Доля чи вибір?

Хто такий Бог? Візьмем за аксіому слова з молитви:"Творець всього видимого і невидимого".На хвильку увімкни уяву,Левко. У видимому(візуально,з допомогою різних технічних засобів і наукових досліджень) Всесвіті мільярди Метагалактик,в кожній з яких мільярди Галактик,в кожній з яких мїльярди зірок і планетних систем. А невидимий світ... Цілко припускаю існування інших вимірів,зі своїми всесвітами,паралельних світів... Не виключено,що наш Всесвіт - кварк...елементарна частинка чогось більшого... І ВСЕ ЦЕ СТВОРЕНЕ БОГОМ. На одній мізерній порошинці(на фоні вищеописаного) живе вид істот,що називають себе вінцями Господнього творіння і улюбленими Його дітьми... Хоча...це питання не знань...а Віри. Ми не знаєм практично нічого. Всі "наукові відкриття" робились або волею Випадку(Божого провидіння),або прямо давались Господом на блюдечку(таблиця Мєндєлєєва). Ми не знаєм,для чого даються страждання,любов,муки,щастя,за якими критеріями одні мають щасливе,успішне життя,широку пряму дорогу...а шлях інших - покручена стежина між терновими кущами. Тільки не треба цитат....просто оглянись навколо...

 

Класно сказав.

 

І якщо уявити, що ті мільярди галактик з зірками, планетами і іншими матеріальними тілами становлять всього 4-5% всесвіту. На невидимі темну енергію і темну матерію припадає 95-96%, то є від чого голові закрутитися!

---------- Додано в 13:20 ---------- Попередній допис був написаний в 13:13 ----------

І якщо на все подивитися і добре подумати, то які геніальними словами видається початок Псалма 13 - Сказав дурень в серці своєму - нема Бога.

 

А,якщо розвинути думку далі,то... Цілком припускаю,що всі світи,герої,життєві колізії,створені письменниками,поетами...казкарями,художниками...людьми,про яких кажуть,що в них є іскра Божа...реально існують. В паралельних світах,інших вимірах того...невидимого світу. А скільки було створено за всю історію людства....і шедеврів,і талановитих речей...одні увійшли в історію людства...інші залишились невідомимии,знищеними... Але:"Рукописи не горять"... Все,до чого може дотягнутись думка - існує. Заперечувати це,лише тому,що не знайшлось підходящої цитати з СП,або тому,що "це не доведено наукою" - звичайна обмеженість,ІМНО. Наостанок приведу і я цитату:" Спершу було СЛОВО...і СЛОВО було БОГ..." Сорі за офтоп...

 

Бог добре відноситься до різних мов-як і до російської і так і до української. Так чому би і вам не відноситися так само?

---------- Додано в 17:12 ---------- Попередній допис був написаний в 17:11 ----------

Я повністю згідна.

 

Ой! "Напевно", то є моє улюблене слово. Чесно. Незнаю чому в українській мові воно має таке забарвлення і використовується часто тоді, коли людина не впевнена у тому про що каже на 100%, але насправді, то не так. І це чудово видно у польській мові, де слово напевно використовується згідно свого значення, тобто "ТАК, 100% так, вєрняк!"
Тому, якщо сказано у Писанні "напевно помрете", то так воно і буде, не сумнівайтесь.

 

В любій церкві є люди релігійні а є віруючі. (Це плевела і пшениця)
Наше спілкування на форумі обмежено і відноситься більш до теорії. Єдине, чим ми можемо допомогти реально один одному-це молитвою.
Ви звинувачуєте суботників і свідків, що ми просто захищаємо свою релігію. Можливо що захищаємо. Але моя мета наприклад інакша. Ви можете думати як завгодно, але мені би хотілося щоб очі нас всіх на форумі(духовні очі) були відкритими, щоб люди дізналися про деякі біблійні істини не прикрашені обрядами , не намагалися заслужити спасіння своїми вчинками , більше задумалися про своє духовне життя.

