Звичайно, що так. Людина повинна усвідомити, що вона не належить собі, а Богові. Через неї Бог проявляє себе і горе тому, хто допускає, щоб через нього проявляв себе сатана. Коли людина усвідомить цю Істину, для неї життя набере зовсім іншим відтінок - Божий. Будь-що, що робитиме така людина, зажди думатиме, чи це добре буде для Господа, чи ні? Тільки живучи душою для Господа, ми можемо відчути рай, ще будучи на землі...
Поки людина не отримає страждань доти не оцінить свого щастя. Все пізнається в порівнянні. Напевне страждання Бог дає людині тоді коли вона занадто гнівить його своїми висказуваннями про не щасливу долю, про постійні невдачі..Тоді показується людині що вона мала і не цінила і що може втратити чи втратила.
В принципі згіден, але зі ствердженням, що страджання Господь треба обережно... Звідси вже недалеко до думки, що кожне страджання є покаранням за гріхів..
Насправді людство саме винне у своїй тяжкій долі. Ось слово Господа через пророка: Осія 4: 1. Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання. 2. Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови. 3. Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть. 4. Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! А народ Мій як суперечник з священиком.
Я не згідна зі словом "необхідні". Краще би сказати, що Бог може використати всяке зло в житті людини для її духовного розвитку. Або ж цього може і не статись.
Для чогось страждання людині дійсно необхідні. Бо якщо їх немає - то люди собі їх вигадують. Вже кілька разів спостерігала серед друзів і знайомих - якщо немає над чим плакати і все добре, то треба вигадати щось, над чим пожуритись.
питання формульване якось не надто добре... "навіщо людині страждання" вони є і від цього ніде дітися... інша справа, що люди час від часу потребують різних пригод на свою голову самі собі вигадують... щось на кшталт "душевного мазохізму" коли все добре - людина розслабляється... іноді навіть нудитися починає... але якщо копнути глибше - людина що ніколи не мала дійсно трагедій чи якихось страждань - не може оцінити що то є таке коли "все добре" коли маєш здоров'я - тоді його не цінуєш коли маєш гроші (і не думаєш про то як їх заробити) - тоді можеш прикурювати "сковородою" ... хоча хтось за того "сковороду" місяць на роботу кожен день ходить а ось появляються проблеми - тоді і починаєш розуміти, що ж насправді є цінність ви бували колись у геріатричному пансіонаті? (або по простому у домі престарілих) так от там люди не мають взагалі ніц... лежить паралізоване і жити хоче(!)... радується коли до нього з домашнім пончиком прийдеш і посидиш годинку... от і починає розуміти в тих стражданнях як то добре просто ходити, просто жити у власному куточку з власною родиною - але вже пізно...
Страждання людині абсолютно не потрібні. Страждання - це зло. І Бог створив людину не для того, щоби вона страждала, а щоби мала життя щасливе. А якщо ми страждаємо - то тільки через свої вчинки і вчинки оточуючих. Багато релігій, які насправді служать і у всі часи служили інтересам влади, пропагують страждання як найвищу чесноту, де святими є виключно страдальці. А робиться це для того, щоби людина не противилася владі, а сприймала страждання як благодать, мовляв на "тому світі" це буде винагороджено. По типу "Дурень думкою багатіє". Але такі проповідники на "цьому світі" аж ніяк не страждають, а живуть повноцінним життям, вкушаючи земні блага в повній мірі. Треба старатися жити ще на цьому світі щасливо, повноцінно, без страждань. Але не спричиняючи бід і страждань іншим.
цікаво а як можна постаратися уникнути смерті близьких? чи власної серйозної хвороби? можна звичайно абстагуватися від усього цього "мирського" але чи це поможе? на тому світі страждання не будуть винагороджуватись - лише те як ти жив і які стосунки у тебе були з Богом. і що ж? який рецепт, щоб таки не страждати? 16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. (Повт.5:16) 1 І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі. 2 І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого. 3 Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі! 4 Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї! 5 Благословенний твій кіш та діжа твоя! 6 Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм! 7 Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою. 8 Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі. 9 Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його. 10 І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе. 11 І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі. 12 Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого. 13 І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати, 14 і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм. (Повт.28:1-14)
Треба старатися уникнути те, що ти в силі уникнути. Звичайно всього не уникнеш. Ну, Ви вже частину рецепту написали