Дональд Трамп - кандидат у президенти США.

Тема дуже актуальна. Може змінитись не тільки ситуація в Америці, а в усьому світі.

 

Пишу я, вже зовсім скоро постійно питиму каву в одній з улюблених львівських кав*ярень. Моі попередні дописи стосовно еміграціі мали тенденційність по одній простій причині - це була своєрідна "відповідь Чемберлену". Це не була критика, а спроба показати, що у розвинутих краінах теж багато різних проблем, які часто емігрантами витісняються, заперечуються і не усвідомлюються. А тим більше не розуміються украінцями, які живуть вдома. По-справжньому адаптована і інтегрована людина вільно говорить як про різні сторони життя і нового соціуму і своєі власноі краіни. Знаєте, це дуже велика тема і, скоріш за все, не для інтернет форуму. Дуже вже велика різниця між побутовим і професійним рівнем розуміння проблем. Не в образу дописувачам форуму, таких знань і досвіду об*єктивно неможливо отримати, проживаючи вдома.
Украінські реаліі не ідеалізую, просто у кожноі людини є своя ієрархія потреб і цінностей. За чим ідуть украінці за кордон? За матеріальними благами. Як показали минулорічні соціологічні дослідження Євросоюзу в Украіні, матеріальні блага являються головними для 72% украінців, зі всіма витікаючими наслідками. Украінці готові іхати за кордон гарувати на чорних роботах, а не будувати нормальне життя вдома. Але якщо непоганого матеріального стану можна досягнути і в Украіні, то втрата ідентичності, культури, трансформація власного «Я» - процеси непрості і тут уже стоіть питання особистого вибору. Кожна людина робить свій вибір і несе відповідальність за нього та за баланс здобутків та втрат.

 

Вже можна висловлювати співчуття, що не вдалося дістати дозволу на постійне проживання в Канаді? Ай як шкода... Інші були більш успішні, наприклад Чітатєль. Але нічого. It's not the end of the world. Yet...

 

Доречі повертаючись до Трамта він вже так категорично не говорить про те що буде балатуватись на президента.
А ось помаленько інші кандидати офіційно реєструються - сьогодні/вчора офіційно зареєструвався Нют Ґіньґрідж.

 

Капець Трампу, чому я дуже рада.

Розчарував Ґіньґрідж бо я б хотіла його бачити більш радикальним.

Чекаю коли висунуть когось цікавого. Наразі нікого не бачу. Думаю що нас чекає ще чотири роки правління бумбами і затяжної економічної депресії.

 

А взагалі-то наступним президентом буде Обама, бо він як Горбачов

http://www.youtube.com/watch?v=_5Z4EZLtD8c&feature=related

 

Звичайно, питання не у тому, що наступним президентом мав би бути саме Трамп, а у необхідності радикальних змін. Якщо і далі нічого не робити, то через пару десятків років рівень життя впаде настільки, що вже буде еміграція з цієі краіни по всьому світу, як зараз з Англіі - по 200-300 тис на рік.

 

Ви погано поінформований, шановний Любитель Кави. Імміграція ДО Англії поки що значно переважає еміграцію З Англії. Кілька тижнів тому Девід Камерон говорив на цю тему і коаліційний уряд має робити ряд кроків щоб значно зменшити імміграцію.

 

