Доля чи вибір?

Але діє лише один варіант...

 

бо ти його вибрав... неможливо вибрати два... пять варіантів одночасно.

 

Я не вибирав хвороби...я не вибирав...некомпетентних лікарів...я не вибирав...держави..де нема куди подітись...я не вибирав того всього...
Це вже доля...
А доля...це...в компетенції Бога...

 

доля

твій вибір

доля, хоча міг би і змінити згодом

твій вільний вибір (не вибирати того всього, а міг).

 

Мій прадід залишив першу жінку помирати паралізованою. Бабуся народилася у другому шлюбі. Коли підросла - відірвали від родини і виселили на Україну (бабця народилась у Польщі). Вийшла заміж - не прожила і пари років - чоловіка вбили, другий чоловік трапився з важким характером та купою хворіб, які з часом тільки погіршили характер. Коли моя мама була ще майже дитиною, у бабусі стався інсульт - у результаті більше тридцяти років існування у стані овоча, зовсім, як перша дружина прадіда... І ніякого життя у моєї мами - всі кращі роки віддала бабусі. Всі, хто знав бабусю здоровою (я такою її вже не застала), розповідали, якою вона була хорошою та лагідною.
І що тут скажеш?

 

НадИбав во таку казку...
В тему...
Зачепило...

 

Коли йдеш по вулиці і на голову падає цегла - це доля, а коли ти бачиш, що вона падає і підставляєш голову - це вибір!

 

Коли людина має загинути від цегли - вона від неї загине. От,ні хвилини не сумніваюсь в здатності деяких людей передбачати майбутнє. Ті,в котрих задіяні не 4,чи 5,а 4,01,чи 5,01% кори головного мозку. Є такі,хоч серед "ізобілія" шарлатанів їх важко впізнати. Одному моєму знайомому передбачили смерть в криниці. Хлоп тим перейнявся,обминав криниці,ту,що була на власному подвір'ї ,замурував і накрив бетонною плитою.... Недавно помер. Обширний інфаркт. І знайшли його зранку на отій бетонній плиті... Та й отак...

 

суперечиш сам собі, нє?

а та історія вже як бестселлер, розповідають кому не лінь.

 

Ця історія сталась в селі Годині,на Мостищині,звідки родом моя дружина. А,якби тому хлопові було суджено вмерти від цегли,він би тако'й від цегли і вмер...хоч би,наковтавшись пилюки на будові. Від цегли...

 

Але тут причиною смерті був обширний інфаркт, який спровокувало його нервове та психічне напруження. Нервове та психічне напруження спровокувала інформація отримана від якоїсь людини. Значить така його доля, що він мав отримати ту інформацію і через слабі нерви вмерти...

 

А моєму троюрідному братові наворожили, що помре у 33 роки. Десь у 25-26 на нього накинулася страшенна екзема, думали, що залишиться інвалідом, з того горя розійшовся з дівчиною, махнув на себе рукою, запив... Помер у 38 - від того, що повертаючись вночі п"яним додому, звалився у рів, де його розбив інсульт - повз нього йшли люди, але ніхто не побачив. Був дуже талановитим майстром по дереву... Менше би слухав всяких ворожок, мав би свою родину і жив би ще довго і щасливо.
Тут я думаю, доля залежала від вибору. Не пішов би до ворожки, не брав дурного до голови - було би все добре... Послухав ворожку - дивіться вище.

 

Значить така в нього доля, раз зробив такий вибір.

 

На тій криниці,якої він ТАК остерігався... Родичі потім згадували:не від води,а від криниці... А,взагалі моє переконання,що кожен наш крок спланований НИМ,тільки зміцнилось. І те,що ми вважаєм своїм вибором,насправді лише частка того плану. Мабуть,я повторююсь,але... Доля кожного з нас - це сукупність генетично закладених рис,рис,що сформувались в процесі життя...усіх наших вчинків,від народження...усіх думок...теж,від народження...усіх наших кроків,крочків,кроченят)))...зроблених нами в житті - і унеможливлює будь-який вибір... Є така приказка:"Що положено Юпітеру,те не положено бику.". І в Юпітера,і в бика свій шлях,в кожного з них...

 

100% згоден і ні на йоту не сумніваюсь!

 

Ромку, а ти чув про "віщунських духів":

"Так сталося, що коли ми йшли до місця молитви, нам зустрілася дівчинка-рабиня. Вона була одержима духом-оракулом (віщунським духом, прорицательным духом). Передбачаючи майбутнє, вона приносила величезний прибуток своїм господарям."Дiї.16:16 (пер.Р.Турконяка)

Демони через людей промовляють, а ти ведешся...!

Читав недавно книжку одного місіонера, котрий мав дар виганяти демонів. Він розказував, що одного разу виганяв з жінки віщунського духа і під час того цей злий дух сказав через жінку до нього: "Я бачу тебе у твоїй машині, котра врізалася в дерево..." . МІсіонер пише, що відразу зрозумів, що то дух говорить до нього і відкинув ці слова, помолившись.
Зараз цього чоловіка уже нема в живих, але в аварії він так і не загинув, а помер своєю смертю.

Мені дуже сподобався його висновок з цієї історії:
"Якби я дозволив страху ввійти, думаючи:"Одного разу я опинюся в машині, котра вріжеться в дерево!" Цим самим я би приняв долю диявола, котру він приготував для мене і тоді він би зміг вбити мене! Дякую Богові що я був напоготові!" Дерек Прінс

Диявол через віщунських демонів, атакує перш за все наш розум і хоче нав"язати нам свою злу долю, а не Божу долю, котра є "добро, приємність та досконалість" Рим.12:2

 

Цікаво, а звідки взнати від демонів ця інформація, чи від Бога?

 

Звичайний дуалізм,притаманний більшості релігій... Чорне-біле,добро-зло, Бог-дідько... Все,що канонізовано - від Бога,все,що НЕканонізовано - від антипка. Отцю Вороновському дозволено проводити обряд екзорцизму - то від Бога...комусь не дозволено(ну,нема круглої печєтки,а іно квадратОва),то,звісно,що від антипка... Те ж саме,щодо віщунів... Якщо з церковною печЄткою,то від Бога,а,якщо без печЄтки - то від антипка. Знайомо до оскоми...

 

Казав я сусідові, щоб контролював ситуацію в хаті, бо батько може не дожити до нового року через скандали з дружиною. Сусід сміявся з мене і навіть слухати про то не хтів, а через півтора місяця його ж мама зарізала свого чоловіка. Другій молодій жінці теж радив прийняти відповідні міри, бо можливий варіант смертельної небезпеки, вона теж сміялась з моїх слів ще й негативну рекламу зробила, мовляв я вдаю з себе провидця. Через місяць її чоловікові, коли повертався з роботи, проламали череп. Травма була несумісною з життям. Третій жінці, коли була на прийомі в мене з мамою не радив їхати в Чехію, бо загрожувала небезпека. Та сказала, що все це пусте і в такі дурниці вірити не збирається, на все є Воля Божа. Через два тижні після від"їзду дочки не стало, пропала безвісти вже два роки, а вдома залишилось двоє маленьких діточок. І багато-багато іншого...
То скажіть мені, пане Левко, де тут робота злих духів, а де добрих?

 

а печЄтку маєш?