Доброзичливі балачки-8

Я жир знімаю вже з готового, рештки жиру можна зібрати паперовим рушником. Люблю коли холодець прозорий і без жиру.

А в нас зараз печуться рулети з айвою. Аромат...мммм!

 

Це не звично, я вихований заходом, шипотом та іншмими нашиниськими забавами. "Хотів би покричати, хотів би поштовхатися" (с) Але чемно стоїш, ну... настільки чемно, наскільки мені дозволяли мої емоції... бо я і стрибав і верещав і всяке таке, але намагався не заважати зоні комфрту інших людей
А добре це тим, що народ на депешів, під саму сцену, приводив дітей 3-річних і може бути певний що їх не затопчуть

Якщо чесно... я останнім часом стільки подорожую, що вдома мені не звично. Я боюсь, що втратив оце відчуття дому і втратив його дуже давно. Сумую за карпатами. Сумую за теплою львівською кав'ярньою. А за домом - ні. Чи залишився б? мабуть так. Америка має куу своїх проблем, але ці проблем дріб'язок у порівнянні з тим що у нас ну якось так

 

Вы там на ПМЖ?

 

Що тебе з позитивного вразило найбільше , і що найбільше з негативного?

А чи гарні там дівчата?

 

Привіт!! Я пронеслась галопом по Краківському,купила малому штани, собі фарби і пригналась додому,думала попрацюю, та де там, сиджу закуталась в плед,п"ю капучіно з шоколадкою, лінуюсь встати і попилисосити,єдине що зробила за сьогодні то квітковий букет на продаж (правда взагалі не вмію оцінити свою роботу, і 100 грн. ніби замало ,бо ніц ті гроші не вартують, а скільки ,сама не знаю) в тому моя проблема наразі....
Для вас в такий гарний сонячний день бабиного літа букетик кал і простого листячка::

 

До українок всяко їм далеко!

 

У мене теж завжди така проблема.

Зараз замовили мотоцикла, прийдеться поморочитися з ним і з ціною теж)

Само собою

 

Давно пора... а то шось довго ви з того Южноукраїнська на ровері їдете. Фотосесія може пропасти.

 

ТО ти мене розумієш

 

Ага з ровера на мотоцикл, а з нього на санки якраз до Різдва доїду...але вже грибів тоді не буде

 

Фотосесії то не зашкодить.

 

Ні, поки ні маю кілька довгострокових відряджень.
Найдовше, на пів року. Але поки не знаю коли воно буде

З позитивного - привітність людей. В усьому. Ніхто не хамить. Ніде. Ніколи.
Перед тобою завжди вибачаються по 15 разів, навіть якщо ти сам винен І це я не про сферу обслуговування, це я загалом про американців. Полісмени тут дуже веселі і адекватні люди, які можуть тебе підкинути додому, якщо ти просто ввечері сам ідеш по вулиці. Тут дуже відкриті люди до нових знайомств. Немає проблеми познайомитись з людьми в будь якому місці та просто сходити куди завгодно. Багато є чого розповідати. Це не одним повідомленням.

З поганого - тут люди живуть за графіками. В 9 на роботі в 18 вдома в 20 з друзями в 22 в спортзалі. Вікенд в парку. Відпустка на океані, або в іншому штаті. Важко пояснити, але це дуже простежується. Тут ти не зайдеш просто так до когось в гості. Не прийнято. Ну і "емігранти" одвічна болюча тема. Насправді усі в америці емігранти, але є болюче питання латинос і афроамериканців, які толком школу не хочуть закінчити. Оці вам і нахамлять, і перекинуть возик в супермаркеті і просто витягнуть телефон з сумки. Звісно ж не всі, але переважна більшість описаних суб'єктіа - не місцеве населення яке проживає тут уже кілька поколінь. А такі союі емігранти в душі. Хоча їх не так багато, щоб відчувати дискомфорт.

Дівчата - звісно є дуже навіть гарні. До наших дівчаток їм, звісно, далеко, але все ж. Проблема в тому, що здебільшого, вони тут дуже розбещені. На фесті тусять сотні дівчаток 13-ти річних, обсипані купою тату, та прикриваючи інтимні місця смужками з тканини. І дивлячись на них, мегі стає їх шкода. Тут народ дорослішає швидше. Набагато. Фактично 16 років, коледж і перший досвід дорослого життя. Але вже навіть це вже залищилось позаду. Зараз перший досвід приходь зі старшою школою. Хоча траплЮться дівчатка на яких мило подивитись

 

Як назвати людину котра у неділя в 8 ранку із дзвінками у всі телефони, і дрері у приїїжжає без попередження в гості?

 

Друг

 

Судячи по написаному,з великим бутльом...
Котрой,до часу написання споловинили...

 

Теща

 

Українцем. Бо навіть comanche здивувало в Америці, що

А в українців навіть в Америці так прийнято. Перед приїздом до таких же ж українців за 10 хвилин повідомляють : "Ми їдемо до вас!"

 

і у вас така ж біда???)))
Бляха народ мало не прибив сьогодні, вчора до пізна працював, а сьогодні вона в дверях: "доброго ранку! до вас гості"