До чого вже світ дійшов. Священики...

Напевно нема двох людей, котрі одинаково вірять, у кожного свій шлях до Бога.

А Ви читали докази Канта?

 

Ви перебільшуєте, вдаєтеся в країні судження.

Приблизно однаково вірять Бога темні та неосвідчені бабусі із якогось забитого села і приблизно однаково вірять в Бога інакше дуже мудрі люди і науковці. Їх всіх можна розділити на дві категорії віруючих, які по-різному вірять в Бога. І якщо в першій категорії темних бабусь є дуже незначна різниця у вірі в Бога в кожної бабці, якщо порівнювати віру кожної бабці з вірою іншої бабці , то в другій категорії можна поспостерігати значно більшу різницю у вірі в Бога, якщо порівнювати віри суб'єктів другої категорії ( дуже мудрих людей, науковців ).

Не читав, але гадаю, що докази в нього є філософські, бо він був філософом. А філософія -- це така дисципліна, яка має багато різних поглядів на одні і ті ж теми.

 

Думаю, трохи по-іншому.

Бабуся має віру. І ця її віра не вимагає у неї глибоких запитань. Для неї ця віра є повна і достатня. Якщо взяти науковця, котрий думає глибше і ширше, йому потрібні більші знання для віри. Він значно більше ставить запитання і знаходить на них відповіді для утвердження власної віри.

Для Бога в обох випадках випадках віра може бути одинакова. Головне - щирість.

Ні, ці докази грунтуються виключно на фізиці/науці і не торкаються філософії та Біблії.

 

Як науковець ставить запитання щодо біблійної розповіді про створення світу і які він може знайти на них відповіді? Я думаю, що будь-який науковець вважає, що біблійна версія створення світу є біблійною версією створення світу, а наукова версія створення світу є науковою версією створення світу. І він навіть не намагається ці дві версії узгодити.

Я гадаю, що в більшості випадків кожен науковець вірить тільки в Бога інакше і так дуже не глибоко, і тільки для того, щоб себе перестрахувати на всякий випадок. Він зовсім не вірить в Бога так само глибоко, як якась темна бабуся з якогось далекого села. Я вище писав, що треба знати, як Альберт Ейнштейн часто відвідував храм і виконував приписи своєї релігії, щоб знати, наскільки він глибоко вірив в Бога.

Будь ласка викладіть про це інформацію.

 

Я вже писав. Розум і віра є різні речі. І тому немає значення, бабуся, чи науковець.

Ейнштейн.
Віра не завжди визначається кількістю відвідувань храмів та виконанням приписів.
У вас якесь незрозуміле поняття про віру.

 

Має значення, бо ці дві різні категорії, які я вище описав по-різному вірять в Бога.

Кількість відвідувань храму може свідчити про якість та "кількість", глибину цієї віри у віруючого, чи він або вона глибоко вірить в Бога, чи так легко, поверхнево вірить в Бога. Є ж люди, які рідко відвідують храм та не дуже виконують приписи своєї конфесії, але вони заявляють, що вони вірять в Бога.

Ви не відповіли на моє питання та моє прохання в попередньому дописі.

 

Зверніть увагу на підкреслені мною слова у третьому пункті вашого тексту ( див. вище ), на який я відповідаю.

Наскільки я зрозумів ваш третій пункт, ви визнаєте, що священики можуть помилятися і часто помиляються?

Не здається вам, що ви самі протирічите собі, коли стверджуєте, що непомильність Папи Римського виражається у висловлюванні ним фраз, котрі вважає Правдою віри?

 

Не має значення.
Якби мало значення, то у рай потрапляли б лише професори. Щирість і правдивість віри оцінює лише Бог.

Може свідчити, а може не свідчити. Є люди, котрі ходять до церкві по традиції, по звичці, за для престижу, для чужого ока, для "лікування аури",
а є люди, котрі ходять до церкви, бо їх кличе їхня віра і це велика різниця. Тільки Бог бачить серця людей.

Заява - то звичайно добре. Наприклад, я - найкращий, або я найсправедливіший, або я - безгрішний. Людина любить сама себе приукрасити.

Я пам'ятаю. Не хочу вам дати сміття, якого багато в неті. Знайду - викладу.

