Доля чи вибір?

може й так....

а може і ні...

 

Думаю, щоб виявити згоду (чи покору) зі всім, що дається від Бога, вибрати і чітко озвучити що приймається не воля лукавого - а Божа воля (бо ми того часто не знаємо - ЩО є від Бога, нам не завжди дано знати наперед яке добро дано, є від Бога, і яке "зло" - яке нам зараз здається злом, лихом болючим - виведе нас до чогось кращого в результаті, а яке "добро" є тимчасовим, а за результатами - від лукавого і яке зло чи хвороба є від нього).
Виходячи з цього міркування.. людина виглядає пограничною істотою поміж двох сил, яка не має власної волі.. і хоче щоб сповнився щодо неї вплив тої сили, яку вона призиває керувати нею.

 

п.Фрезіє, Ви вважаєте, що тілесні, чи психічні хвороби можуть бути і від Бога?

 

Напевно так, якщо лише якась хвороба може примусити людину відступити зі шляху озлоблення і кривди, звернутися до Бога із благаннями спочатку хвороби - а наприкінці її прийти до прощення ворогів своїх і умиротворення душі.. думаю, фізичні страждання не цінуються на небі, адже вони - тимчасові. Куди важливіший стан душі.. мабуть така є небесна ієрархія цінностей.
Бог не може душі зробити зле - турбота ж про тіло, думаю, не в його основній меті.. бо тіло ж - смертне, не таке важливе як душа.
Я не знаю, можу лише здогадуватися ЩО для Бога важливіше.

 

Скажіть то мільйонам,перемеленим совіцькою системою...тим,хто просив Бога про спасіння від мук...про легку смерть...і все одно гинув в муках...
Тим матерям,які,хбожеволівши від голоду їли своїх дітей в Голодомор...
Несть їм числа...

 

Абсурд.
Якщо б людина не мала своєї волі, а лише виконувала волю тих, чи інших сил, тоді:

-людина не є грішна. Бо що від людини вимагати, якщо від неї нічого незалежить.
-людині не тре 10 заповідей, бо вона не зможе ними скоритати.
-людину нема змісту спасати від вічних мук та пекла, бо вона не в стані щось змінити.

і т.д. і т.п.

 

Тобто Ви кажете, що хвороби можуть бути від Бога?

Виходить Христос, зціляючи людей, йшов проти волі Бога Отця???

Припустимо, Бог Отець, в ті часи, коли Ісус ходив по землі, комусь дав хворобу, для того щоб як Ви кажете, "примусити людину відступити зі шляху озлоблення і кривди", а тут Ісус взяв і зцілив цю людину, чим позбавив її шансу відступити зі шляху "озлоблення і кривди"?
Щось не в"яжеться...
А якщо ще й додати до цього, що Христос казав, що нічого не робить Сам від Себе, а тільки те, що Отець Йому каже робити, то взагалі виходить якийсь абсурд, що хворобу посилає людині Бог!
Чи не так?

Нажаль, цей диявольський обман, що Бог карає людину хворобою обплутав не тільки людей у світі, а й глибоко вкорінився в Церкві Христовій, тримаючи людей у рабстві..., замість того, щоб визволитися від рабства хвороби вірою в Слово боже, Котре каже, що ранами Його(Ісуса) ми уже є зцілені.(1Петр.2:24)

 

Бог не робить людину хворою, не дає їй хворобу.
Бог тримає здоровя людини. По мірі того, як людина тримається Бога. Вартує Богові попустити оте тримання здоровя - людина хворіє. Буває, батьки мають погане здоровя (тілесне, або духовне). Від одного і другого може передатися дітям погане здоровя. ІМХО.

Хворіли навіть святі.

 

Ага...а,як не батьки,то діди.
А,як не діди,то прадіди.
А,як не прадіди..то до 7-го коліна...
А,як не до 7-го коліна,то до надцятого...
Льогко...

 

Ага.......