Педро, ви просто неперевершені у спробах вияснення відносин. У моєму дописі нічого не сказано про баланс між іміграцією та еміграцією. А те, що Британію щороку покидає 200-300 тисяч чоловік - статистичні дані. Якщо вже обговорювати це питання, то потрібно подивитись хто покидає краіну і хто до неі приіжджає. Покидає в основному біле населення. Приіжджає за винятком поляків в основному кольорове. У Англіі й Ірландіі разом узятих польських мігрантів налічується більше 1 мільйона. Точних цифр ніхто не може визначити, оскільки багато поляків працює човниковим методом і часто без офіційного оформлення. А що з собою приносять у британське суспільство кольорові емігранти ви повинні знати краще від мене. Подивіться на склад населення, склад учнів у школах і почитайте британські форуми. Британці, які покидають свою краіну говорять про високу злочинність,погане медичне обслуговування, відсутність роботи, падіння рівня життя. У тій же Канаді злочинність на 90% кольорова.
Про провал політики мультикультурності вже заявив і Камерон, і Саркозі, і Меркель. На мою думку, вони занадто пізно до цього прийшли. Зараз у розвинуті краіни в основному в*іжджає родина емігрантів, які приіхали раніше і зупинити цей процес важче ніж пряму еміграцію. Далі, подивіться на етнічну народжуваність і порівняйте чисельність дітей у сім*ях. І справа тут не в расизмі, який відразу намагаються "приклеіти" при обговоренні міжетнічних питань, а в тому, що не можна робити, наприклад з Англіі - Індію, Пакистан чи Бангладеш. Ця краіна скоро стане мусульманською. Одні австралійці з самого початку поставили питання жорстко і у них тут відносний порядок. Хочете жити в Австраліі - живіть по іі законам. Не хочете - go home. Наприклад, я можу порівнювати Австралію з Канадою і можу сказати, що Австралія набагато спокійніша краіна.
Деякі гарячі украінські голови говорять про необхідність залучення в Украіну робочоі сили з краін Азіі та Африки. Дуже непросте питання. Особисто я, подивишись на мультикультурність впритул, можу сказати, що підходити до цього питання потрібно дуже обережно. Не варто йти шляхом помилок розвинених краін.

 

можна я дещо скажу?....
Педро на Ваш запит де я подівся, я відповів на Оффтопах Салуну -2

http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=873574&postcount=253

Щодо криміналу Канада vs.Австралія то тут треба порівнювати по містах.
Незнаю як в Мельбурні чи Сіднею по відношенню до Торонто чи Ванкуверу.

Я жив в Дарвіні то можу порівняти з Едмонтоном, хоча Едмонтон більший .І Дарвін як місто мені сподобалося.
То можу сказати що в Дарвіні більше вуличного хуліганства , дрібного деміджу авт , графіті.
Дуже багато кондо комплексів в Дарвіні мають паркани по периметру і секюріті, чого в Едмонтоні майже не має.
На багатьох магазинах є металеві віконні штори , що теж мені було не привично бачити.
В мотелі де я жив теж була охорона.
Я кілька разів залишав деякі речі в авті.
Дорогий GPS for land survey я звичайно забирав з собою.А робочі черевики , safety vest (камізельку) і т.д. я залишав в траку.
То мені секюріті лишали записки на лобому шклі , щоб я це забирав з собою .Я правда не став виясняти чому.
І все це ховав під сидіння щоб не було видно через вікно.

Щодо англійської еміграції то вони переважно їдуть в країни Бритійської Співдружності - бувші Домініони або колонії.
І там емігрантами не дуже сильно себе почувають. В любому випадку так є в Канаді.
Хто має гроші і не працює переселяються на Бермуди , Багами....ці теж не мають ніяких стресів і комплексів.
Деякі екстравагантні особи живуть в Сингапурі і в Гонг Конзі.
За цих не знаю.

Основні їхні мотиви еміграції (тих що живуть в Канаді) - рівень життя.
Якщо в Англії він мав флет , то в Канаді хату.
Якщо в сімї була одна машина -...якийсь 6-ти річний Опель.
То тут він має 2 або 3 машини. Звичайно це буде якийсь джіп-класу , трак або спортивна.

