"чайна"... у перших класах школи на перерві бігали сюди їсти... 20 копійок - каша, котлета, хліб, чай...
розказали таку історію... маленьке село десь у степах... наступають окупанти так склалося, що люди виїжжали швидко... собак, корів повипускали... та й поїхали в евакуацію... село було у сірій зоні - між нашими та їхніми окопами... корови паслися собі на полях... жили в посадках і от настала деокупація... люди повернулися... будинки напівзруйновані... і раптом - корови приходять додому уявляєте, яка це була зустріч після 8 місяців окупації та переживань
колись вже писав... цей клятий оптимізм... шось не сходилося у тих росіян від самого початку... було ж одразу зрозуміло, що їхнє керівництво найобує своїх солдат... а це - від слабкості керівництва... вся ця війна побудована на брехні путіна та його прихильників спочатку була надія, що все швидко закінчиться... росія - величезна країна... якими треба бути ідіотами, щоб на нас напасти... заради чого? я питав у їхніх солдат - що ви тут робите ? вони не знали потім лінію фронту замінували ... виїзд закрився... треба було далеко їхати через сто блокпостів.. платити купу грошей... якого біса ? прийшли іноземні солдати... і тероризують мирне населення... як це правильно називається ? це не армія, це банда... від розуміння цього легше не стає... ризики не зменшуються... але шо робити... треба жити своїм мирним життям... чого я буду кудись їхати... хай вони додому у росію повертаються... так і сталося...
“Індекс борщу”: як змінилася собівартість традиційної української страви https://agroreview.com/content/inde...obivartist-tradyczijnoyi-ukrayinskoyi-stravy/
проєкт «Мед мінних полів» https://bizagro.com.ua/kernel-razom...-ukraine-zapuskayut-proyekt-med-minnih-poliv/