишень один раз на Гаваї. Потім звалила хвороба і вже було по всім.

Не хочу чекати до пенсії щоб продавати хату, купувати кондо і їздити автом. Я хочу зреалізувати свої мрії до того як вийду на пенсію, а з сьогоднішньою ситуацією в країні думаю що таке мені дуже довго не світить. Напевне заставлять працювати поки мені не стукне 70.

Я вже знаю що у мене завжди буде дуже насичене і busy життя. У мене четверо дітей і я планую їм допомагати, не жити з нини і надоїдати їм а допомагати в тому в чому зможу. Я хочу їм бути помічна до останніх своїх днів, і ней Бог мене вбереже від того щоб була для них обтяжливими обставинами.

 

Ви знаєте ?.....- Тим Ви є справжна Українка!

Я навіть знаю тут одну старшу паню на яку Ви напевно будете подібні.

Ця Пані старша українка - активна особа в житті і в громаді також.
...співає в хорі , робить в Церкві пироги ...а також помогає своїм дітям.
(Деколи нам також , що посидить з нашою малою , коли ми десь ідемо)

Дітей в неї 3є.Дві дочки і син.
Всі влаштовані з добрими роботами і з сімями....
Дочки в Монтреалі і в Ванкувері , так що поміч вони відчувають тоді коли мама до них приїде.
А приїжає до них мама 2 рази на рік по кілька днів.

А от син в Едмонтоні.І жінкy має не українку , а англійку - яка не любить ,не вміє і не хоче варити їсти.
А любить ходити dining.І взагалі (зі слів Пані) "не дбає" за сімю.
То мамина поміч там відчувається сповна....
Від нароблення і замороження пирогів і голубців до провірки баняків і верху кухонних шафок на чистоту.
...які кожний раз кінчалися - Mind your own business !
Останній раз з якимись ультиматами від невістки.

Кілька років назад Ю.Винничук (Юзьо Обсерватор) описав як виглядає справжній галичанин.
Портрет вийшов можливо зі згущених фарбів , але правдивий.
Я не є майстер епістолярного жанру , але колись попробую таки описати нашого брата/сестру в Канаді/США.

 

Ну пирогів і голубців нароблю, навіть пляцків чи як каже стрийна паїв напечу. А он в шафки заглядати - то це не я. Я сама не люблю в ті шафки заглядати не те що невістці полізу.

А он щодо хору, пироги ліпити, в церкві помагати - то так. Я це люблю. І зараз як є можливість таке роблю. Якось так сталось що давно вже не гостила солодке в церкві, то аж чоловік запитався - а ти чому не зробила кави сьогодні?

Щодо правдивого галичанина, то я вже відійшла від того і в чужий баняк з борщем не заглядаю, хіба мене попросять. Я також вам можу описати баняків і наших українців в США. Знаєте що я зауважила, що наша громада є дуже закрита а наші люди, особливо ті що останньо поприїжджали дуже бояться конкуренції. Таке враження що якщо ви не виконуєте певних правил що вони собі придумали - ви не належите до списку людей, а якісь відлюдки.

 

Не думаю що українська громада є більш закритіша ніж інші громади....- польска , єврейська , ...т.д.
Люди з різним темпераментом , цінностями , метою , поглядами.....і по таких критеріях групуються.
Ви ж не будете дивуватися чому мешканці міста Львова такі всі різні , правда?
Там само і тут.Тільки тут все більш сконцетровано і тому помітніше.

Що до конкуреції ...то тут не знаю.Якщо маєте конкретний приклад то наведіть.
Помоєму ніхто спеціально не шукає в житті (крім спорту) щоб з ким не будь позмагатися
в виконaнні своїх професійних обовязків

Це групування людей по певних ознаках , інтересах в свої компанії , де вони мають почувати себе конфортно .

