в льох. Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох. Котляревський. Енеїда.
А все тому, що німецьку мову не любите. Слово "льох" пішло від німецького слова das Loch - дірка, отвір. Коли я ще ходив у школу, наш нині покійний учитель фізики, якщо хтось не вивчив урок, любив казати: "Темнота! Дванадцять часов ночі! В льоху за діжкою!" А "погріб" у нас ніхто не казав, хоча було таке поняття, як пригребиця (у нас казали інколи "прогребиця")
ПОГРІБ, реба, ч. 1. Те саме, що льох. Варвара зібрала своїх сусідок, і вони гуртом теж обладнали собі бомбосховище в гранітній скелі, де колись містився винний склад, а тепер були погреби (Кучер, Чорноморці, 1956, 287); Поліз у погріб я дулівки ще вточити (Дулівочка-первак - така смачна була!)...
В Дніпрі тихо...Трава зелена під балконом.Насіяна, мабуть, бо дуже густа, як на спортивних газонах. Сьогодні весь день було сонце. Весна та й годі.
і в мене пирій дуже гарний, густий... курей сьогодні випускав... думаю того що вологи більше, чим влітку...
А хто скаже, як українською звуться оці цяцьки. Бо гугл-перекладач не в курсі. Він каже, що це - кіднапери дівчат. View: https://youtu.be/P6G5VvYQ1bc
Здається, що таки петарди. Я вже потім подивився англійський оригінал книги, переклав гуглом з ангілійської на українську. Перекладалося як "петарди". Головний герой роману Кінга поселився на Мерседес-Стріт (бідний район), де згодом у сусідньому будинку поселиться Лі Освальд, який стрялятиме у Джона Кеннеді. А на вулиці хлопчики кидали петарди в курей і вуличних псів. Одна петарда зірвалася прямо на курці, пір'я розлетілося в усі боки, а на землі утворилася калюжа крові. (Я ж кажу, Стівен Кінг - майстер жахів). От у Вас, між іншим, нездорова залежність від інтернету, а у мене - цілком здорова, тому що мені інтернет допомагає в тому, що мені завжди подобалося - вивчати іноземні мови. За допомогою інтернету я можу знайти значення слів, відео, що стосується слова (як у цьому випадку з петардами), різні фото, пояснення і ще багато чого, що робить процес вивчення мов цілком безкоштовним, самостійним і ефективним заняттям. Не потрібно ні на курси ходити, ні наймати за великі гроші репетиторів, ні одружуватися на дівці, для якої мова, яку хочеш вивчити - рідна. І купувати можна через інтернет що завгодно. Не треба нікуди їхати, ходити по магазинах... От купив собі на чорну п'ятницю міні-пилу зі скидкою. Чудова річ. Зокрема, сухе гілля на дрова різати. Уявіть собі кущ калини, що засох. Там із гілок таке спагетті, що навіть у пісні не рекомендують використовувати калиновий кущ на дрова (Край дороги не рубай калину). І ножівкою намучишся, і сокирою також - не знаєш, яким боком покласти на пеньок, щоб відрубати цурку. А міні-пилою - миле діло. Зима цього року у нас тепла, можна обходитися і без серйозних дров (акація, граб, дуб тощо).
Так зпиляне повинно ще влежатись (підсохнути) хоча б літо, щоб бути сухим. Бо димохід забивається. На ньому збирається таке, що замучитись його чистити. Доцільніше сухі дубові колоті дрова купувати...а розтоплювати сухими гілочками, які назбирати (нарубати) влітку та висушити, а потім зложити в сараї...Зараз така зима, що можна якщо стіни товсті та вікна якісні, топити тілька на ніч, і ще зранку, якщо холодно. Якщо варіант як у нас дача, в один кирпич, то треба зимою весь день топити. Тому півроку туди не їздимо).
"спиляне" У Всеволода Нестайка є про те, як Павлуша Завгородній (Пригоди Робінзона Кукурузо)) придумав мнемонічне правило, коли пишеться с, а коли з: Перед птахофекою пишеться свиня, а не заєць. Перед п,т,х,ф,к пишеться "с". Найдіть і обов'язково почитайте цю чудову повість. Тільки читайте перший варіант, де сусідами в селі були Шлепери, а не Книші. Перший варіант, написаний ще за часів Хрущова, набагато цікавіший. Я, коли читав, сміявся вголос. Справа в тому, що я зараз ріжу те гілля, яке лежить уже кілька років. Електрики зрізають ті клени, акації, липи тощо, що ростуть під електричними дротами. Мені лише залишається порізати їх на дрова. Раніше це була морока, зараз - насолода. Крім того, волоський горіх сам себе підчищає - деякі гілки всихають. Гарні дрова. А сира деревина у мене складається (не сама - я складаю) у штабелі. Восени зрізав старезну яблуню. Також на наступну зиму будуть дрова. А ще є старезна груша, яку також треба буде зрізати. Не всихає сама так, як у Кайдашевій сім'ї Нечуя-Левицького. Кайдашева сім'я — Іван Нечуй-Левицький, читати повністю текст твору онлайн. УкрЛіб : Українська Бібліотека — сторінка 27 (ukrlib.com.ua) Щоправда, у мене ні з ким сваритись. ЗІ. І до речі, про Кукурузо. Колись читав російський переклад. Дуже прісний. Втрачається той український колорит Вінничини. Цитата: (про рушницю, яка затонула в плавнях) Скільки не приїздив після того Папуша, завжди гірко зітхав, згадуючи свою «дорогу утопленицю» (він говорив про неї, як про живу істоту, з ніжністю і сумом). А коли «мазав» — кидав на землю свою теперішню «тулку» і трохи не топтав її ногами, вигукуючи: — Клята лушня! Хіба це ружйо! Голобля нестругана! Лопатилно! Ех, якби жива була моя утоплениця! Хіба б я пропуделяв того крижня! А коли дивився фільм "Тореадори з Васюківки", так мені взагалі плюватись хотілося. Ті "артисти" в житті, мабуть, живого сільського хлопця не бачили. Київські школярі, що вдавали із себе сільських "гангстерів".
Найбагатше село України. 20 фото https://ochmanity.com/20558/?fbclid=IwAR2wdZPHauGky3L9dO79hhYX550clYU-Qb7NO8tJRF9n2UP9y5PMXmjAvhk Коли Вам говорять про якесь село, ви уявляєте маленькі дерев’яні будиночки, сараї з худобою і великі городи? Однак є одне село, яке повністю суперечить цим стереотипам! Це невелике село Нижня Апша в Закарпатській області, недалеко від українсько-румунського кордону. Одне з найбагатших сіл України
Красиво, нічого казати. Хазяїн -це, мабуть, якийсь чин з прикордонної служби, еге ж? Була нещодавно в Буковелі, там теж небідне село) І Микуличин теж непогано виглядає)