Це в дитинстві, коли вивчаються процеси творення і руйнації (маленькі люблять будувати з кубиків вишку а потім розвалювати її без жодного жалю до праці, з чистої цікавості). Але коли людина доросла і, вже знаючи що станеться, і що цим вона робить боляче, продовжує ***ти* - причина далебі не в цікавості. А якщо і в цікавості, то хворобливій. Там є нюанси, ЧОМУ щось приносить задоволення.. яка первісно-не негативна потреба цим (збочено) задовольняється? *Подерев"янський і Олесь Бузина - близнюки-брати у своєму бажанні отримати нестачу уваги до себе, паразитуючи на поваленні цінностей, що вважалися чи вважаються "споконвічними" чи стабільними, чи визнаними і поширеними, на мою думку - суб'єктивну, у мене таке відчуття.
Прцеси творення й руйнації вивчають навіть після 50 років. Ті хто створювали ядерну бомбу займались тим самим - вивчали руйнацію. Але вони це робили не для того, що б когось вбити і не тому, що їх били в дитинстві, а тепер вони хочуть самоствердитись. В людини є бажання, які не вписуються в вашу теорію про відсутність "злих" намірів в зародковому етапі самого наміру. А є вони тому що "зла" немає. Так само як і "Добра".
Так-так, дуже вдалі приклади, які доводять саме мною висловлену думку, і заперечують вашу про якісь там "глибинні чинники".
Моя "теорія" - це всього лише роздуми, а не статична картина. І стосувалися вони не "намірів", а як я їх назвала "глибинних потреб і бажань": потреба/бажання живлення (тіла, душі, чуттєвої сфери), потреба в новій інформації=потреба пізнання, самосхвалення, само-непротирічності, самореалізації, любові тощо. От у них - немає ні "зла" ні "добра", в людині вони закладені, в самій її конструкції - а отже, в людині первісно немає зла, воно виникає при певних способах реалізації первісно нейтральних (можна сказати що і "добрих" - якщо система оцінки лише + і - ) "глибинних бажаннях/потребах.
"В последние десятилетия слово «терроризм» крепко вошло в наш обиход, а большинство жителей планеты даже спросонок точно скажут, кто такой Усама бен Ладен или Шамиль Басаев, а теперь уже все знают и норвежца Андерса Брейвика." "Брейвик и бен Ладен в детстве пережили развод родителей, а Басаева вдохновил развал СССР" http://www.segodnya.ua/news/14289468.html
От що сказав Папа щодо цієї теми. "Але як відрізнити добро від зла, справжнє право від уявного? В більшості випадків, – зазначає Святіший Отець, – голос більшості може бути достатнім, але не тоді, коли йдеться про фундаментальні питання, які заторкують гідність людини. «Але те, що в стосунку до фундаментальних антропологічних питань є відповідним та може стати зобов’язуючим правом, сьогодні не є аж таким очевидним само по собі», – додав Венедикт XVI, саме на цьому прикладі пояснюючи роль християнства в політиці, яке «не нав’язувало державі та суспільству об’явлене право, правопорядок, який походить з об’явлення», але посилалось «на природу та розум, як до справжніх джерел права». Саме в цьому контексті зародилася західна юридична культура, яка й досі залишається визначальною для юридичної культури людства. І саме з цього, ще дохристиянського зв’язку між правом та філософією, відкрилася дорога до прийняття Декларації прав людини. Однак, протягом останнього півстоліття ситуація змінилася. Ідея природного права сьогодні вважається радше католицькою доктриною, про яку не слід говорити поза католицьким середовищем. Причиною цього, на думку Святішого Отця, є позитивістське бачення природи й розуму, яке вважає, що між «бути» та «мусіти» існує прірва, тому з буття не може випливати обов’язок. Таке ставлення вважає природу набором об’єктивних даних, пов’язаних причинно-наслідковим зв’язком, який не має етичного характеру. Розум, натомість, ототожнюється виключно з науковою сферою. У Європі в багатьох середовищах існує намагання покласти в основі формалізації права саме такий підхід, що, за словами Папи, призводить до втрати культурного обличчя та зародження радикальних і екстремістських течій. Позитивістський розум, який не здатний відчути щось поза тим, що є функціональним, «схожий до будівлі з залізобетону без вікон, в якому ми самі створюємо клімат та світло, не бажаючи отримати ці речі з просторого Божого світу», – зазначив Венедикт XVI, вказуючи на необхідність «наново навстіж відчинити вікна», що побачити обширність світу та навчитися це все належно вживати." http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=522736
Зло зробити не можливо, можливо відібрати добро... Саме відбирання добра і є "злодійством". Що таке добро Бог сказав при творінні, далі багато перекручень...
Немає первинного (природного) добра чи зла. Це люди створили ці терміни. Якщо не було б людей, то було б лише дві енергії, "та, яка созідає(створює)", і "та, яка руйнує (допомогає створювати)". Все просто ) А мораль потрібна для того, аби контролювати суспільство. Людина сама повинна розуміти що їй подобається, а що ні, і не зважати на моральний аспект цієї проблеми.
Якось вже занадто просто. Є така притча (зразу прошу вибачення, якщо якісь деталі перекручені, але зміст точно такий): В якомусь селі в річці почав тонути хлопець. На березі стояв церковнослужитель, але не робив спроб порятувати. Селяни почули крик дитини - витягли, питають у церковнослужителя: "А ви чому не рятували? Ви божа людина..." А той каже: "Це його Бог прибрати хотів. Тепер він вижив і як виросте, від його владарювання загинуть мільони людей."
мораль - это набор установок, необходимых для выживания в социуме в определённой внешней среде. Они складываются постепенно одна установка за другой и сильно зависят от условий жизни. Меняются социумы и среды, моральные установки устаревают а то и мешают, и в итоге (медленно) меняются. Те установки, которые пережили не одно изменение среды или социума, считаются базовыми (или "общечеловеческими"). Мораль можно использовать для контроля над обществом, хотя это и неудобно. Когда сталкиваются социумы с разными установками, необходима договоренность (или волевой выбор) - какие нормы применять. Так появились законы. Их применяет для контроля над обществом исполнительная власть (с помощью законодательной и судебной). Церковь и СМИ пытаются властвовать при помощи моральных категорий, апеллируя к ним и меняя по своему усмотрению (и в меру возможностей). Чем замкнутее социум, тем меньше в нём роль закона и больше роль морали (и институтов, манипулирующих ей). И наоборот. В открытых социумах моральные нормы второстепенны. Иллюстрации - сплошь и рядом, куда ни глянете. Плюсы морали в том же, в чём и минусы - в её негибкости, в очень медленной изменяемости. Например, можно росчерком пера приравнять браки геев к бракам разнополых, что и сделано много где, и таким образом ставится под угрозу одно из главных средств выживания, созданных эволюцией - семья с гендерным распределением ролей, подходящим для успешного выращивания потомства. В совеременном мире она не актуальна, но не дай Бог что серьёзное (катастрофичное) приключится - пока ценность семьи опять восстановится много социумов перестанут существовать... Мораль пока сопротивляется извращению института брака. Есть время одуматься. Ну и т.д. ...
Є. Читайте Біблію. Виконання моральних присудів потрібно для особистого вічного спасіння. Хто не хапається за простягнуту згори рятівну руку - сам винуватий.