 

не може такого бути, щоб Бог допустив несправедливість і хворобу щодо невинних дітей, які мають відповідати не за свої гріхи - а за чужі.
Бо інакше вийде, що і дорослі теж хворіють не тому що відступили від Бога - а тому що спокутують гріхи СВОЇХ батьків. Як розібратися: хвороба, нещасний випадок, передчасна смерть від аварії, землетрусу, паводку - є спокутуванням гріхів предків чи від того що людина відступила від Бога?

Чому ж, якщо були з Богом найближче за інших?

 

Думаю, що від того, що відступила від Бога.
Адам відступив після чого і прийшло прокляття на землю. Хвороби, бідність, нещасні випадки- це все прояви того прокляття. Ми живемо у тому проклятому світі, але добра новина полягає в тому, що Ісус забрав усе це прокляття на Себе і подарував нам перемогу Його Іменем!!!

 

Гірше ніж людина сама собі наробила вже ніхто їй не зробить. То людська нездорова цікавість і жадібність привела людство туди де ми є.
Не доля - то було би надто просто, бо доля виключає відповідальність.
Бог витягнув до людини руку допомоги і чекає. А чи вхопитися за неї чи ні - вирішувати самій людині.

 

А я схильний думати шо Доля то така кобіта від якої не втечеш, як би швидко не біг, але як люба кобіта вона є дуже непостійною і може повертатися ддо нас різними боками залежно від наших вчинків. То шо в декого доля гарна зо всіх боків, як нею не крути, а дехто мусить добре намордуватися шоб його доля до него писком сі повернула.

Але то шо керувати своїм життям вельми важко то правда, принципи впливу на причинно-наслідковий механізм нам не відомі.

 

Навіщо перемелювати те саме - Бог дозволяє, а не чинить сам...Здається вже визначили хто насилає хвороби та смерть (кого Бог випробовував і кому дозволяв забрати в людини скотину, багатства, рідних та здоров'я? Іов і Сатана? Чи ще будемо придумувати. Не треба вносити суперечностей в 66 книг, їх і так не бракує...)

 

Дозволяти, спостерігати і не протидіяти, якщо ти в силі це зробити - як таке називається??? Чи не співучасть?

 

Стоп!
Прокляття ще не закінчилися!
Христос нічого ще не забрав!
Він лише показав шлях - як спастися, все решта як і було...

 

Але скоро закінчаться...маю надію...бо все вже так дістало......
Щодо долі і вірю і ні.........щодо вибору - він є в найменш непомітних деталях, а в чомусь суттєвому хтось керує нами.....або ...та ні немає або,бо тоді настане анархія у всьому...

 

Думаю - ні.
Якщо батько бачить, що дитина лізе не туди - він її попереджує. Іноді дозволяє, щоб дитина зробила помилку, щоб навчитися. А іноді.... Але Батько не завжди вдома (для людей) і дитина нічому не навчиться, якщо буде чемна і нікуди не буде лізти...


(як на мене - я підтримую Фрезію - Бога цікавлять лише відносини між людьми - спробуйте назавжди поселити людей разом, які погано ставляться один до одного....................................................................................................................)

---------- Додано в 12:28 ---------- Попередній допис був написаний в 12:26 ----------

Так. Дістало. І не тільки Вас. І тому люди тут не живуть вічно....

 

Для чого ми (кожен з нас) живемо в цьому житті, яка наша роль і призначення - ніхто не знає.
Згадалася одна не то притча, не то жарт на цю тему:

Помер один літній чоловік. На тому світі запитує:
- Я прожив довге життя і не зрозумів свого призначення на Землі. Може хоч тепер мені скажете?
- Пам'ятаєш свій випускний після інституту?
- Пам'ятаю, а що?
- Коли в ресторані оголосили перший танець, ти не пішов танцювати, а сидів за столиком?
- Ну, було таке і що?
- А одна дівчина за сусіднім столиком теж не пішла танцювати бо від спеки погано себе почувала і попросила тебе відкрити їй пляшку мінералки.
- Пригадую, але яке це має відношення?
- Ну от для того ти і жив.

Часом думаю, можливо в кожному жарті є лише мала доля жарту?