Доля чи вибір?

Людина сама вибирає свою долю, але тільки з тих варіантів, які їй надаються долею.

 

маленька поправка.
Людина сама вибирає свою долю, але тільки з тих наданих долею варіантів, які їй вдалося побачити і якими вдалося скористатися.

 

чуть мозок собі не скрутив))))

цікаве питання...

---------- Додано в 15:41 ---------- Попередній допис був написаний в 15:40 ----------

не зовсім поняв.... закручено вийшло.... масло масляне...

 

я би сказав, що це означає бути незадоволеним кимось чи чимось...
наприклад, дитина розбила вазу можна накричати на неї, але це в даний момент нічого не поміняє... це вже сталося...

тобто неприйняття долі відбувається в момент негативних емоцій( гніву, ненависті, образи)..

неприйняти те що ще не відбулося не можна... можна не прийняти те що зараз відбувається або що відбулося...

а оскільки минуле не змінити, то можна міняти тільки те що відбувається тепер...

---------- Додано в 21:17 ---------- Попередній допис був написаний в 21:04 ----------

і який звідси висновок?

 

..а хтозна який.. мабуть, намагатися не створювати додаткових проблем (із собою) своїм близьким/ближнім/друзям в результаті свого служіння ще іншим ближнім.. відповідати за наслідки своїх вчинків, не перекладаючи їх на чужі плечі.

 

але при цьому пінгвіни в африці будуть недовольні... шо за ними не доглядають...

бо не чинення добра це те ж зло, чи ні?

 

Щодо відповідальності, звичайно, погоджуюсь. Тому питання і є "що я можу зробити?" а не "що повинні віддати чи посвятити мої рідні та друзі?". Справжнє служіння не у поодиноких доброчинних вчинках, а у звичайному щоденному житті: в сім'ї, родині, на роботі, у своєму місті...
Наші рідні та друзі тому і наші, дані нам Богом, щоб ми їх любили і дбали про них.
І для доброчинності чи волонтирства зовсім не обов'язково їхати в Африку... можна знайти багато можливостей у власному місті... Нагода просто допомогти незнайомим людям приходить щодня.
І у цьому зовсім не мусить виникати протиріччя з піклуванням про свою сім'ю, скоріше навпаки.

 

Цікаво, що відповідь на це є у сьогоднішньому читанні.
"Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, - не того, чого не має.
Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність: щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність, як написано: "Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, - не мав нестачі." (2 Кор.8:7-15)

 

Інколи найкращою турботою про рідних є турбота про себе, як не парадоксально звучить.. Бо чим менше нам потрібна чиясь допомога (бо піклуємося про себе самі і не допускаємо до крайності чи халепи) - тим легше з нами друзям і рідним.

 

Дбати про себе, звичайно, також потрібно... Та іноді саме доля ставить людину у положення коли вона потребує допомоги інших людей...
можливо для того, щоб вона змогла відчути чиюсь любов і піклування, а також була більш чутливою до потреб інших.

 

Коли людина не знає про долю (наприклад в дитинстві), то коли цікавиться чим питанням, перед нею постають 3 варіанти:
1) людина сама вибирає свою долю;
2) доля це те, що обов"язково станеться з людиною;
3) доля - це злий рок (мало того, що її змінити не можливо, так й те що буде відбуватись, то не на користь людині).
І от перед тим, як визначити, що ж таке доля, людина робить вибір. А це значить, що навіть долю, людина вибирає (вибирає серед всіх можливих варіантів). А якщо це так, то доля - це вибір, а якщо вибір, то залежить від людини (навіть коли людина обере, що її долю неможливо мінять - так і буде, бо людина сама вирішила, як повинно бути).

 

Який би вибір не зробила дитина, народжена без руки - рука в неї не відросте.
Те, що з людьми відбувається до досягнення ними 10 років, дуже впливає на їх майбутнє життя - а ДО цього моменту мало хто з дітей замислюється над тим що таке доля, особливо живучи серед прагматиків, не схильних до філософствувань вголос.
Тобто, долю дітей вирішують не вони - а хто, що?

 

людина складається з атомів і молекул... а їх параметри де були закладені? якщо за теорією вибуху, то якраз тоді і всі наші дії це якраз результат того вибуху...
причиною кожного процесу нехай був вибух, але тоді і причиною виникнення розуму в людей теж був вибух і саме ті навколишні параметри сформували те як людина думала і так далі... тобто ми як схема в великому механізмі тікаємо....
тобто якби хтось міг прорахувати результат тієї взаємодії то він міг би сказати, що буде в наступний момент.... з такої позиції - людина це механістична істота, яка немає ніякого вибору... він вже наперед закладений...

є ще інша точка зору...