 

Народе, так кинулися доказувати мені зворотнє, що відбили охоту писати.)
Легенько так нагадаю, що ваш досвід, практично без винятку - це европа з аеропорту, або ж в кращому випадку субєктивні і, логічно, дещо негативні баєчки лузерів(без образ, ваших родичів не стосується), що не спромоглися тут. Якщо ж вивчитися в уні принаймі, і подружитися з мовою - то цілком непогані шанси отримати людську роботу в бюрі, посвистувати собі і їздити до гамерики на вакації, а не на вахти чи трака водити.
Я ж живу тут, а там бачив не з аеропорту і не з вікна поїзда чи газет, відповідно висновки дещо реальніші маю. І о чудо, друзяка заядлий, а тепер вже кум, з тамтешнім паспортом вже 9 літ тут кантується, видно маленьке авто його не тисне. Чи таке можливе?!
Ніхто не наїжджав на тоту Америку, велика країна, і я знов з задоволенням туда полечу - але маю право мати власну думку. Розжовувати по деталях всі враження та "про" і "контра" бажання нема, шкода часу і багацько роботи, та й ви мене всією артіллю швиденько "переконаєте".)
Все ок друзі, ніхто ні на кого не в претензії, спілкуємось нормально.))

 

Хто почуває себе комфортно? і хто вирішує чиї ознаки з чим співпадають. Це все така собі відмазка.

Бо є у нас різні парафії. На одній - уживаються чудово ВСІ покоління, і четверта і п’ята хвилі і перша і друга. А є такі де перша ніколи не прийняла другу, яка в свою чергу відкинула четверту. ітд, ітп.

Всетаки українська громада закрита! Бо відходять з неї ті, хто одружився не на українцях і взагалі молодь не цікавиться парафіями. Нема вже того згуртування навколо церкви яке було в іміграції після війни. Скільки нашого люду живе на тому самому Брукліні і вони не збираються нічого робити ані для своєї громади ані для своїх дітей. Вони живуть так ніби завтра їх тут не буде, а це величезний самообман. Вони і завтра будуть і після завтра, бо тут вчаться їхні діти і тут їхні діти хочуть жити.
Дуже багато таки людей, і вони радше підуть поклоняться «ґускаґаваґящєму» ніж встануть на захист свого. Прикро, одним словом!

---------- Додано в 02:57 ---------- Попередній допис був написаний в 02:53 ----------

Боронь Боже! Я ціную вашу думку і вона для мене важлива. Я завжди на Америку дивлюсь реально і знаю що в Європі є інакше, але в Америці легше доробитись і загубитись в суміші різних національностей.

Ви праві, якщо вивчитись то будь-де можна знайти нормальну працю. Я вивчилась, моя мама також а он чоловік обрав (чи сам, чи не зміг просто) не вивчитись і він працює на відповідній роботі. Але я його ніколи на трак і на будову не пустила, по при всілякі там закиди родини. Всетаки мені здається що таким людям як він легше в Америці дати собі раду, особливо в Нью Йорку, бо то взагалі не Америка, ніж в Європі і навіть тій самій Німеччині.

Всюди є свої плюси і всюди є свої мінуси. В Америці як багато плюсів так само багато і мінусів. Не може бути країна лишень позитивна. Такого не буває.

---------- Додано в 04:19 ---------- Попередній допис був написаний в 02:57 ----------

Цікава стаття http://starog1.blogspot.com/2011/06/blog-post_26.html?spref=fb

 

Тут треба дивитися в корінь.
Більшість людей післявоєнної імміграці опинилися тут бо не мали вибору.
Тобто , цей вибір був між смертю ( тюрмою- Сибіром) або бути за океаном.
Вони їхали сюди змирившись з думкою що Україну більше не побачать.

Ідея збереження УКРАЇНСТВА для багатьох передових людей , навколо яких формувалася громада ,
була рівноцінна ідеї збереження свого життя (чого вони тут i опинилися) .

Наша Імміграція....
Сорі , але як би ми не HE любили бувший Совок - смерть нам не загрожувала.Війна нас не гнала. Дуже мало хто мав неприємні справи з КГБ...Ніхто нас не виганяв. Ми поїхали добровільно.
І які би ми мотиви-епітети не говорили , всі вони (якщо відкинути блискучу обгортку ) зводяться до покращаня ОСОБИСТОГО життя.
В одних це гроші , в інших -майбутнє дітей , спокійне життя , життя без давання хабарів ...або подивитися світ...

Тому тоді інтенсивно будувалися народні доми і Церкви , створювалися різні організації , писалася історія, Літопис УПА.
А зараз кожний інтесивно в міру своїх освіт і можливостей влаштовує своє життя.А ідею участі в громадському житті громади кожний розуміє
по своєму.

