Доброзичливі балачки - 10

Ага. Но у нас не так уж часто народ в библиотеку приходит, так что нормально.

---------- Додано в 13:41 ---------- Попередній допис був написаний в 13:35 ----------

 

Всегда мечтал быть библиотекарем, этжеж сутками читать можно, а с учетом недоступности литературы человеческой в "лучшие времена сссрии" - РАЙ... Так всю жисть и выбирал между поваром и библиотекарем, пока служил

 

Клиентов надо "воспитывать"

 

посилати?

 

Приучать... к своему "режиму"... шоб с утра пораньше не лезли... после обеда не беспокоили...

---------- Додано в 15:51 ---------- Попередній допис був написаний в 15:49 ----------

Да... я в армаде тоже к знаниям стремился... такая шикарная библиотекарша была... мечта

 

Все закінчується одним і тим самим.

 

Вот всехда так!! Чуть шо, сразу о секасе о вечном. Я в технаре еще от скуки дорвался до библиотеки, читал в читалке "невыносные" книги. От обеда и до закрытия(аж слухи пошли смешные ) Библиотекарша була молодая и ничего себе так(душевная), пожалела(репутацию свою, наверное) и стала разрешать с собой брать "только быстро". Я тогда дорвался так, что день с ночью перепутал в читальном запое , хорошо, что свободное посещение оформил. Литература тот еще яд наркотикпродукт... А вот ни в срочку, ни потом как-то было не до чтения, аж до последних лет 7-5 перед уходом... хотя библиотекарш хватало

 

мама забороняла по ночах читати, то я з ліхтарем під ковдрою..підвів ліхтар, бо треба було батарейки, так мама мене вичислила тому шо я часто батарейки купував..

 

Боже, які діти, а я думав лиш я якийсь незрозумілий - всі діти на футбол чи по дворам тинятися, а я в бібліотеку. Нарешті я знайшов таких самих!

 

Тю... Зібрав п’ять пляшок от й батарейки й мама у спокої

 

а, кулєра ... а я за них годинник купив...

 

Не любив футбол ніколи. Як й будь-які командні види спорту... "Двадцать два дурака... да по три рубля..."(с)

---------- Додано в 15:41 ---------- Попередній допис був написаний в 15:38 ----------

Не бреши, шмайсер чистив та мастилом клюмби поливавись, а кажеш, "у бібліотеку"

 

По телевізору хіба шо. В школі я йшов в пятницю ввечері в дитячу бібліотеку і набирав вісім книжок, за вихідні всі прочитав, приношу в неділю назад, а бібліотекарка кричить "Нашо брати книжки, якшо не читаєш??". А в школі прийшов в третьому класі і кажу "Хочу книжку про "Барона Мюнхаузена", а бібліотекарка каже "Приходь в 5-му класі". Ну не дурепа?

 

Мдааа...от шо значить не було інтернету

 

Тю... Зато були гуртожитки медакадемії та педінституту А у дитинстві в дівчат "скакати на резинці" мало зовсім інший сенс

 

еее, та ти шибеник..

 

Как правило да, но сам процесс к достижению... знаний весьма разнообразен...

 

Нажаль, я ТОРМОЗ!!! скромно й чемно був вихований ............... Нічого кращого у тотій общазі не вігадав, як покурити медицинські підручники та з першого разу(після шести років вештання) у пастку потрапити одружитися ... А варіантів у хльопця з гітарою було, певно, чимало Тіко медички такий кумедний й цікавий народ, слів стіко знают всіляких...

 

---------- Додано в 18:06 ---------- Попередній допис був написаний в 17:59 ----------

 

О... Мені "не ту" дали книжку про Гулівера у міській бібліотеці(у дитячій розібрали, чи що)так... Я у школі мало нонґрата не став, як вчительоха літри почула мій переказ про прозорих людей... Свіфт то ЯДЕРНА штука, виявилось й Гулівер мав тотих пригод КУПУ...