 

Як це не вони? Я в 7 років починав палити і я вирішував що мені робить (в тих моментах, де я усвідомлював вибір). Навіть з дитячого садку пам"ятаю, що завжди вибирав чим зайнятись: чи Петрику заїхать в пику чи машинку покатать. Коли перед малою дитиною років 2-3 покласти апельсин і яблуко, то вона сама вибирає, що їй хочеться. Іноді бере навіть обидва фрукти)) Якщо запитати, що вона буде чи чай чи сок, то також дитина вибере. Просто її вибір може бути не свідомим, а на рівні сіюхвилинних бажань. Але одне іншому не заважає: дитина продовжує вибирати.

Рука - не відросте. А от жити в стражданнях чи в радості, дитина зможе вибрать.

http://www.youtube.com/watch?v=hYpIDjkMKMc

Хоть замислюйся, хоть ні, а вибір присутній щосекунди. Людина може вдихнуть повітря, а може його затримать. В будь-яку секунду я можу чимось зайнятись, наприклад, встать і поприсідати, повіджиматись від підлоги або підти випить 100 грам горілки. Я обираю, а не хтось інший.

Їх параметри не закладені. Коли будівельники будують будинок, то він має певні властивості: висоту, площу, кількість стін і т.д. але будинок не планується бути знесеним, наприклад, терористичним актом. Або коли розробляють автомобіль, він має певну швидкість, певні розміри, певні примочки, але не розробляється для того, щоб в точний час він врізався в іншу автівку. Після того як не живий об"єкт створений, то за нього відповідає його господар, а після того, як жива істота створена і має свідомість, то вона сама за себе відповідає (от чому, напевно, віруючі люди вірять в бога, бо самі не хочуть визнавати власної свободи, яка покладе на них відповідальність. Куди легше перекласти відповідальність на бога чи на ближнього )

Я мало знайомий з даною теорію, проте знаю, що він стався не згідно якогось плану, а згідно збігу обставин та умов. А це значить, що все можливо. А отже, вибір завжди є.
Якщо я можу контролювати те, що я роблю в цю секунду, то чому ж я не можу контролювати те, що я буду робити на протязі всього життя.

 

Це не вибір долі.

і що це дає?.. які з цього будуть наслідки - Ви сказати напевне не можете. То який же це "вибір долі"?.. Хіба що вибір всліпу.
Так як не міг знати самовпевнений герой повісті М.Булгакова , що Аннушка вже розлила олію, коли запевняв що увечері він буде там-то і там-то.

Як зробити щоб бути щасливим кожну мить за будь-яких обставин - це одне питання, і тут цілком вірно:

- правда, щодо дітей, то їх вибір теж обумовлений оточенням (яке дає любов чи не дає), вродженим темпераментом (сангвінік чи меланхолік), генами (дід був вояком чи дезертиром) і ще купою факторів які діють на формування особистості чи на поведінку дітей - поки вони ще діти.

"Жити щасливо при будь-якій долі" - це питання того як прийняти дану вже (не обрану, а дану) долю.
А в якому місці вона створюється і наскільки залежна від наших здобутків, чи це

- чи її самонадіяність знаходить (буває, і не рідко) чи не знаходить (високо літають - сильно падають - теж буває) підкріплення в реальності - це інше питання.

Тому що не все на планеті Земля Вам підвладне. Японці теж були впевнені що все врахували. І більшість людей роблять все можливе щоб контролювати і щоб все було так як вони прагнуть - та не все їм підвладне і їх зусиллям. Є фатум, стихія, збіг обставин - і щоб це сталося чи не сталося, людям доводиться виходити на "містичний" рівень, де щось залежить і від "Світу", зовнішнього- а не тільки від них і їх внутрішнього.

 

звісно. Це вибір людини. Долі не існує для тих, хто її не обирає.

Можу. Якщо я буду присідать і віджиматись від підлоги, то я не стану хворіти алкоголізмом. Чи це не очевидно?

Елементарний, я можу уникнути того, що сам засуджую.

Круто, мабуть, приводити приклади з художньої літератури. Мало того, що цього не було в реальності, так це ще й фантастика. Я тоді скажу так, що Нео в Матриці зумів змінити долю, а значить кожен зможе.

Я вам більше скажу, більшість виборів більшості людей - це результат обумовлений оточенням. Бо саме оточення, показує варіанти. Лиш мала частина людей може сама придумувати ці варіанти (я, наприклад, не можу придумувати варіанти, зате можу вибирати з того, що є).

не погоджуюсь. Назвіть що б ви хотіли і назвіть реальну причину, чому ви того не досягли. Невже не було ніяких варіантів, можливостей? Ні, вони були, але ви просто забили, бо подумали що то або "не ваше", або "тяжке".
Даної долі немає для тих, хто звик обирати. Якщо вас повністю влаштовує життєва ситуація, можете її не міняти і вірити в долю. Мене це не влаштовувало років 10 свідомого життя, тому і ставалось так, як я обирав.