 

Ги.
А підтримка?

 

Та то щось все вивернуте і перевернуте. Людина істота духовно-тілесна. Ми повинні дбати і за душу і за тіло, і не тільки за власну душу і власне тіло, але й наших ближніх.
Намірено, цілеспрямовано, з постійною думкою про те, чи всі наші "духовні потуги" заслуговують на спасіння, ми зведемо до нуля наш шанс на Цірство небесне.
Якщо в людині закладені основи християнського життя, то вона повинна жити так, щоб все гармонійно "співпрацювало" на рівні підсвідомості. Бути хорошою людиною, добрим християнином, то не означає зосередитись на духовному, а поєднувати все те, що робить нас людьми і намагатись нести людям добро.

 

Якраз мене, Ромку, те і вразило і вражає досі, що Бог Творець "мільярдів Метагалактик, в кожній з яких мільярди Галактик,в кожній з яких мїльярди зірок і планетних систем", плюс невидимий світ...!!!!
І при тому всьому Він мене назвав Своєю дитинкою, своїм сином і більше того спадкоємцем цього всього видимого і невидимого світу в Ісусі Христі. Він за мене, а не про ти мене! Його думки тільки про мене! Хто мене торкається, написано, що торкається зіниці Ока Його...! Він взяв на Себе, мою бідність, нестаток, усяке прокляття і хворобу, а натомість подарував достаток, процвітання, здоров"я... у Христі Ісусі!!!! Все це дається по тільки по вірі.

Шанс стати Його дитиною і отримати таку долю має кожна жива людина, котра розкається і прийме Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя.

Все це написано у Його Посланні до людей. Кожну свою фразу я би міг підтвердити цитатою з Його Слова, але ти просив без цитат, тому не буду... Хоча шкода, просто, без цього не зможе прийти віра, котра як написано, приходить через слухання Слова Божого, іншого шляху для того щоб прийшла віра нема...

 

Згідний з усім цілковито, Левку. Але повірити в Христа, стати його дитиною,
повністю підкоритися його волі ще не означає, що нас чекає рай на землі.
Я люблю проповіді Джоела Остіна з Лейквуд Черч але на жаль там трохи забагато ідилії. Насправді життя трохи інше. Бо це ще не означає, що в
наших сімях буде лубочна картина, ми будемо здорові, знайдемо добру роботу а в лотерею відразу виграємо мільйон. Друга справа, коли я довірюсь Богу, а в житті буде каскад катастроф, я буду менше перейматися, бо буду знати, що я під контролем Бога, і він з якоюсь метою допустив випробування.
У всьому Новому Заповіті мабуть нема людини ближчої до Бога ніж Павло.
Він постійно спілкувався з Богом. Але що він переніс в своєму фізичному житті - почитайте в його листах. Навіть мав якусь хворобу, просив Христа звільнити його від неї. Але Христос чомусь залишив цю проблему до кінця Павлового життя.
Чому так? Не знаю. Думаю, ніхто не знає...

 

Це теж поняття відносне. Людина, яка повністю живе у Бозі, вона вже майже в раю і для неї життєві труднощі не є чимось значним і суттєвим. Хоча збоку може здаватися, що ця людина страждає від негараздів.

 

Тут я з Вами цілком згідний, якщо врахувати що євангелісти Матвій, Лука, Марко і Іоан сиділи разом в тюрмі з святим апостолом Павлом. (16 листопада 1558 року) Детально

 