 

Ура!!!! Ура!!! Ура!!! Патрік вернувся! Welcome back!
Прочитав ваш попередній допис, Патрік. Щодо імміграції в Англію, то одна цифра - в Лондоні живе 500 000 австралійців.
Англійців приваблює в Австралії сонце (поки не набридне), австралійців в Англії - бути в Європі.
Щодо негрів і азійців, то Англія зараз дуже обережна і очевидно закриє доступ повністю для некваліфікованих іммігрантів.
Наприклад, для мене в 2002 році забрало 2 тижні переїхати з Австралії в Англію. Тепер майже рік.
В роботі в Австралії це заробляти гроші і плювати на професію чи посаду. Головне гроші, не має значення як зароблені.
В Англії соціалізму більше ніж було за всю історію СССР. Наприклад щодо стоматології, то вона в Англії з NHS десь коштує 10% від австралійських цін на лікування і то десь більше 10 категорій людей які взагалі звільнені від плати за лікування.

 

І не забуваємо про медицину, це може більше не до Канади а до США відноситься. Тут роблять любі операції всім бажаючим аби було чим платити, а в Канаді чи Англії можуть або такої процедури не робити або просто відмовити.

Розказував один молодий хлопчина який еміґрував до США з Англії, що у його батька була проблема з серцем і в Англії коли на нього подивились, то сказали що негайно треба робити операцію але вони такої в Англії не роблять бо вважають її не потрібною. Наскільки пригадую мова йштла про шонтування. Так от, той хлопчина посадив свого батька на літак і пригнав в США, а тут пішов до свого кардіолога і той зробив батькові операцію зразу. Без проблем. За ціну і оплату домовились.

Доречі в нас якщо в обхід страхових можна дуже добре з лікарем домовитись за будь-яке лікування, і отримаєш набагато краще ніж з страхівкою. Моя одна товаришка навіть і не пацькається з ніякими страхівками - все сама оплачує, і їй дешевше і краще виходить.

---------- Додано в 17:32 ---------- Попередній допис був написаний в 17:28 ----------

Прошу пана, як кажуть наші сусіди, ламать не строіть! (це мексікани так кажуть )

В нас вже тут один кричав про радикальні зміни. Так наміняв що дальше вже нема куди. Не потрібно ніяких радикальних змін а треба просто працювати і робити все на добро держави. В Канаді тепер буде краще ніж в нас не тому що вони соціалісти, а тому що у них при владі радикали!!!

Якби мене хто взяв до Канади то я б вже поїхала. Раду я собі дам, он тільки не дуже мене тішить бути нелегалом або еміґранткою в Канаді. Он якби мені дали ПМЖ Патрік, може постараєтесь і десь замовите за мене словечко? :flag_of_truce:

 

Мені здається це більше проблема конкретного випадку/лікаря ніж організації медицини в державі.
А от випадок Майкла Даґлеса (знаєте цього артиста) коли він ходив по лікарях і ніхто не зміг йому помогти ( думаю з грошима там проблем не було) аж поки не поїхав в Монтреаль в Jewish General Hospital де йому поставили правильний діагноз і назначили лікування- говорить інше.

...В Канаді державне мед страхування прижилося з середини 60х років і успішно існує до тепер.А в США не може....
Тут можна сперечатися до безконечності , де кожний буде оперувати конкретними випадками.

Тут хіба би з Вами взяли фективний шлюб і в такий спосіб Ви би дістали перманент резидент папір(жартую).
А якщо серьозно то будні і празднікі, проблеми і радості в країнах нашого проживання дуже подібні.
Життя в Едмонтоні дещо інше ніж життя в .Нью Йорку ....але в сусідній з Альбертою Монтані майже нічим не відрізняється.
Моя сестра з канадським паспортом вже майже 20 років живе в NJ , щодня їздить поїздом на роботу в Бруклін до шпиталю , деколи нарікає , але нічого не хоче міняти...каже що любить ньюйоркський сабвей з щурами і шпиталь в якому працює.

 

Загалом я люблю Америку, і Нью Йорк з його щурами... і Нюарк мені подобається (певні частини). Воно все добре, он єдине що мене лякає це те куди іде держава і куди її волоче наш президент.

