Для тих кому за 30-....

Келлі і Ділан - це "Беверлі-Хілс 90210".

 

Але чомусь докінця той серіал не докрутили. Чому - невідомо.

 

Чудовий серіал і єдиний, який дивилася. До речі, у нас його якраз зараз крутять.
Згадалися бабінний магнітофон і пластинки. Десь дома на горищі повинні ще бути. Антиквар на зарашній час.

 

Ех, були деньочки...)

 

а на смену им пришли вот эти

я пару лет назад бессонными ночами пересмотрела его, поностальгировала)))

 

А я вже того кІна не виділа. Воно певно почалося, як ми вже виїхали. А тут вже не йшло. Тут я дивилася і вчила трохи англійську по двох серіалах "Days of our lives" i "Melrose Place".

А за совєтів пам"ятаю, як почалася горбачовска "перестройка" і почали показувати перше "Рабиню Ізауру", а тоді "Багаті тоже плачуть". Ото був час. В магазинах в підсобках продавщиці дивилися той фільм по маленьких телеприймачах, що можна було пів магазину винести і ніхто би не зреагував. А баби і хлопи на зупинках тільки і обговорювали події нової серії. Мені здається, що то був політичний трюк. Країна котилася до розвалу, а вони людям фейкові переживання вкинули, щоби люди про кіно думали, а не про реальне життя. Те саме і за вільної України, в Росії( знайомі росіяни розповідали) коли по всіх програмах крутили якусь нову мильну оперу.

 

"Перші поцілунки"...Це я вже була студенткою. Правда, не дуже мені подобалось, якесь трохи беззмістовне кіно, з "Беверлі Хілс" навіть не до порівняння.
А

і

дивились всією родиною, навіть тато

 

ні, поцілункі були трохі пізніше, спочатку булі серії про Елен.
а поцілункі вже йшлі українською, здається на 1+1

 

А хто памятає "До 16 і старше"?

 

Я дивився "Бодетаун - місто на кордоні"

 

Слухайте, а що то були за такі БАЗИ у нас, з відки діставали всякі дефіцитні речі? Памятаю чула часто від дорослих:"о, ці" французські духі" мені чоловік дістав з бази..." Що уявляла собою та база, хтось знає?
Та, ще ніколи не називали назви парфум, всі вони були лише "хфранцузські" і цього було вже достатньо, щоб заздрити. Так само одяг або взуття із-за кордону називався загалом "Імпортним". Це слово говорило, про якість і "крик моди". І загалом направду якість завжди була кращою за радянську.

 

у нас в городе два варианта было - торгсин для семей моряков и моряцкие же жены, которые втихаря продавали привозимое мужьями. может6 было что-то еще, но мне про это не рассказывали и сама не видела))) а в торгсин и моряцкие комиссионки тетка с собой несколько раз меня брала

 

Нє, ще чєковий в Банном провулку, та на Хуторський були бази і галантерейні і продуктови.
Там і парфум, і взуття, і спі-шная водка, і ковбаса-сєльодка-ікра, і все, все, все, треба було людей знати, і все.
Погані були часи, нібито все було, але якось не по людські, хоч люди на тих базах були звичайні, "радянські люди", деяких і зараз зустрічаю, олігархами не стали.

---------- Додано в 17:56 ---------- Попередній допис був написаний в 17:43 ----------

Я памятаю ще чорнобілу ( ну може у мене тоді не було кольорового тєліка ) Дєлай с наміі, дєлай как ми, дєлай лучше нас, гедеерівську якщо не помиляюсь, от де жесть була.

 

У Львові в кінці по Городоцькій( вже аж за містом) були ті бази. Були вони поділені на імпортну, на галантерейну, на взуттєву і ще якісь. Туди було майже неможливо влаштуватися працювати простою сортувальницею. З тих баз товар розподілявся по магазинах. Моєї коліжанки родичка працювала на такій базі, то вона часто приносила і продавала різні товари. І коштували вони в 4-5 разів дорожче, ніж в магазині. Хоча такі "дефіцити" часто в магазин і не доходили. Їх розпродували як не з бази, то по дорозі до магазину. Як то все потім списувалося я і не знаю. Тупі часи були. Югославські добрі чоботи коштували 200-250 рублів "з бази". Сама такі купувала. Три місяці мусіла збирати всю свою зарплату виховательки зі садочка, щоби купити ті чоботи. А що було робити? Ноги були важніші. А ще жили добре всілякі "товаровєди" по магазинах.
Тому і деякі ностальгують за тими "золотими дєньочками". Читала таку одну "дєвочку" на ДП. Так і пише, що
мамашка її робила саме тим "товаровєдом" і всьо у них було, і була вона гарно зодягнена і так тепер вона ностальгує за совком. А те, що решта народу ходило у неякісному взутті з "Прогресу" і в сукенках пошитих як не "Весною", то ще якоюсь хвігньою і виглядали, як шиті на городні пугала, то це нічо.

 

с таким не сталкивалась. а вот военные пайковые хорошо уже помню - в ЦУМе вещи-мебель, на Французском - продуктовый.
с этим продуктовым у меня воспоминания по классике - "Аннушка масло уже разлила". несла я оттуда трехлитровый бутыль подсолнечного масла - и красивенько и аккуратно разбила его на трамвайных рельсах)))

 

Не дивився я того але деколи приходилося пару кадрів переглянути.

Точно (100% ) пам"ятаю їден факт :

- завагітніла Іден.....
- через певний час після цього завагітніла моя жона (як не дивно, але від мене)))....
- моя вже вродила, а Іден все ще була тою самою вагітністю вагітна.

(той, кого тоді моя вродила, вже на 3-му курсі зараз вчиться)))))

---------- Додано в 21:09 ---------- Попередній допис був написаний в 20:56 ----------

Якщо брати систему споживчої кооперації, то по Львівській обл було кілька міжрайторгбаз, керівники і інші відповідальні працівники яких (та й вантажники навіть) були тоді дуууууууууууууууууууууууууууууууууже поважними людями.

Воно не списувалося. Такий товар виписувався на якийсь конкретний магазин, але в магазин лише приходила накладна і готівка на суму, вказану в накладній. А продавець зразу ж показував реалізацію цього товару.

Така схема була тоді всюди і завжди. За таке тоді була стаття в кримінальному кодексі. А слідкував за цим всім всемогучий тоді ОБХСС (українською - ВБРСВ, але української абревіатури і тоді ніхто не знав)))). Але, співробітники ОБХСС і його вище начальство також хтіло мати дефіцит, тому по вказаних кримінальних статтях проходили найчастіше якісь мєлкі сошки, а всьо крупне рукаміводство нормально си жило (ну, і троха ся ділило з савєцькими міліціянтами).

Поступити на товарознавчий факультет ЛТЕІ (Львівський торгівельно-економічний інститут) - то було не легше, ніж на Місяць злітати....