Життя , а основне праця в "гетто", будь це між своїми , або євреями , або поляками .Там де не потрібні, або потрібні мінімальні знання
англійської мови.Перегляд виключно "свого" ТБ , інтернету , преси.Абсолютне ігнорування , БЕЗінтерес до місцевого життяі політики- це дорога в нікуда.Багатьох таке життя приводить до депресії і озлобленості.
Це бувша заслуга яка переросла в проблему великих міст Півн.Америки -Торонто , Нью Йорку.
В менших містах , або там де не так сильно поширена інфраструктура робіт "між своїми" того не має.
Якщо людина НЕ ВАРИТЬСЯ між своїми , а працює в міжнаціональному колективі , цікавиться місцевим життям , вона буде також цікавитися і приймати участь в житті своєї громади.



.

А чого?.Якщо здоровя позволяє , то не бачу нічого поганого.
Я бувший тракдрайвер і зараз деколи ізджу траком (хоч працюю на посаді техніка-координатора) , коли по роботі треба перевезти з місця на місце бульдозер.І корона мені з голови не падає.
В любому випадку між роботою офісного клерка "піди -принеси" і тракдрайвером я би вибрав останню.
Як в матеріальному , так і в моральному значенні вона краща.
Це саме стосується і констракшену.В великій фірмі звичайно. Якщо мати спеціальність то досить не злі гроші.

 

Ну в нас її нема, спеціальності. Плюс,

здоров’я нам не позволяє. У нас інтак професійна хвороба шоферів, без сидячої роботи а куда там ще нам траки.

Я не тому що корона впаде з голови, ні. Чорної роботи ніхто не боїться і чорну роботу і я і мій чоловік робили в Америці. Просто так склалось.

---------- Додано в 13:43 ---------- Попередній допис був написаний в 13:34 ----------

Але саме так і живе більшість наших новоприбулих тут в Нью Йорку, а ті хто піднімається вище то їх не розуміють. Ба, навіть як і працюють в американських компаніях то всеодно участі в житті громади і країни не приймають взагалі. Вони ані за Українського президента не йдуть голосувати ані за американського.
А це я вважаю неправильно! Це байдужість.

правда. вони це радше бачать як щось глупе, непотрібне, стороннє... скільки раз ми пробували створювати щось в тім самім Нью Йорку з новоприбулими, і фіґа з маком виходила.

+100. Це чиста правда. В нашому містечку де в основному ми всі працюємо в англо-мовних компаніях то люди більше хочуть приймати участь в розвитку громади і донесенню наших традицій до людей і бажання передати і зберегти ту українськість в наших дітях.

 

Машини там, то звичайно та, прікольненькі... Стоїш на світлофорі, а тут збоку одні колеса здоровенні підїжджають... Або ще якийсь тюнінг.
Відносно того окреме питання, що дозволено що ні, але от за траків хотів спитати.
Їду на північ до Яблука, і всю дорогу рота роззявляю на типові розцяцьковані мериканські траки-крокодили. Тримаєшся коло них ближче, буває фоткаєш...
Ночував там в чувака одного, ближче до канадського кордону, трака свого має... Посидів в ньому, завів, посмикав... Наскільки все може блищати зверху, настільки все на шнурочках всередині тримається. Був аж заскочений, гальма двигуном, прицепом і ще купа ричагів і кнопок в нього тупо не працює, причому по року-півтора-два.
Простої шайби нема, не те щоб електронного прилада, щоб водій певні години не переїжджав... Ну і всяке таке... А після розповідей, як вони їздять, то ну його.))
Як з техолядом справи, як можна такий гроб на хайвей випускати?! Не кажучи вже про то, що тягнуть ті траки там в вас мало не по 50 тонн.
Коротше, по дорозі назад я вже від любого трака тримався подалі.)

 

техоглядів немає-але поліція на акціії може зупинити щоб подивитись техстан авто що трапляється нечасто.рекордера немає але пишуть логбук.
сам не тракер але маю пару знайомих

 

як то немає? А в нас є. Може не такий ретельний але певний є. Має справно їхати, і добре гальмувати а решта все лірунда