Не може прижитись. Ментальність не та і забагато штатів-банкрутів і людів-споживачів. Щодо лікарів то напевне не хотіли ставити або вже просто відвикли... не знаю. Це так як моя мама каже що вона тут не зустрічала добрих лікарів, а я кажу що хоч і є лікарі які лишень тягнуть з тебе гроші, я також зустрічала добрих лікарів які цікавляться не лише тим щоб на тобі збагатитись а щоб тобі допомогти.

Коли я писала приклад про медицину, то більше не те що грошей нема а що рішення про те чи зробити якусь важливу операцію чи ні вирішує не лікар а державна комісія. І якщо комісія вважає що людям певного віку такі операції не потрібні то їх ніхто робити не буде. Або щоб пройти якийсь тест то в Канаді треба стати на чергу і чекати її декілька років, або якщо хочеш то плати сам, але загальна маса народу не може собі позволити такі витрати.

Чим більше вивчаю це питання тим більше протирічь знаходжу, як за так і проти.

Я не певна але мені здається що в США досить багато дуже багатих і дуже бідних. Мені так видалось що в Канаді такої великої прірви між класами нема. Я помиляюсь? Так як я гуляла Едмонтоном то мені видалось що все місто більш-менш однакове. Чи також є такий сильний поділ на бідні і багаті райони?

А доречі мені цікаво як працює профспілка в Канаді? Є таке чудо?

 

Почну свій допис з того , що це(виділене) міфи , страшилки і bullshit за перепрошенням.
Ніякі комісії за нікого не вирішують Це справа пацієнта і лікаря.І БІЛЬШЕ НІКОГО.
Черги здебільшого є в великих мегаполосах.В Торонто , Монтреалі.
Якщо черга ще не підійшла , а операція необхідна - людину відправлять в іншу провіцію.

Через це державне медичне страхування в Канаді вищі ніж в США особисті і корпоративні податки.
А також дорожчі нові автомобілі , бензин , алкоголь , тютюн.
Лікарства і медикаменти значно дешевші і тому американські пенсіонери влаштовують собі "екскурсії" до прикордонних канадських міст, попередньо озброївшись рецептами.

Лікарі теж є добрі і так собі.До доброго лікаря завжди багато людей.

В Канаді немає великої пропасті між бідними і багатими , як це є в США. І тому кажуть , що якщо людина багата в Канаді то в США вона ще багатіша. І навпаки якщо бідна в Канаді , то США ще бідніша.

Ви як були в Едмонтоні , що Ви правильно помітили.
Добрими рахуються - захід (там де є Вест Едмонтон мол ) , південь і північий -захід міста де входить St.Albert , в якому я живу.

Схід міста рахується не дуже добрий , через це що там багато державного субсидійованого житла.І тому в новинах по ТБ майже кожний день за нього згадують- стріляли , побилися і т.д.

Центр міста - давнтаун , зараз є мішаний.Побудували і ще будується багато дорогих кондомініумів і з тим самим залишилося багато ночліжок і різних hope mission для бомжів.
Тому на фоні цих кондомініумів бомжі виглядають ще бідніші.

Це нова політика нашого мера він хоче вигнати бомжів з міста і тому будує нове дороге житло.
Бомжі - це 90% індіани і 10% білі.
Навколо міста багато резервацій різних племен. В резервація сухий закон.Хто хоче бухати і колотися йде до міста і там стає бомжем.
Деколи ці індіани можуть бути агресивні , тоді вони перекривають Єловгед гайвей і місто йде з ними на переговори.
Зараз як я написав вище- новий мер бориться з ними забудовою, яка буде їм не по кишені.

В Канаді є профспілки , так само як в США Підприємство яке нараховує 28 і більше чоловік мусить мати Юнію .
Там де юнія - переважно є ОК , але буває що юнійні боси знюхаються з менджментом , то тоді починаються розборки , навіть доходило до суду.

