добро і зло...

Ну вибір між рисом та гречкою котрі будуть на сніданок.
Ніяк не вирішу, що то зробити щоб попоїсти.

 

на все воля божа...

 

Кожному своє... В мене такого вибору не існує.

Сімнайціть ложок кави на сімсот грам води і півпачки "Прилук"(червоних)

Доля...

 

Це рецепт виготовлення пороху?! Стільки кофеїну не просто поставить на ноги, а ще й надасть крила))

 

Хорошо...что презик Вас не читает, а то в связи с "нарко борьбой" ...

 

Ну й молодь пішла... То ж слабонька дієтична люрка...

 

---------- Додано в 23:52 ---------- Попередній допис був написаний в 23:51 ----------

Фест...........

 

тобто зло все-таки потрібне?
п.с. Щоб часом не знищити все зло, а то як будемо вдосконалюватися.

 

Все залежить,таки від бачення світу. Можна,сидяічи по вуха в багні,до опупіння повторювати,що то чиколядка. Можна,дивлячись на муки своєї дитини,дякувати Богу,що чиїсь дитині болить більше. Можна,коли болить в грудях,радіти,що не болить нирка. Дехто так вміє. На жаль,я так і не навчився...

 

в кожній людині знайдеться якась частинка зла і якщо його Бог би знищив, то ми б не були собою.

 

Ця фраза була вжита для бачення ідеального світу...
Для реального життя - людина - не зло і не добро. А то що мозок в цій людині задумав і робить - це і є добро, або зло, або просто нічо. Як кажуть - "могу капать, могу не капать". Іноді вагаюся, як краще зробити - так, як добре для всіх, чи так, як вигідніше мені. Можливо в цей момент щось стоїть надімною і шепче, але здебільшого - це рпеальні прорахунки в голові. Знаю точно, що якщо хтось допустив помилку (не через халатність) то визвіритися на таку людину - це явне зло (до речі людина, що визвіряється рідко себе контролює - що говорить, що це вже не та людина, яку знаєш) Тут і запускається ланцюг поширення зла - суперечки ,конфлікти... А якщо це в сім'ї - то навіть не знаю, що робити. Напевно єдиний варіант замовкнути першим та надіятися, що тебе зрозуміють.

П.С. Завжди тримався подалі від зла, івоно мене практично не чіпало...

 

Невже зло настільки стало рідним для людини, що без зла людина б втратила себе, як особистість?

 

Цікаве питання...Для людини зло не є рідним,просто ми фізично не можемо уявити світ,де зла нема зовсім і бути не може,де можна гуляти вулицями о третій ночі,де нема зрад і влада чесна...Ми бачимо зло настільки часто...Я вважаю,що особистісь людини(більш-менш хорошої за моральними принципами) буде неповною,якщо забрати оту стійкість,оте усвідомлення опору злу,розуміння добра і зла.
А тепер візьмімо,наприклад,рядового маньяка-вбивцю.Якби у нього забрати бажання вбивати і творити зло самому,чи це стерло би його особистісь?Певна річ,що ні.

 

Якби взагалі відкинути зло, то всі люди будуть добрими, житимуть однією сім"єю. свідомо працюватимумуть один на одного і кожен на себе, спатимуть хто з ким хоче і їстимуть те, що душа забажає. Не народ, а одна сім"я.

 

Один з видів тварин, зрештою, як і задумувалося...

 

якщо не втрата, то точно зміна особливостей поведінки.
Завжди потрібно буде давати милостиню, поступатися місцем.
А тепер уявіть коли буде дві таких людини і дві хочуть поступити місце один одному. І що буде коли другий не погодиться - перший образиться і другий своїм добрим бажанням вчинить зло. Висновок - на кожного доброго потрібен поганий або щоб зробилося добро деколи треба трохи зла.

 

Карочє,не роби добре і не буде тобі зле,нє?

 

Чічіков з Маніловим - воплочене добро?!

 

В цьому до речі теж щось є.
А ще як робиш без прохання - 100 процентів винним будеш!

---------- Додано в 21:48 ---------- Попередній допис був написаний в 21:48 ----------

Де ви такого начиталися?

 

У журналі "Нева" 60-70-х були приколи типу: "Чи має джентльмен допогти дамі вийти з автобуса, навіть як вона цього не бажає?" Насправді ми мало уявляемо, як живуть святі на небі, як вони спілкуються один з одним, залишається лише вірити Біблії, що ним добре.

Гоголь, "Мертві душі", Чічіков у Манілова. Якраз стосується вищезгаданої уявної ситуації.