Вона створюється від наших здобутків. Як стежка виникає під ногами йдучої людини. Тільки в однієї людини, яка повністю усвідомлює свою свободу і відповідальність ця дорога пряма, а в людини, яка звикла перекладати відповідальність на бога, а свободу вибору на долю - дорога крива. І замість того, щоб прийти з пункту А в пункт Б, людина блукає по своїй доленосній стежці і зачасту не доходить взагалі до пункту призначення, змінюючи його на півдорозі.

мені підвладне моє життя. Нащо мені влада над всією планетою? І коли постає вибір між амфетаміном чи кокаїном, то я йду додому, а не продовжую "гуляти" (я якось магічним способом визначив, що доля наркомана - не моя)
Все контролювати не можливо. Але те що стається, то є наслідок діяльності чогось. В тих самих японців АЕС не просто так взяла і вибухнула (бо доля в неї така), а в результаті землетрусу. Чи, по вашому, землетруси виникають тільки внаслідок доленосних збігів?
Я так скажу, якщо не хочеш померти від виверження вулкану, то не селись біля нього. Кожен має вибір і може впливати на ситуацію.
П.С. Чи є в когось доля, померти при авіакатастрофі? Якщо є така доля в когось, то варто йому сказать про це, як він стане безсмертним (бо не стане літать літаками)? Можу закластись, що якщо він в руці витягне чеку з ф1 і покладе собі до кишені, то від нього мокрого місця не лишиться. (по при магічну долю, померти в літаку)

 

якби та дитина було в повному вакуумі без всяких там полей, які на на неї діють, то так це був би її вибір.... а так вона залежна від тих умов, в яких вона виросла...

вибір кожного залежить від всяких дрібниць... не було б тієї дрібниці, мухи в борщі і ти б той борщ напевне б доїв до кінця, а так навряд...
вибір кожного залежить від кожного і формально ти маєш вибір як має вибір кулька, перед якою щойно закотилася інша кулька в дірку і тепер для першої лишилося тільки дві дірки і два варіанти вибору...або взагалі одна дірка...
ну а в тебе є трохи більше варіантів для вибору, але всі вони принципово визначені наперед і не тобою, а просто так склалося в той момент... в ту секунду...

давай спочатку...де не згідний поправляй..
давай візьмемо теорію вибуху... якщо вона тобі не подобається то підбери іншу або інший початок..
після взриву все підчинялося фізичним законам чи ні?
всі частинки...сформували зірки і планети, так?
воно все там підчинялося фізичним законам чи ні?
вони могли здійснювати вибір? напевне ще ні...
далі розглядаємо все що відбувається в комплексі, а не відірвано....
людина якимось чином створилася.. нехай за теорією еволюції чи якось так...
на тому всьому періоді фізичні закони(хімічні, теплові, світло, електро-магнітні чинники) впливали повністю чи було щось що ними не регулювалося?
в який момент людина отримала вибір?
навіть свідомість була сформована в результаті дії фізичних законів і все середовище навколо неї формувало досвід, а значить реакцію...
тобто якби було інше середовище то і свідомість була б іншою...і інші реакції...
весь вміст переживань, емоцій, знань був даний з попереднього...
може бачив гру життя? так от тут таке саме? чи ні?
на все впливав попередній етап... а попередній етап теж ніяк не вибирався.... і так до початку... де і міг бути вибір...

---------- Додано в 21:08 ---------- Попередній допис був написаний в 21:00 ----------

це до речі, була позиція Ромка, тільки початком був Бог, але Ромко до кінця її зрозуміло так і не пояснив...

 

не хочу я вступати в дебати про винекнення всесвіту чи людини. Я не знаю відповіді, як все то було, але маю спостережливість і знаю, що іноді те що можливо примінить для однієї ситуації, можливо також примінять для інших.
Так от, візьми Декартову систему координат і тицни олівцем туди. Ота точка, то є твій вибір. Він може бути нічим не оснований, але зроблений тобою. Щосекунди ти робиш такий вибір, ти можеш це не усвідомлювати, але це так. Це можна порівняти з "загадай число від 0 до 100". Те що ти задумав, то є твій вибір. Так, він є випадковим, але якби я не спитав, ти б не зробив вибору. Всі твої прагнення і бажання втілюються в життя. Коли людина ниє, що в неї немає здоров"я, то вона постійно хворіє (бо вона постійно звертає увагу на хворобливість). Коли людина весь час думає про гроші, вона їх отримує. За роки свого існування я помітив просту річ: з людиною не стається те, про що б вона ніколи не могла подумать. І в мене виникає питання, якщо з людиною трапляється те, про що вона думає, то чи не свідчить це про те, що людина своїми думками обирає долю? Можливо не тільки думками, а бажаннями, намірами і т.д. але факт вибору явно присутній.

 

точка, яка біжить по графіку якоїсь функції точно так само може сказати... ось я шойно ступила сюди...

а думки звідки беруться... може тільки тре знайти якусь функцію?

 

Думки - наслідок діяльності нейронів.