Доля чи вибір?

Мені якраз видається, що людина, яка свідома того, що має вибір більше є свідома того, що не є застрахована ні від доброго, ні від злого і мусить добре думати, як будувати своє життя. Я просто не розумію навіщо вставати зранку, навіщо ходити на роботу, навіщо всі життєві потуги, якщо вони не мають змісту.
От тільки християни мають в тому всьому свій зміст - той зміст вклав у їхнє життя Бог, він дає нам сили боротись, жити, радіти. Люди, які покладаються виключно на себе раніше чи пізніше здаються і опускають руки, бо їм бракує сил, власний заряд вичерпався, а іншого джерела вони не мають.
127 псалом: Якщо Господь не збудує дому даремно трудяться ті, що його будують... Для віруючої людини важливо знати, що її вибір згідний з Божою волею.

 

А для чого тоді людина молиться і в молитві просить в Бога хто за здоров’я, хто за хворих, хто за рідних та за будь-що. Напевно для того, щоб щось змінити. Молитись чи ні це наш вибір, а що буде після молитви – це вже Божа воля.

 

Так... Людина до останнього має надію...до останнього вірить...що ще не кінець...що ще можна щось змінити...що стіна впаде...що ще є вихід...навіть,коли розум каже - ВСЕ...крапка....Тому й молимся...в тій останній надії... Але все стається...як має статись...як на те буде Його Воля...

 

Якщо на все Його воля, якщо все стається так як має статись, то який сенс боротися, надіятися і вірити в кращі часи. Можна все пустити все на самохід, ми ж всерівно нічого не вирішуємо.

 

Для Ромка сама боротьба - то не його боротьба, то просто так сі має ставати.

 

Поміняємся?
Я з податковою си раду дам...

 

ну це не факт, якщо слідувати вашим твердженням, то це вже як написано
Альбо ви з нею, альбо вона з вами, це невідомо

 

Невідомо...
І невідомо...чому я в лісі,а інші не в лісі...
І невідомо...чому в одних життя так..а в інших по іншому...
І невідомо,чому одні ховають дітей...а інші боряться за їх життя..а ще інші не знають про що йдеться...
Чому одні гинуть молодими..а інші доживають до глибокої старості...
Доля...

 

Так доля, складаємо ручки, ножки і вона прийде
Вона - це доля.
А Юлька кричить що вона, це Україна

 

Миха зараз викрутит..не любить він вЕршиків...а я все ж запощу...бо і я так вважаю...

Григорий Берлин

Я шел один, никто меня не понял,
борьбой никчемною себя уничтожал,
бесцельно с неразумным роком спорил,
ему в бою неравном проиграл.

Я шел один и ничего не видел.
Вокруг меня висела злая тьма.
Напрасно я любил, напрасно ненавидел,
Напрасно радовался я и зря страдал.

Все бесполезно в бесконечном мире.
Жизнь-точка плоскости, случайный пустячок,
короткий и пустой, как дважды два четыре,
стремительно крутящийся волчок.

Жизнь - это только тень, актер и пустомеля,
вертлявый и слепой комедиант
без разума, без радости, без цели,
истасканный, крикливый, глупый франт.

Жизнь - это сказка в нудном пересказе,
которую из уст в уста передает дурак;
задерганный, как ручка унитаза,
взбесившийся и плачущий маньяк.

Жизнь - это час тревоги и разврата,
час сладострастия и ноющей тоски,
безвыходной, словно любовь кастрата;
Бесплодной -словно зыбкие пески.

Жизнь - это пробка в удобрений бочке;
открыл и полилась на землю грязь;
поэмы, неудавшаяся строчка,
тупая, изнуряющая страсть.

Она полна трескучими словами,
зачата в похоти и полита грехом,
постыдными отягчена делами,
которые всосала с молоком.

Жизнь-это подхалим, безнравственный и льстивый;
Жестокая коварная печаль.
Жизнь –это сноб, лукавый и спесивый
и ломкий, словно тонкой бритвы сталь.

Роман бездарный без конца и без начала,
его страницы быстро шелестят.
Змеиное безжалостное жало,
зловонный источающее яд.

Зачем же все? В бессмысленном сценарии
ты жалок извертевшийся позер.
Фальшиво допеваешь свою арию
Не царь природы, а ее позор!

 

а шоб ти... дриглів сі наїв.... вЕршик, та ще й на общєпонятном....

---------- Додано в 22:38 ---------- Попередній допис був написаний в 22:18 ----------

Звідки знаєш, що даш раду? Від тебе ж нічого не залежить, нє?

 

Бо то є легше,як з...лісом....

 

аааааа, то ти важче Богові віддаєш, а собі береш легше?

 

Звідки ви це знаєте, що легше ? Це ж не ви вирішеєте, звідки ви знаєте яка там доля ???

 

Кожному своє...
І долю не обійти...

 

Ви вже дуже багато разів були не послідовними, якщо є доля, то вам взагалі не потрібно нічого доводити, що легше, а що ні, з чим дам раду а з чим ні. Не вам вирішувати все доля.
Смішно якось виходить.

 

а це доля........ тут нічого не зміниш....

 

І доля нам диктує...всі наші поступки...всю нашу боротьбу....за життя...
І в кожного настає час,коли він розуміє - як би не вчинив,що б не зробив...нічого неможливо вдіяти...доля...
В кожного...

Мені чомусь не смішно...
Взагалі...
І сперечатись вже не хочеться...
Втомився...
Хм..
ще єдного вЕршика згадав...

Це тільки втома. Втома. І шалена.
Це тільки так — найшло — і відійде.
А вже як не відступиться од мене —
то краще — хай уб’є. Нехай — уб’є.
Дарма бо скніти — вже напівдорозі
між смертю і життям. Їй-бо — дарма.
Бо жодної з надій не маю в Бозі
і порятунку жодного — нема.
Пучками стисну ошалілі скроні
чекатиму, допоки відгримить
ця навіжена мить моїх агоній
і забарних чекань обридла мить.
Це так. Це так. Це — скоро дійде краю.
І як не скосить — то дихнути дасть.
О дасть дихнути, дасть дихнути. Знаю.
Іди ж, вістунко всіх моїх нещасть.
Це так. Це тільки так. Це надто легко
скоритися. Зіпнися — й перебудь.
А груди — мов бандури бите деко
і пірвано всі приструнки — гудуть.

Вважаєте,що маєте вибір - на здоров’я..
Кожному - своє...
Зрештою....це все вагонні суперечки...

 

Як я вас розумію...

 

а шо тут смішного?
ти сам собі намагаєшся поставити мат.