 

Не бачу протиріч. Які протиріччя? Папа є помильний, а його непомильність є лише у певних випадках і при певних обставинах. Я описав, там є певна процедура перед тим, як виголосити непомильну річ.

А чому ні? Можуть. Вони такі ж люди, як і всі.

 

5 доказів існування Бога Фоми Аквінського:

П'ять доказів існування Бога — Вікіпедія (wikipedia.org)

 

Ви ж вище написали, що Папа Римський не помилився тільки один раз. Отже, треба вважати, у всіх інших випадках він помилявся. Ось ваші слова: "ви мене запитаєте, скільки разів за всю історію пап було висловлено таких непомильних фраз? Відповідаю: ОДИН раз. Не пригадую ім'я папи, але ця фраза стосувалася непорочності Божої Матері, на скільки я пригадую."

Якщо священики помиляються, тоді треба вважати, вони, дуже ймовірно, в більшості випадків правильно не тлумачать Біблію і всі їхні інші пояснення, включаючи церковну науку, дуже ймовірно, також є помилковими.

 

Ні, Slav!

Ви не так зрозуміли.

Ви запитуєте про непомильність папи.

В чому вона полягає? А полягає вона в тому, що папа має право проголошувати непомильні правди віри.
Коли він це може зробити і як?

Для цього є спеціальна процедура. Це не може бути просто так - встав з ліжка і проголосив, або коли щось прийшло в голову.
На скільки я знаю, там перед проголошенням є підготовка, спеціальна молитва, а може й піст. Після цієї процедури він проголошує непомильну фразу.
На цьому закінчується поняття "непомильність".

Якщо папа захоче знову проголосити непомильну фразу, йому знову треба буде пройти цю процедуру.


Я не писав, що папа не помилився лише один раз. Ви не правильно зрозуміли.


Папа в інший час, коли не проголошує непомильних фраз, може помилятися і може не помилятися, як і кожна людина. Ви ж також інколи помиляєтесь, а інколи не помиляєтесь.

 

Давайте подумаємо логічно.

Є лікар і є Ви.

Я задаю запитання по медицині Вам і лікарю.
Хто більше помилятиметься, Ви, чи лікар?

Ясно, що Ви, бо лікар 5-6 років вчився, щоб стати медиком, а ви - ні.

Запитання: Чи може лікар помилятися?
Відповідь: Може! Прикладів море.

Точно таке саме з священиком. Він вчився 6 років у семінарії. Але, як і кожен студент, він міг вчитися не сумлінно, ну й відмінники всього не знають.

А тому висновок: священик при своїй помильності знає багато, а простий віруючий - менше. Так є в більшості випадків.
Хоча у всьому є винятки.

Зрозумів?

 

@Мих , ми ще продовжимо нашу дискусію, коли в мене буде більше часу.

Ось взяти та й задати релігійним людям таке елементарне питання:
https://forum.lvivport.com/threads/...ushka-srassijushka-napala-na-ukrajinu.120833/

І вони на нього не можуть відповісти.

Але атеїст чи агностик має на нього відповідь: Бог нічого не впливає тут на цій землі, бо його просто нема.

 

Очевидно, що аматор якоїсь справи та області знань буде частіше помилятися ніж спеціаліст тієї самої справи та області знань. Це мені зрозуміло.

Я не думаю, що це зовсім коректно порівнювати священика з лікарем чи будь-яким іншим спеціалістом. Є багато людей, які досконало знають Біблію, але вони по-різному її тлумачать. Католицький священик та протестантський пастор досконало знають Біблію, але вони її по-різному будуть тлумачити і вони будуть давати різні настанови віруючим. Майже всі лікарі будуть давати однакові правильні поради пацієнтам з наукової медицини.

Але якщо вважати, що священики можуть помилятися, то тоді, треба вважати, що, дуже ймовірно, вони часто роблять неправильні настанови для віруючих. Отже священики не можуть повчати та вказувати кому-небудь на такі речі, про які священик мене питався та повчав на сповіді, бо про ці речі нічого не вказано в Біблії.

