Доля чи вибір?

Кому відома?
Що ви можете вибрати.взагалі?
Це ПОТІМ Ви,оглядаючись назад,думаєте - я міг би піти не туди і все було б по іншому...я мав вибір!
Але в конкретний момент,Ви робите конкретний крок,в конкретному напрямку,той крок,до якого змушують Вас обставини,збіг обставин,які НІКОЛИ не є випадковими...до якого змушує Вас Ваше єство,натура.характер,який теж сформувався не випадково...а є результатом всього Вашого життєвого шляху.
Це і є ДОЛЯ.

 

Доля людини нікому не відома. Життя цілковитий вибір. І оглянувшись назад я зрозумів, що міг піти не туди і все могло би бути по іншому. Але в конкретний момент, Я зробив конкретний крок в конкретному напрямку, що було особисто Моїм Випадковим, Особистим рішенням при, я можливо повторюсь, конкретній ситуації.
І мій характер, моє єство і моя натура сформувались чисто випадково завдяки збігу обставин, результат Мого життєвого шляху.
А як вам такий розклад?

 

Абсурдний...
Ніякого збігу обставин бути не може.
А принижувати Господа тим,що Він не має стосунку до нас вважаю ще більшим абсурдом.

 

зрозуміло що те що ми робимо залежить від нашого життєвого шляху, досвіду. Але якщо він сформувався від нас не залежучи, то який смисл в цьому взагалі?
Виходить добра і зла немає, всі наші емоції і вчинки штучні, механічні. Що ти був, що тебе не було... можна було тебе замінити якимось іншим гвинтиком цієї механістичної системи, де все залежить від зовнішніх факторів.

 

Чому ж принижувати, Бог створив людину по своєму образ, себто наділив її такими рисами, які характерні і Господу:
Любов
Свобода вибору
Почуття справедливості (совість)
Потяг до духовного
Бог не створив нас роботами, а дав нам вільний вибір, через який люди самі обирають чи бути з Богом, чи ні. Бог хоче аби ми самі прийшли до нього.
Уявіть собі таку картину:
немає кольорів емоцій, жодних відчуттів, жодних думок, немає жодного рішення яке не вписувалися в програму. Оце дійсно доля.

 

Це - обмеженість,чи гординя?
Так і хочеться процитувати Булгакова..

Саме існування людства - парадокс,що суперечить законам природи..
Зрештою,не буду повторювати...все,що я думаю,на цю тему,я сказав...
Полистайте гілку...

 

Те, що доля відома, не означає, що її хтось вибрав за нас. Людина сама вибирає свій шлях, просто: ВИБИРАЄ САМА. А БОГ знає майбутнє, але ВІН те майбутнє не програмував, а просто взнав те, що людина вибрала. І як то могло повпливати на вибір людини?

 

Бабуся:
Розбійник гостя зарізав, черево розпоров, душі там не знайшов.

 

Може й так...

 

Тобто, Ви маєте на увазі, що Бог наперед знає що людина скоїть сметрельний гріх за що буде знищена, за що не матиме право на воскресіння. Тоді чому одразу не знищити таку людину, щоб її дії не зашкодили іншим, вірним послідовникам Христа? Це виглядає як якась ігра із людським життям. Але Бог не грається із нами. Так, він знає усе на перед, але це не означає, що людина буде робити саме ті чи інші речі. Оскільки Бог знає не лише про один можливий варіант розвитку подій, але знає безліч варіантів. А який із тих шляхів обере людина вона вирішуватиме сама. І аж ніяк не по наперед визначеному плану дій, який нібито десь там записаний на горі, що дуже часто полюбляють казати старі люди. Мовляв як записано у валикій книзі життя так воно і станеться, а отже "хоч головою об стіну бийся, своєї долі не уникнеш".
На мою думку про долю можна говорити виключно у минулому часі. Тобто з огляду на вже пройдений шлях. Тоді ми можемо говорити, що така у людини доля. Однак доля ця сформована діями людей, їх рішеннями. Вони самі формують свою долю, а не слідують за наперед спланованою схемою.

 

ну-ну...

 

А чому конкретний крок має бути детермінованим? Коли в неділю вранці хтось іде в церкву - це вільний крок чи крок, до якого змушують обставини, єство, натура? Єство і натура хочуть поспати, поїсти, полежати, дивитись телевізора, подрімати, знову поїсти... Чому не можна глянути на кожний свідомий людський крок і як на результат певного причинного ряду, і як на початок іншого причинного ряду, тобто і як на повністю вільний крок, і детермінований? А може є багато рядів обставин, і тільки від вільної волі людини залежить, який вибрати для свого кроку?

