Доля чи вибір?

Це вже звучить трохи по-іншому. Це була б інша тема, і тоді я не морочив би в ній голову тими міркуваннями, що наведені в повідомленнях №20 і №66.

 

Як на мене, ці дві фрази суперечать одна одній... ну але у віруючих таке часто

 

В тому щось є. Завжди програєш, як би добре не стріляв. Іноді трапляються переваги після 20-ти, але років так в 70 система каже:
Game Over

 

Що тут суперечить і з чим ?

 

Так і є......................

 

Існує і доля, і вибір одночасно. Доля може вимушено поставити людину в певну ситуацію, але в більшості випадків в конкретній ситуації є декілька варіантів розвитку подій і часто людина має вибір як саме їй поступити. Час на такий вибір може бути різний - від кількох днів чи тижнів до кількох секунд.
Якщо абсолютно все звалювати на долю, то в такому випадку відсутнє поняття гріха чи злочину. Вчинила людина якийсь проступок і каже - така мовляв доля, так мені було написано. Якщо би було так, то і судити чи карати людину не можна, бо то не вона винна, а так їй було визначено долею.

 

Золоті слова!

 

А,на мою думку,все це закладено в поняття "ДОЛЯ"....життєвий шлях...карма...кому як подобаєтьсю. І наші метання,намагання пробити головою мур...це лиш ілюзія вибору. Все станеться,тоді,коли має статись і так,як має статись. Я вже зрозумів свою помилку...в суперечках отут.Спробую ще раз пояснити свою думку. В кожного є своя доля. Кожен наш вчинок,кожна думка,кожен подих спланований і записаний наперед. І відомий Богу. Лише Йому. Ми не боги.

 

угу, не боги... а чого робиш себе святим?

 

Звідки інфа?

 

Від тебе ж.

Якщо ти робиш виключно все, що каже Бог(згідно Божого плану), значить ти святий.

 

Я думаю Ромко мав на увазі дещо інше....не побутові вчинки різного характеру, а саме життя з його труднощами - як доля кожного з нас (а вона в кожного з нас різна)Про вибір можна говорити довго і сперечатись теж...але я думаю що вибір і доля тісно слетені,оскільки дійсно Бог може й знає розрішення наперід,але ж ми не знаємо....а намагаємось щось робити так чи не так ,вигідне для Бога, чи ні....- це наш вибір не надиктований долею,чи Божим замислом(оскільки шляхи Господа не є відомими) а натхненний нашим его,цинізмом,чи самолюбством зрештою,або ж навпаки вірою..
Доля - як кінцевий,заключний етап нашого існування....
Вибір - рушійний поштовх до втілення долі у життя, і яким буде наш вибір,від того й певне залежатиме наша доля.

 

Ромко переконаний, що ВСЕ згідно Божого плану, від людини ніц незалежить.

 

Багато чого про "долю" (при тому що здавалося б, у нас є вибір) можуть розповісти всілякі ворожки та циганки.. щось ми їх давно не згадували.
Особисто я з дитинства інстинктивно відчувала небезпечність візитів до таких пророчиць чи контактів з ними.. а з часом тільки впевнилася, міркуючи логічно, що по інформаційним каналам, в які вони лізуть, може проникнути що завгодно.. і що по закону збереження енергії, якщо щось з людини знімається (ті ж "поробляння" і негатив) - то кудись воно має перейти.. а куди?.. - напевне ж не на саму ворожку чи цілительницю (хоча є такі, які забирають хвороби на себе і самі хворіють тяжко), імовірно - на будь-кого іншого хто буде потім в контакті з ворожкою. Думаю, негатив зникає без шкоди комусь іншому лише переплавленням, перетворенням на світло самою людиною - в церкві, в душі.

Це був трохи оффтоп. А тепер по темі.. чула таку історію, яка трапилася на закарпатті. Одному чоловікові, який рубав ліс, ворожка сказала що він помре наглою смертю від дерева. Чоловік після цього не зміг працювати в лісі, знайшов іншу роботу. І от під час перебудови власного будинку на нього згори з даху випадково впала важка дерев'яна балка.. і він помер.
...В таких випадках кажуть, що долі конем не об'їдеш.
Як пояснити пророцтва - нехай і здійснені темним, нехристиянським шляхом - щодо долі?.. І чи можуть пророкувати події в житті людини, так би мовити, християнським шляхом, ченці, які мають дар пророцтва?
Якщо так - то про який же тоді "вибір" і відповідальність за власні вчинки в земному житті може йти мова.. відповідальність за скоєні гріхи на тому світі - так, але якщо в земному житті закономірності важливих подій життя вже наперед відомі (є випадки, хоч можливо кількість "попадань" і "мимо" співмірна з теорією ймовірності) деяким пророкуючим?

 

Напевне той чоловік приняв у своє серце те, що наговорила йому ворожка, раз аж не міг працювати...?
Хто чого боїться- те на того і прийде:
Пр.10:24
Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.

Господня воля для нас тільки "добро, приємність і досконалість" Рим.12:2
Є хтось, хто бореться за наші розуми, щоб нав"язати нам свою волю, котра далеко не є "добро, приємність і досконалість...
Кому вірити це уже наша відповідальність.