 

Мені суб'єктивно здається, що ви неправильно висловилися. Ось ще раз викладаю ваші слова:

"ви мене запитаєте, скільки разів за всю історію пап було висловлено таких непомильних фраз? Відповідаю: ОДИН раз. Не пригадую ім'я папи, але ця фраза стосувалася непорочності Божої Матері, на скільки я пригадую."

Ви так висловилися, що можна зрозуміти, що папа тільки один раз не помилився.

 

Я не знаю як Вам пояснити, щоб Ви зрозуміли.

Опція "непомильність папи", про яку всі говорять діє тільки при умові, коли папа перед проголошенням непомильної фрази виконує певну процедуру - молиться спеціальну молитву, постить, тоді промовляє непомильну фразу.
У всіх інших випадках папа, як звичайна людина - може помилятися, як і кожен з нас.

Не розумію, що тут не ясно? Нема на світі людей, котрі живуть все життя і ніколи не помиляються, окрім випадку проголошення фрази папою, що я описав вище.


"Ви так висловилися, що можна зрозуміти, що папа тільки один раз не помилився."

Може я дійсно не добре висловився. Тут йдеться, що папа один раз в історії скористався опцією непомильності.

Зрозумів?

 

Ще раз:

"ви мене запитаєте, скільки разів за всю історію пап було висловлено таких непомильних фраз? Відповідаю: ОДИН раз. Не пригадую ім'я папи, але ця фраза стосувалася непорочності Божої Матері, на скільки я пригадую."

Уважно прочитайте підкреслені мною слова.


Як я вас зрозумів Папа Римський "один раз в історії скористався опцією непомильності", тобто один раз не помилився.

 

Знання Біблії атеїста та священника можуть бути одинакові. А розуміння будуть різними.

Чому так стається? І чому розуміння священика є правильним, а атеїста - не правильне?

На протязі століть церква вивчала і тлумачила Біблію. І тлумачили Біблію духовні особи. І правильне тлумачення не виникло просто. Теж були сперечання та дискусії і щоб виробити єдине тлумачення приклалося чимало духовних осіб, котрі керувалися Святим Духом. Саме святий Дух відкриває правдивий зміст Біблії. В залежності від духовного стану людини, Святий Дух відкриває Боже Слово. Тому, для атеїста Біблія - це просто текст, а для Церкви - це щось значно більше. Відповідно священик пояснює по-одному, а атеїст по-іншому. Священики мають готове тлумачення Біблії, котре вже пройшло через віки і яке вже обговорено зі всіх сторін кожну фразу. Цьому їх навчають у семінаріях - готовому тлумаченню Біблії.

Чи може священик помилятися у питанні тлумачені Божого Слова? Може. Причина - погано вивчав Слово Боже у семінарії, або погано зрозумів. Кожній людині властиво помилятися. Як і хірургу, як і стоматологу, як електромонтеру, як і я і ви. На помилках вчаться, або ще кажуть: вік живи - вік вчися. Священик - не виключення. Я особисто знав двох священиків, котрих було позбавлено сану через єресь, яку вони несли. Бо є ще помилки від незнання, а є від впертості. Таке воно житіє.
Але в будь-якому випадку кожна людина може відкрити таку книжку: "Катихизм католицької церкви" і почитати тлумачення Церкви як воно є.

У Католицькій церкві є чітке роз'яснення на всі запитання, що виникають при читання Біблії. Католицька Церква строго слідкує за єдиним тлумаченням Біблії. У протестантів, баптистів та інших нема таких наук, тому там навіть між проповідиками можуть бути різні тлумачення в середині певного згромадження. Основні положення, звичайно є, а от настільки детального - нема.

 

Гм...

От ви особисто завжди помиляєтесь? Чи ви інколи помиляєтесь, а інколи ні?

То чому папа ОДИН раз не помилився?

Папа ГАРАНТОВАНО не помилився у фразі, коли скористався опцією непомильності. Це було один раз в історії Церкви. 100% правда.

В інших випадках папа міг помилятися, може 1% від сказаного, може 10% від сказаного. Помильність та непомильність у розмові може бути перемішана.

Бо з Ваших слів виглядає, що папа один раз не помилився, а у всіх інших випадках помилявся на всі 100%