Доля чи вибір?

недавно почув таку інформацію:
у нашому житті доля (фатум, карма) складає близько 70-75%, це те, чого ми уникнути не можемо. Все решта - вибір, можливість обирати запропоновані варіанти. Зростання можливості вибору можливе виключно у зв"язку із духовним прогресом. Хто ж деградує духовно, вторачає навть початкові показники вибору ("коридор звужується").
В принципі, навіть можливість самогубства людини також може бути початково закладеною в долю.

 

А джерело можна відшукати?

 

те, про що ви пишете на 100%, також має купу винятків. Фактично, в цьому світі все залежить від бажань душі (ЯКЩО ВІДШТОВХУВАТИСЯ від "циркуляції і кругообігу душ у природі"). Місце народження, сім"я, час - це ті обставини, які ми самі програмуємо нашими бажаннями.
а якщо вже говорити про вашу наступну тезу, то тут також багато зауважень. Відповідно до тієї ж теорії, не обов"язково душа приходить на Землю, вона вже може бути тут. Знання в душі затирається не відразу, а поступово. У лоні матері душа ще все добре пам"ятає, але десь у 7 місяці наступає переломний момент, коли починається процес затирання. Остаточно закінчується цей процес десь у віці 3-4 років, коли у дитини розвивається фантазія. Чув, що є методики, які дозволяють у дитини до 3 років розпитати про її попереднє втілення.

нічого у цьому світі не може бути без Його волі Він - причина всіх причин.
Неприйняття Божої волі - це, з одного боку, може трактуватися, як неприйняття найкоротшого і найкращого для нас шляху, однак автор УСІХ шляхів - Він
З другого, неприйняття Божої волі - це, можливо, неприйняття волі людини, яка начебто знає, що саме є волею Бога.
Як на мене, на все Божа воля... і це означає, що є купа шляхів, даних Ним мені особисто. Я ж можу (в окремих випадках) обирати, яким мені піти... Відповідно, помилитися у вселенському вимірі я не можу, бо днаково прийду до Нього, питання тільки в тому коли і чере які випробування.

 

Джерело хотів співставити з християнством. (чомусь усе вимірюю лише з точки зору християнства )

 

ггггггггг... нема такого слова в українській літературній мові
є "порівняти" ...але то таке...

 

Як я завжди кажу - буде!

 

Мої спостереження такі. Є люди, які кидаються усюди, хочуть використати усі можливості, активні, вірять в те, що створюють свою долю своїми руками. Але успіху так і не досягають. Ну щось вічно заважає їм. А є такі, що пливуть по течії, нікуди не поспішають, а тут раз - відбулась якась випадковість, збіг обставин і успіх сам потрапив їм у руки. А є випадки, коли взаємопов’язано: трудився – отримав результат. Важко сказати є доля, чи ми її самі створюємо. Напевно, як у співвідношенні: на 5 закономірностей припадає 3 випадковості.
А от щодо переживань, душевного неспокою, то напевно вони нам посилаються «зверху». Того і кажуть: «Багаті теж плачуть».

 

Доля нам дає вибір, і не буває ситуацій щоб його не було

 

вибір то є, але деякі вибори ми не хочемо робити і тому кажемо, що вибору немає...

 

З людиною НІКОЛИ не трапляються ситуації, про які б вона НІКОЛИ не думала. Хтось помічав це? Тільки ти чогось боїшся (думаєш постійно про це) - опа, і воно відбулося. Тільки щось захочеш - помічаєш, що все навкруги сприяє твоєму бажання (або заважає, дивлячись як думаєш). Наша "доля" - це думки, які ми обираємо. Винахідник робить винахід, бо він постійно обдумує щось, якби він не думав, то нічого б не відбулося (Ньютон не єдиний в світі чоловік, якому щось впало на голову).

Ось цікавий діалог...Точніше монолог.
Релігія...Все станеться так, як заплановано богом. Твоє життя страждання. Долю неможна змінити (це ідельні стереотипи для контролю натовпу). Якщо чимось невдоволений - не треба нічого робить...така от в тебе доля, а її не зміниш. А в мене доля багатої людини, яка живе повністю в достатку (завдяки таким бовдурам як ти), яка досягає поставлених цілей і живе на повну. Хоч ми й родились однаковими в однакових умовах, але це ж нічого не значить, бог все вирішив. І поки ти длубався в носі, відпочивав в парку з бутилкою пива, я закінчив університет і знайшов пристижну роботу. В тебе просто доля така...доля робітника, який буде працювать за копійки, а вечорами топить проблеми в алкоголі. Життя просто не справедливе і не дає шансу таким як ти. (Мені теж не давало, але я сам взяв, але про це кразе промовчать)

А чи помічав хтось, що в нещасті живуть тільки ті, хто вірить в долю і в те, що неможна нічого змінити? З власного досвіду скажу, що не знаю ні одної щасливої людини, яка б вірила в долю.
В Пауло Коельо є цікава розповідь про слона, якого з дитинства прив"язували за ногу до здоровенного дерева, і як він не намагався вирватись, він ніяк цього зробити не міг. І коли він виріс, його почали прив"язувать ниткою до жердини, яка могла впасти від вітру. Але він покірно стояв, бо з дитинства знав, що вирваться не реально. Так і людина, з дитинства релігія/бог/доля не дають їй вирватись.

 

Я вірю в долю і вважаю себе достатньо щасливою людиною. Позитивні речі, що трапляються в житті - це доля, негативні - теж доля.
"Боже! Дай мені душевний спокій прийняти те, що не можу змінити; силу змінити те, що можу змінити і мудрість відрізнити перше від другого"

 

А віра в долю з чим пов"язана? Це власний вибір, чи результат соціального виховання?
Наприклад, коли в колі християнських традицій виростає людина і каже, що вона хоче бути буддистом, то тут все ясно - людина робить свій вибір. А коли родичі, друзі і знайомі - всі навколо розказують і вірять в долю, то це не вибір, а підтримка обраного кимось стилю життя.

 

Щоб бути щасливим, треба вибрати для себе комфортне середовище. За це, інколи, треба дорого заплатити. Але, можливо, це того варте, а можливо ні.

 

взагалі логічно. Я теж вважаю, що віра в долю є доволі небезпечною для людини.

правда, я не питала в своїх щасливих і нещасливих товаришів, чи вірять вони в долю. Я в долю не вірю і відносно щаслива.Чи можу судити по собі? .

 

Яким же чином? І як так точно оприділить, чи то бог дає, чи нє?

 

У отця запитайте. Він точно знає

 

Я фарбую паркан. Мені треба кісточку опустить фарбу і махнуть рукою вгору і вниз. Де тут участь бога?
Мені треба вибрати колір: зелений чи синій буде паркан. Я люблю зелений, бо це колір життя. Я йду в магазин і купую зелену фарбу. Де тут участь бога?
Чи бог не бере участі у повсякденному житті? Як працює алгоритм бога?

---------- Додано в 20:53 ---------- Попередній допис був написаний в 20:52 ----------

отець скаже так, як він думає або так, як захоче шоб я думав. А як власноруч оприділить?