Я знаю одного, зараз дуже відомого місіонера, котрий колись виганяв злого духа з однієї жінки і дух через неї проговорив, що бачить його в розбитій машині. Диявол хотів посіяти в долю цього чоловіка свої чорні думки... Але цей праведник зробив вибір, щоб вірити більше Божому Слову, ніж слову диявола. Коли приходили думки про смерть, він руйнував це Словом Божим. Врезультаті задум диявола так і не здійснився в його житті- цей чоловік помер своєю смертю у віці більше 90 років.

 

Згалався старий анекдот на тему долі:
Питає чоловік філософа:
- Вот вы все говорите: судьба, судьба... А что такое судьба?
- Ну, к примеру, представьте себе теплое солнечное воскресное утро. Вы с хорошим настроением выходите из подъезда на улицу, полны сил и энергии, стороя планы на выходной. И тут бац... С крыши на голову вам падает кирпич. Это - судьба.
- Но послушайте! А если представить все немножко иначе: Теплое солнечное воскресное утро. Я с хорошим настроением выхожу из подъезда на улицу, полон сил и энергии, стороя планы на выходной. И тут бац... С крыши падает кирпич, но пролетает мимо меня. Что это значит?
- Нуууу... Это значит - не судьба!

 

Отже, виходить, ми самі - творці власної долі в залежності від того у що повіримо всім серцем (що собі самонавіємо).
Але тоді виходить що сила впевненості в собі, позитивного мислення, аутотренингу, позитивних афірмацій і позитивного налаштування працює і без Божої волі?.. тобто, як ми захочемо, як налаштуємо самі себе - так і буде?..
..а де тоді Божа воля?.. де "жоден волос не впаде"...
Так і негідник може налаштувати себе що йому нічого не буде в житті за його хитрості. Та так воно і працює часто на практиці що "наглость - второе счастье", оскільки "мнітєльность", страх - притягує невдачі, а позитивне налаштування - удачу і блага (земні).

 

Господь творець нашої долі. Він запланував для нас найкращу долю, починаючи з Адама! Але Його благій волі, щодо нас тут на землі чиниться шалений опір з боку диявола.

Наш вибір, наші дії..., або ж бездіяльність(!) і приносять або добрі, або погані плоди в наше життя.

А віра - то зовсім не є самонавіювання, чи аутотренинг, чи якесь налаштування... Це позиція, це дії, це вчинки..., котрі опираються виключно на Боже Слово! Протилежністю вірі є страх.

 

Виходить, на віруючу людину, яка відчуває страх, бо боїться гніву Божого (і навіює собі, що її Бог покарає в земному житті за її "тяжкі" гріхи - хоч вони може і надумано тяжкі) може чекати втілення її страхів в реальність у її долі?..
а на не дуже релігійну людину яка не відвідує церкви і не є з точки зору церкви "практикуючим християнином", яка налаштована на позитив настільки, що відмітає страхи, не відчуває їх, не має думок про невдачі (вважаючи що її провини не є тяжкі або прощаючи собі ці провини), впевнена у тому що у неї все буде добре і житиме вона довго і щасливо, притягує до себе позитив, може чекати кращий поворот долі аніж у віруючої але "наляканої", відчуваючої страх?..

 

Доля чи вибір? Про долю нам мусолять ворожки та астрологи. На їхню думку нічого неможливо для себе змінити, тобто якою стежкою не підеш, все рівно дійдеш туди, куди нібито маєш прийти!

На мою думку підкорятися долі - це все рівно, що плисти за якоюсь усталеною течією: робити і жити, як усі чи то пак - більшість! Підкорятися долі - це пдкорятися цьому матеріальному світові та його правилам (з його пристрастями та розвагами, більшість з яких є гріховними) й не виділятися з-поміж сірої маси своєю чіткою позицією. Тобто жити, як усі! Так є у селах: а чим ми гірші за сусідів чи родичів? Чому в нас має бути по-іншому? На жаль, люди створюють собі кумирів, забуваючи про творця - про Бога!

І тим не менше, Бог дає людині вибір: обирати між добром і злом! Господь може сам випробовувати людину, а може давати таку можливість дияволу (згадайте притчу про Йова зі Старого Завіту). Людина сама фактично вибирає, до якої думки прислухатися: доброї чи поганої! А відтак формує свою життєву стежку. Хоча якщо якась людина щиро і віддано молиться за якогось блудного сина, котрий далеко відійшов від Бога, Всевишній у лише відому йому хвилю, мить може прислухатися й якимись діями може повернути цю людину на правильний шлях.

Бог дав людині можливість вибирати. Утім, лише він і може впливати на її долю, якщо за це молитимуться якісь люди, або ж якщо конкретна людина на щось заслужила (отримала покарання саме за свої діяння, вибравши такий шлях). Цього не може жоден ангел, святий, сатана чи якийсь біс. Дияволу та його слгуам це дозволено лише з Волі Божої, як покараннz грішнику за гріхи чи випробування!