е ні... так можна сказати що і хліб в магазині на блюдечку подається.. а хто землю орав, боронив, засівав, жав, молотив, молов, тісто місив і випікав..
Менделеєв настільки сконцентрувався на своїй ідеї приведення всіх елементів до системи, що мозок його здійснив те що йоги називають "проривом"..
Існує така (штучна, можна сказати) методика, читала про неї: людина виконує певні дихальні вправи, постує певним чином і постійно живе так, щоб зовні бути механічним "роботом" і робити все що слід - але подумки ні на мить не відпускати головне питання, постійно тримати концентрацію думки - навіть вночі. За кілька місяців такого життя (просто мало хто має таке фанатичне бажання ТАК жити) "відкривається" певний стан простору.. і людина виходить на зв"язок із сферою де вона "бачить" відповідь у об'ємному вигляді, вона її відчуває - це не сон, не слова, це.. щось подібне на те коротке відчуття коли на уроці математики вчителька каже слова, ти дивишся на геометричну задачу і ті слова не доходять.. і тут короткий спалах: зрозумів! - так оте відчуття осягнення/розуміння - це ж не слова вчительки і не пояснення.. це об'ємне відчуття розуміння, яке потім довго треба буде розписувати через суміжні кути і формули і пояснювати, вкладаючи назад - у слова.
Тому де береться таблиця і конструкція літака- ясно, з величезної концентрації думок протягом років, величезної, часом фанатичної праці людини, коливона виглядає дивакуватою бо все у неї йде - в улюблений предмет, і для суспільства нічого не лишається аж до неадекватності, - і лише з дрібки вродженого таланту.
А от де береться у неї оте фанатичне бажання, з яким вона часто народжується.. ось це вже ближче до Божої волі.

 

До Мендєлєєва існували інші таблиці, як я знаю... Він просто дуже вдосконалив її за методами поведінки елементів, що дало можливість проводити пошук ще не знайдених...

Але чувака поважаю - клепки мав в голові...

 

Так коли вже винахід є (і колесо в тому числі, і велосипед)- все здається таким простим! .. але щоб зробити це комусь вперше - треба вистрибнути вище голови і того що "вже відомо".
а взагалі - згодна, так, справді, підґрунтя було - але ніхто не додумався підійти з ТАКОГО боку.

 

Я також люблю проповіді Джоела Остіна. Але якби мені були показали ці проповіді до того як я прийняв Христа за Господа, то я би був сказав, що той чоловік собі "гонить" трохи, проповідуючи про багатство, достаток прцвітання, здоров"я і т.п., що аж ніяк, як я думав, не в"яжеться з Богом. Але зараз після увірування, я зовсім по-іншому сприймаю такі понятя як процвітання, достаток, успіх. Я побачив у Слові, що це є насправді воля Божа для Його дітей! Що процвітання починається з процвітання душі. Але то тема іншої гілки...

На рахунок Павловї "колючки в тілі", то є багато версій, що було тією колючкою для нього. Дуже розповсюджена версія що то була якась хвороба в тілі Павла. Але завжди, читаючи це місце, щось мені всередині підказувало, що то не правда, що тією колючкою не могла бути хвороба в тілі апостола. Неправда, тому, що це суперечить характеру Бога і Писанню- не може Бог давати хворобу! Тому я більше схиляюся до того, що "колючкою в тілі", чи "жалом во плоти", не була хвороба. "Посланцями сатани" могли бути демони в людських тілах, котрі постійно спричиняли переслідування і гоніння ап.Павла всюди, куди би він не пішов. Вперше я цю думку почув від Т.Л Осборна, пізніше від Кеннета Коупленда…

2Кор.12:7
А щоб я через пребагато об'явлень
не величався, то дано мені в тіло
колючку, посланця сатани, щоб
бив в обличчя мене, щоб я не
величався.

 

Що означає ВІРИТИ?
Я вірю в ІСНУВАННЯ БОГА.
Я вірю в ЙОГО ВСЕМОГУТНІСТЬ.
Я вірю в ЙОГО ВСЮДИСУЩІСТЬ.
Вірю в те,що все у Всесвіті підкоряється ЙОГО ВОЛІ.
Але дуже сумніваюсь в здатності людини вплинути на ЙОГО ЗАДУМ,щодо своєї долі.

 

ще - вірити в можливість воскресіння, й викупну жертву Христа

 

чому?
(мені направду цікававо -чому саме ви так думаєте?)