 

Можна мені вставити свої 5 копійок?
Мій однокласник, супер-програміст і музикант, виїхав у 1992 до Канади на ПМЖ. Потім із канадським паспортом осів у Майамі.
Працював за річними контрактами у різних компаніях, заробляв непогано. Минулої осені зателефонував і радісно повідомив, що нарешті отримав постійну роботу.
Я перепитав - що це означає?
- Це робота з повним медичним страхуванням. І відразу поставив шунт у серці.
Стан його був не тяжкий, але лікарі порадили, він погодився. Через 2 тижні після операції він злітав до Канади до сина.

 

Я не хочу платити податків, тому я радше за приватну медицину, але не таку яка зараз є в Америці. Тобто вона не є погана, вона досить добра але мені багато чого не подобається через те що в Америці дуже поширено судити за все що тільки можна. Лікар пчихнув під час зустрічі з пацієнтом - СУД! Онті суди довели багато чого до абсурду, включаючи юнії.

Щодо податків. В Канаді високий податок на товари споживання і на індивідуальний заробіток, в вас вони набагато вищі ніж у нас. Це правда. І це мені не подобається.

Зате у вас нижчі податки на корпорації, лишень 25% і це сприяє тому що робочі місця залишаються в країні. В США податки на корпорації є надто високі, плюс, деякі корпорації взагалі не платять податку, як для прикладу G&E. Вони то якраз можуть платити і вони повинні платити.

Але черга є. У нас черги нема, операція робиться в той сам день або на наступний. Найбільше що нам треба було чекати на операцію, то це тиждень, бо лікар щось був занятий дуже. В нас не треба нікуди нікого відправляти, тому я не розумію чому повинна бути черга на операцію, особливо в таких місцях як Едмонтон де здається що найменше чотири великих госпіталі, а може і більше.

А на рахунок міфів і страшилок, то я не дуже певна що воно настільки міфи бо он кумасі сказали чекати на тест для дитини два роки, або якщо хоче то може йти в приватний госпіталь і платити дві тисячі готівкою, якщо хоче аби цей тест зробили вже. Малому того теста таки зробили але не в госпіталі а в школі, і ми з нею дуже упереджені до результатів славнозвісного доктора. В Америці на такий тест їй не треба було б чекати два роки, навіть з державною страхівкою в державному госпіталі. Найвище то вона б чекала кілька місяців. Я говорю лише про це.

Я вірю що у вас добрі лікарі але мені не подобається система HMO. Я не люблю іти і просити мого «сімейного» лікаря аби мене направив на якийсь тест чи до спеціаліста. Я сама вирішую до кого я хочу піти і коли, і мені цей вибір подобається.

Така система HMO напевне хоче розвинути якісь відносини з лікарем, типу як було колись коли лікар все про тебе знав не тільки в плані медичному а й загально-людському, щось на рахунок друга сім’ї. В великих містах Америки цьому дуже важко прижитись, бо люди дуже сильні індивідуалісти, хоча до лікарів бігати люблять.

О! Там справді дуже гарний район. І сам мол досить цікавий, нам було незвично бачити льодяний каток поряд з закритим басейном, де люди бавились і «загоряли». Враховуючи що ми були в Едмонтоні в Січні місяці. На дворі -22 цельсія а тут всі на голяса. Класна споруда.

---------- Додано в 14:15 ---------- Попередній допис був написаний в 14:07 ----------

Юнії/профспілки як вони були задумані в оригіналі є добрі і дуже потрібні, бо треба щоб був хтось хто захищатиме працівника від надто зажерливого працедавця. Це потрібно. Не знаю як в Канаді, але в США юнії вже давно не виконують тої функції яка була в них закладена. Знаю, бо чоловік працює в такій фірмі і платить професійні внески.

Єдене що я маю проти Юній, то це те що вони тиснуть і вимагають певних пільг які вже просто не потрібні і через ті юнії робиться велика прірва в держ бюджеті. В нас в основному юнії є на всі державні служби. Всетаки забагато держ службовців в Америці. Треба скорочувати держвний апарат.