 

Моє єство потребує...скажім завалитись на диван з гарною книжкою...а тим часом я лазю по лісі...як завжди,зрештою і ухиляюсь від літаючих предметів... Тому,що мушу...тому що вибору нема...

 

вибір завжди є! Або ухилешся і не получиш по лобешніку, або не ухилешся і відповідно получиш.

 

Цікаво Ви питаєте, але нащо - не знаю, бо в тому ж дописі відповідаєте на своє запитання.
А в чому б тоді була воля вибору, якби ВІН знищував тих, хто зробив не по ЙОГО волі?

Нє, ну а чо Ви рішили, що те, що записано нагорі, ВИЗНАЧИВ БОГ? Я вважаю, що саме людина визначила своїм вибором те, що БОГ передбачив. І взагалі, якщо Ви вважаєте, що БОГ поза часом, то "передбачив" тут не пасує, просто іншого слова не придумали.

 

Вона полягяла б у тому ж самому, що і завжди. Людина сама обирає свій шлях - без волі на те Бога. Він дає можливість людині самій обрати і наблизитись до Нього чи ні, чи відійти від Його вчень. А що чекає на тих хто не виконує волю Божу ми знаємо із книги Откровення. Вони або не воскреснуть, або помруть під час армагеддону. Тут нема протиріч вибору, як то здається на перший погляд. Так, можна сказати, що людина нізащо не піде проти законів Божих аби бути знищеною. Але таке виконання закону, під впливом страху, не може задовольняти Бога. Ми кохаємо когось через якийсь страх? Ні! Це є нашим вибором, кохати чи ні. Так само і у відношенні до Бога.

Явзагалі не вірю, що там щось записане, тим паче не можу знати ким воно записане. Я в це не вірю, а тому не роздумую над тим. Я тільки навів слова літніх людей, з якими мені доводилось спілкуватись на такі теми.
Я згідний із Вами у частині, що людина сама робить вибір, обирає один із тих шляхів, що відомі Богу, адже Він знає усе. Це зовсім не означає, що наші дії, саме ті дії, які ми вчинили "були десь наперед сплановані, чи написані", ухилитись від якого ми не могли. Ми могли це зробити, але в силу наших власних рішень, а не чітко визначеного плану, ми поступили так чи інакше. - Таке моє розуміння.

 

Дивне поєднання з вірою в Бога...
Атеїсти теж,пам’ятаєцця не вірили...

А варто...хоча б прислухатись до літніх людей...котрі вже усвідомили,що наше життя - ДОЛЯ..до того ж жорстко запрограмована...
А ще мене дивує оця наївна віра у власну ...всемогутність і невразливість...
То з кимось може статись аварія,то когось можуть побити грабіжники,то хтось може втопитись...згоріти...опинитись в епіцентрі землетрусу...
От,зі мною того статись не може,бо я,бачте,сам приймаю рішення.
Я творець.
Отак ми всі.
Аж поки не впремся лобом в стіну.
Знов нагадав собі Катериничева

 

Я не вважаю, що вибір людини був залежним від того, що БОГ передбачив, навпаки, те, що БОГ передбачив є залежним від вибору людини.

В мене така ж позиція (за вийнятком того, що БОГ передбачив те, що ми виберемо)

Ні, в Одкровенні написано, що воскреснуть всі. Так каже і Павло, що праведні воскреснуть для життя, а грішні - на суд. А ІСУС каже до тих, що стоятимуть по-ліву руку: "Ідіть від Мене геть, прокляті, у вогонь вічний." Якби вони померли в тому вогні, то який сенс був би у вживанні слова "вічний"? Мені звідси видно, що вогонь вічний тому, що там доведеться вічно жаритися.

Ви тільки-що заперечили 27 вірш першого розділу першої книи Біблії.

Пане Ромку, та ніхто себе не вважає непереможним творцем. Воля - то не така вже вузька штука.

 

я думаю, що в Бога є прораховані всі можливі варіанти того. що може здійснити людина, але що саме вона зробить - вибір людини.

чи можливо вічно відчувати одне і те саме з тією ж силою? Тобто чи може біль бути вічною?

людина не Бог, вона робить вибір в тих межах, які може безпосередньо своїм розумом, досвідом чи інстинктами прорахувати. А диявол в Булгакова на те і диявол, щоб заплутати людину. Прорахунок своїх дій на 1000 років є те саме що піднятися на рівень Бога, хоча на це в мене своя позиція. Суть в тому, щоб навчитися грати тими картами які тобі випали, а не грати одними джокерами.

 

Це означає, що ви - вільна людина, бо поступаєте не за своїм єством, а як потрібно для ближнього, з любові, переборюючи себе, і це - свобода, і це по заповіді Христа,"Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх". Просто часто Господь скриває від людини її добродійства, щоб не загордилась...