Доля чи вибір?

знов ж таки....
Про вибір...
Недавно загинула дівчинка...13 років...
переходила дорогу,машина не зупинилась..на переході...
В неї була легка форма ДЦП,батьки чи не вперше пустили її саму...
Вибір?
Доля?
Розплата за гріхи?
Так МАЛО СТАТИСЯ.

 

Можливо доля, а можливо й Воля. Важко сказати.

 

Вибір...
Якби батько зміг,як завжди відвести її на заняття..
якби машина їхала чуть повільніше...
якби ..
якби...
якби..
Але сталося те,що сталося,тоді.коли сталося...

 

Гм... про що й кажу. Є доля і є вибір. Коли людина помирає у певний вік - то не вибір, а доля, за вийнятком певно самогубства.
Як каже мій знайомий лікар, це не хвороба, це доля.
Людина, яка не має стати президентом, то вона ніколи ним не стане і це є доля, але якщо людина - злодій, то навіть якщо у долі перебачено стати президентом, то вона ним буде, а стати при тому злодієм може, бо то її вільний вибір.

 

Якщо людині написано на долі вчинити самогубство - вона його вчинить...
Якщо стати президентом - стане...

 

Ой, ну так же жити скучно.
Я рахую, що людина ше тоже сама шось робить.
От я в Роздобудько недавно прочитала в книжці "все, що я хотіла сьогодні", що кожна людина кожного дня дістає різні шанси, але всі тіпа чекають на шось сильно велике, а шанси махонькі і ми їх того не замічаєм, а якшо їх зложити в одну цепочку, якщо вийде, то і буде один великий шанс. :girl_in_dreams:А якщо ми всі як лампочки на ялинці, шо хтось вижче включив і всі світимся, радуємся, пока не перегорим, так то дуууууууже скучно так жити. Чесне слово, я би так жити не хотіла.

 

Людині у долю не може бути записаний сам гріх.

Я в це не вірю.

 

Пан Михайло, ви молодець! Абсолютно мудро сказано!
Я тоже так думаю шо не може. І ше думаю, шо Бог і так завжди дасть людині хоть один шанс себе не вбити або просто змінити хоть шось.

 

А я впевнений...
якщо "вінець природи" приречений загинути від цегли,що впаде на голову,він таки від неї загине...

 

від цегли - то може бути доля, чи від авто.... то є доля. АЛЕ від самогубства - ні, то не доля, то - вибір.

з людиною можуть траплятися різні біди, але все це є повороти долі у певній мірі, а от моє відношення, сприйняття, реакція - то не доля, то те, за що я відповідатиму перед Богом.

 

А вам не приходилось чути про випадки, коли люди чудом не помирали. Відходили на крок і за ними падала цегла, або хтось кудась покликав, а там гілка з дерева впала, де вона стояли, на мого тата колись мало півбалкона звалитись, а він задивився на вітрину і в ту секунду був на пару метрів дальше, а якби не дивився не було би його. На мою сестру тоже колись чуть молоток не впав і чудом спаслася. Прям мимо неї пролетів. А 2-3 см чуть в іншу сторону і тоже би сестри в мене не було. Всяке ж буває. Я вірю шо ми маєм ангелів, шо від нас всьо або багато шо відводять, як зонтики.

 

Правильно.
бо так МАЛО БУТИ.
бо так заплановано...
і це не вибір...
Людина не може уникнути СВОЄЇ ДОЛІ.

 

Це не вибір, бо ніхто б для себе такого не бажав.
Це не доля, бо цього могло б і не бути.
Розплата за чиї гріхи? Хіба за гріх водія, який порушив правила руху перевищуючи швидкість.
Так не мусіло статись. Якщо людину збили на переході, то винен водій, якщо посеред дороги, сам винен, що перебігав між автівками. І нідочого тут доля та призначення. Виходить ми просто маріонетки, яким навіть думати не варто, не варто про щось взагалі турбуватись. Що має бути, того не минути, так?

 

Думаєш,що по іншому?
Я впевнений.що кожен наш рух.від народження і до смерті спланований і відомий..
Але не нам...

 

Я в це вірю. Особливо, коли дивлюсь як люди у великій біді не опускають руки, шукають вихід із ситуації, що склалась, коли не здаються. Розумієш, про що я? Якщо людина не пускає у серце відчай, то що би не говорила навіть вона сама, десь у глибині душі є надія на те, що не все запрограмоване, що на щось та й можна вплинути і змінити.

 

Я ж кажу

Тому й в нас є ілюзія
Тому й боремся...
Але все є...як ПОВИННО БУТИ,

 

Я думаю, що Зануда і Ромко ставлять питання трохи некоректно: або доля, або вибір.
На мій погляд, є доленосні події, а є вибір. Наприклад, якщо людині призначено прожити 70 років, чи 100, то вона їх проживе. Це є доля, але й тут можна говорити умовно доля, бо людині шось встрілило і пішла і викинулася з 10-го поверху, а то вже вибір.
Доля - то широка дорога, з поворотами, з ямами і т.д, а реальне життя - то стежинка, по якій ми йдемо і яка проходить по цій широкій дорозі. Ми можеио обирати шлях тої стежинки, напрямки руху, обминати шось і т.д, але в межах тої широкої дороги. Для кожної людини Бог приготував найдосконалішу стежинку в межах тої дороги, а людина йде своєю. І чим ближче ті дві стежинки - тим ближче ми живемо за Божим законом, а чим далі - тим далі від Бога.
Не можна сказати, що долі нема, бо є смерть, є війни, які давно передбачені пророками, але разом з тим є ті межі, на які людина може впливати, ті межі - то широка дорога, людина лише вибирає стежинку.

 

Якщо людині призначено прожити 100 років,то вона їх проживе,хоч би й 100 разів викидалась з 10 поверху.

 

Якщо людина буде жити з Богом, прислуховуватись до внутрішнього сумління і намагатись виконувати те, що каже Бог, то вона ніколи не викинеться з 10-го поверху і проживе стільки, скільки їй призначено Богом. Якщо людина не дотримується вищезгаданого, то потрапляє під вплив темних сил, які провокують та спокошують її на негативні поступки та дії, тоді це не буде доля. а саме справжнє самогубство, внаслідок відходу від Божих принципів.

 

о, блін... скільки би термінаторів би було серед нас.........
а якщо людина самогубство вирішила зробити і кинутися під поїзд і їй перерізало шию, а має ше жити та людина.... страшно подумати.... таке зустріти на вулиці, нє?