Відповідь: Дєпрєсуха... Сорри,Шреку,я просто на Ютубі того відео не дивилася,а по телику бачила,а ви і так знаєте,шо воно на Ютубі є:p
Відповідь: Дєпрєсуха... Нє-а.Ті,шо я сама знімаю,потім різними програмами обтинаю,доклеюю і виходять непогані ролики.Ну,нічо,скоро зроблю нет нормальний і тоді....
Відповідь: Дєпрєсуха... Нашо?Сама собі раду дам на ютубі.Я там вже рік тусуюся,але спілкуватися там не ризикую-дивні там якісь люди
Відповідь: Дєпрєсуха... У мене в коліжанки і криза особистості, і депресняк, і ще не знаю, що. Я вже стомилася вислуховувати її нарікання (хоча розумію, людині зараз інакше не виходить) і старатися чимось допомогти. Є особи, які бачать навколо все в чорних тонах, і тоді нічого вже не допомагає. Найгірше - це неусвідомлення своєї безпосередньої причетності до процесу виздоровлення. І найстрашніше, що людина перестає цінувати життя і хоче позбутися цього чудового дару...
Відповідь: Дєпрєсуха... Найперше, що є причиною такого стану - це самонавіювання. Маю гарну книжечку, згодом приведу пару цитат...... Додано через 13 хвилин Дєпресуха... для мене вона є явищем завжди зовнішнім, тобто, то не я такий, то на мене вона хоче ззовні вплинути....
Відповідь: Дєпрєсуха... Як відчути, що кінець близько? Я вже двічі таке відчувала, а виявилось, що це був самообман. Коли мені дуже важко - іду на кладовище до могил: бабусі, рідних, друзів... Я щаслива, що маю можливість ті могили відвідати. Можливо, ми мусимо проходити через безсонні ночі біля постелі хворого, через біль втрати, щоби осягнути те, чого у спокійному житті ніколи не відчуємо.
Депресія - це період гострої потреби щастя... Для виходу з депресії потрібен поштовх..новий сенс існування...треба зайнятися улюбленою справою....куховарити, грати на музичних інструментах, подорожувати, згадати колишні хоббі...а головне замислитись про те, чи варто гаяти ітак таке коротке життя на роздуми про погане....
Депресія - це коли ти збираєш вибиті зуби переламаними руками (с). А все інше - то життєві скороминущі дрібнички.
Ну так не кажуть....депресія у всіх по-різному протікає, і залежить від життєвих обставин, а не від поломаних рук- це вже трагізм.