 

Правда.Міфи і страшилки.
Нікого ТРЕТЬОГО , тобто посередника , між пацєнтом і лікарем немає.
Якщо операція життєво-необхідна , або запізнення може привести до інвалідності її зроблять негайно.
Якщо це not emergency elective surgery є waiting list.Для кожної провінції він свій.

Недавно новий Міністер Здоровя Альберти пан Гвоздецький говорив що по провінції він не перевищує 18 тижнів.
А також 4 години в emergency room.Це звичано стосується пацієнтів яким нічого не загрожує.
Чи це правда? Незнаю.Не перевіряв.

Зі свого досвіду можу сказати. Він в мене не такий великий.Мені робили 2 невеликі операції на нозі в різний період часу.
На кожну з них я чекав не більше тижня.
В моєї малої є алергія на пінатс.Ми 2 рази на рік ходимо з нею до алерголога.
Тільки перший ознайомчий апойтмент був на місяць з запізненням ,всі решта згідно графіку.

Ви не хочете платити більших податків, я теж не хочу .
Але я не знаю чи я би проміняв менші податки на це щоб за себе платити після кожного візиту до лікаря.
В такому випадку найкраще бути багатим і здоровим - це само собою.

Або якщо хворим - то бідним.
Їздити на старій поржавленій машині і нічого свого не мати, щоб держава покрила всі розходи.

Але найгірше бути посередині , коли рахунки за лікування набирають таких розмірів що треба продавати хату і гарантії на позитивний результат ніхто не дає.
Це не страшилки - це епізоти правдивих історій з передачі Oprah Winfrey Show .
Тут ще можна згадати фільм Michael Moore - Sicko

 

Та які страшилки, це правда. Ми так живемо. Ті хто по-середині то тим найбільше дістається. Тому люди до часу поки підуть на пенсію позбуваються всіх речей якими вони володіють - хату, пенсійний фонд, ітд. ітп. У нас є така річ як трасти, і вони робляться вже в віці 50 років, щоб заким дожую до пенсії нічого не мати, а відповідно і не опинитись в ситуації коли в тебе все відберуть.

Тобто ось цьому можна спокійно запобігти, тільки треба планувати на перед. А якщо не планувати то можна пролетіти дуже кльово.

Я ітак плачу жахливо-великі податки на землю і хату, такі що ви напевне в себе точно не платите. Але користі з тих податків я не бачу. Я тільки бачу що державний апарат в нашому штаті жахливо-великий і користі з них мало. З моєї зарплати беруть достатньо податків як і з вашої, тільки різниця що повернення (не безпосередні гроші в руки) я з них маю набагато менше.

Всетаки чим більше живу в цій країні тим більше переконуюсь що республіканці це те що тут потрібно. Демократи лишень розкрадають країну на кавальчики. Ззовні може здаватись що демократи це добро, але нажаль це дуже велике зло для країни і для індивідуума. Пережила три різні влади, і єдина добра, це коли керують республіканці. І можете мене закидувати капцями і каменями і казати який Буш був поганий.

Я волію «поганого» Буша, ніж «доброго» Обаму!!!

 

Я це все знаю...все це так і є...тому моя сестра тримає і регулярно відновлює канадський паспорт , жиючи в США більше часу ніж в Канаді.

Мої tax properties напевно що нижчі як Ваші але тільки через це що Нью Йорк і Альберта це різні "вагові категорії".
Бо будь це Онтаріо-GTA (Greater Toronto Area) я би платив більше Вашого.

А взагалі-то США добра , держава.Канаді дуже повезло з сусідом і впевнений що США теж саме.

Після спадів є підйоми.
Часи Кенеді (це зараз він великий демократ) були такі самі , якщо не гірші.
Такий самий був в Канаді Пьєр Трюдо - він на додаток правда був великий оригінал - ходив на засідання Парламенту в сандалях і коли приїхав в Москву , це була зима , то кидав в памятник Лєніна сніжки